04 грудня 2025 рокуСправа №160/11207/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за участі третьої особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-2), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яка полягає у неврахуванні при обчисленні пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період із жовтня 1995 року (включно) по березень 2000 року (включно) на підставі довідки від 01.10.1997, виданої ПП «К та інші», довідки № 32-158 від 07.02.2025, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К», довідки № 32-157 від 07.02.2025, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К», а також у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.06.2004 по 30.06.2004 та з 01.01.2006 по 31.03.2006, а також зарахуванні, але не в повному обсязі періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2005;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 заробітну плату за період із жовтня 1995 року (включно) по березень 2000 року (включно) на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.10.1997, виданої ПП «К та інші», довідки № 32-158 від 07.02.2025, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К», довідки № 32-157 від 07.02.2025, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності з 01.06.2004 по 30.06.2004 та з 01.01.2006 по 31.03.2006 та в повному обсязі період здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2005;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум з моменту її призначення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 10.02.2025. Після призначення пенсії з протоколу призначення пенсії, розрахунку страхового стажу, розрахунку заробітної плати було встановлено, що відповідачем-1 та відповідачем-2 при розгляді її заяви про призначення пенсії було допущено протиправну бездіяльність, внаслідок якої було занижено розмір пенсії, а саме: не враховано при обчисленні пенсії заробітної плати за період із жовтня 1995 року (включно) по березень 2000 року (включно) на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.10.1997, виданої ПП «К та інші», довідки № 32-158 від 07.02.2025, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К», довідки № 32-157 від 07.02.2025, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К»; не враховано до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.06.2004 по 30.06.2004 та з 01.01.2006 по 31.03.2006, а також не в повному обсязі періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2005. Позивач категорично не погоджується з такою бездіяльністю відповідачів та вказує, що це прямо впливає на розмір пенсійної виплати. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.10.1997, виданої ПП «К та інші», довідки № 32-158 від 07.02.2025, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К», довідки № 32-157 від 07.02.2025, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К», за період з жовтня 1995 року (включно) по березень 2000 року (включно) ОСОБА_1 нараховувалася заробітна плата. Вказані довідки містять підпис посадової особи, яка її видала, печатку відповідної установи та були подані до пенсійного органу разом з іншими документами з приводу призначення пенсії. Щодо періоду здійснення підприємницької діяльності позивачем зазначено, що з листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 27.01.2025 № 2100-0604-8/3181 вбачається, що за даними карток особових рахунків ОСОБА_1 в архівних автоматизованих базах ГУ ПФУ в Херсонській області за періоди до 01.01.2004 в розділі «Система оподаткування» наявна ознака щодо перебування фізичної особи-підприємця на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), починаючи з вересня по грудень 2003 року включно. Також, за архівними даними електронних баз Головного управління наявна інформація щодо сплати єдиного податку (42 %), а саме: у 2004 році - 105,0 грн; у 2005 році - 86,10 грн; у 2006 році - 86,17 грн. За таких обставин, вважає наявною бездіяльність відповідачів, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11207/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області усі документи, які подавалась ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії від 10.02.2025.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Відповідачем-2 подано відзив проти позову, в якому не погоджується з позовними вимогами з наступних підстав. За заявою позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області було призначено пенсію, що підтверджується рішенням №047050029239 від 27.02.2025, а відтак Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не приймало рішення про призначення пенсії, яке б порушувало права та інтереси позивача. Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанови правління Пенсійного фонду України» програмним забезпеченням за принципом екстериторіальності заяви про призначення пенсії та документи які були надані позивачем до заяви, передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки позивач на обліку в даному управлінні не перебуває та відповідачем не приймалось рішень, які б порушували права позивача. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідачем-2 у своєму відзиві акцентовано увагу на безпідставності позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції ГУ ПФУ у Волинській області зазначено наступне. 20.02.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та прийнято рішення від 2702.2025 № 047050029239 про призначення пенсії. При прийнятті рішення про призначення пенсії ГУ ПФУ у Волинській області не враховано при обчисленні пенсії ОСОБА_1 заробітну плату за період із жовтня 1995 року по березень 2000 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01 жовтня 1997 року, виданої ПП «К та інші», довідки № 32-158 від 07 лютого 2025 року, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К», довідки № 32-157 від 07 лютого 2025 року, виданої ТОВ Фірма «Аліна і К» та не зараховано до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01 червня 2004 року по 30 червня 2004 року та з 01 січня 2006 року по 31 березня 2006 року, а також зараховано не в повному обсязі періоди здійснення підприємницької діяльності з 01 липня 2004 року по 31 серпня 2004 року, з 01 жовтня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року. Щодо неврахування довідок, відповідачем-2 зазначено, що надані довідки не були завірені в установленому порядку, копії первинних документів до заяви надано не було. Тому дані довідки потребують перевірки на предмет відповідності вказаних сум первинним документам та не можуть бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивачу. Після отримання результатів перевірки довідок про заробітну плату та підтвердження їх відповідності первинним документам спеціалістами територіального управління Пенсійного фонду буде проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі вказаних довідок про заробітну плату. Щодо зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності, відповідачем вказано, що оскільки суми, які у період з 2004 по 2006 роки надходили до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки сплаченого єдиного податку, не забезпечували мінімальний страховий внесок в повному обсязі, то страховий стаж позивачу було зараховано пропорційно до сплачених внесків. Тому, для зарахування до страхового стажу позивачу усього спірного періоду здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, вона має право у добровільному порядку здійснити доплату до мінімального страхового внеску. За таких обставин, порушень прав позивача при призначенні пенсії не було, як і протиправних дій, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано витяг з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання вимог суду.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзиви відповідачів не скористалась.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 18.01.1999 Вільногірським МВ УМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
10.02.2025 позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком, яка опрацьовувалась за принципом екстериторіальності спеціалістами Головних управлінь Пенсійного фонду України в Волинській та в Рівненській областях, за наслідком розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення від 27.02.2025 № 047050029239 про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з 10.02.2025.
Відповідно до розрахунку від 27.02.2025 за пенсійною справою №047050029239 розмір пенсії позивача з 10.02.2025 становить 4049,89 грн., страховий стаж (повний) - 30 років 1 місяць 29 днів.
Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 047050029239 на дату звернення 10.02.2025 страховий стаж позивача становить 30 років 1 місяць 29 днів, до якого зараховано наступні періоди: з 01.09.1982 по 27.02.1984, з 23.07.1984 по 31.05.1993, з 09.06.1993 по 09.10.1995, з 10.10.1995 по 14.08.1997, з 15.08.1997 по 15.01.1999, з 16.01.1999 по 31.03.2000, з 01.11.2003 по 31.12.2003, з 01.07.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 31.12.2005, з 01.04.2008 по 30.06.2008, з 01.09.2008 по 19.01.2009, з 01.03.2009 по 31.10.2009, з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 06.01.2010 по 31.01.2010, з 03 02.2010 по 31.03.2010, з 03 04.2010 по 30.04.2010, з 08.05.2010 по 31.05.2010, з 06.06.2010 по 30 06 2010, з 05.07.2010 по 31.07.2010, з 03.08.2010 по 31.08.2010, з 07.09.2010 по 30.09.2010, з 06.10.2010 по 31.10.2010, з 06.11.2010 по 30.11.2010, з 04 12.2010 по 31.12.2010, з 09.01.2011 по 31.01.2011, з 05.02.2011 по 04.03.2044, з 13.01.2012 по 11.10.2012, з 27.11.2012 по 26.02.2013, з 01.07.2013 по 31.03.2015, з 21.03.2016 по 15.03.2017, з 03.10.2018 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 10.03.2021, з 11.03.2021 по 16.03.2021, з 17.03.2021 по 09.02 2024, з 10.02.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.01.2025.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо неврахування при обчислені пенсії заробітної плати за період з жовтня 1995 року по березень 2000 року на підставі довідок від 01.10.1997, № 32-158 від 07.02.2025, № 32-157 від 07.02.2025, а також щодо не зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.06.2004 по 30.06.2004 та з 01.01.2006 по 31.03.2006, а також щодо зарахування не у повному обсязі періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2005, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Щодо позовних вимог в частині неврахування при обчислені пенсії заробітної плати за період із жовтня 1995 року по березень 2000 року.
Частиною першою статті 27 Закону №1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См х Вс) / (100 % х 12), де:
Кс коефіцієнт страхового стажу;
См сума місяців страхового стажу;
Вс визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Отже, розмір пенсії за віком є прямо пропорційним розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до частин третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з пунктом 1 частини першої та третьої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, абзацом п'ятим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (у редакції чинній на момент звернення за призначенням пенсії).
Відповідно до пункту 1.1. розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до пункту 1.7. розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія. Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (пункт 1.8. розділу І Порядку № 22-1).
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1, який визначає документи, що додаються до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Відповідно до пункту 2.10 розділу ІІ Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що заява про призначення/перерахунок пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому, пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV може бути обрахована на підставі довідки про розмір заробітної плати (дохід) по 30.06.2000, поданою пенсіонером до Пенсійного фонду України разом із заявою про призначення пенсії. Водночас, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах неодноразово виснувалась Верховним Судом України у постановах від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14 та Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а, від 05.03.2020 у справі №539/3234/16-а та підтримана у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №816/946/18.
Разом з тим, у разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, орган Пенсійного фонду України має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 10.02.2025 надавались: довідка про заробітну плату б/н від 01.10.1997, що видана ПП «К і інші», довідка про заробітну плату № 32-158 від 07.02.2025, що видана ТОВ фірма «Аліна і К», довідка про заробітну плату № 32-157 від 07.02.2025, що видана ТОВ фірма «Аліна і К».
Пенсія позивачеві призначена з 10.02.2025, про що відповідачем-1 прийнято рішення від 27.02.2025 № 047050029239; при обрахунку пенсії не було враховано заробітну плату відповідно до вказаних довідок.
У відзиві Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області підтверджено, що при обрахунку розміру пенсії позивачу не враховано вказані довідок.
При дослідженні поданої разом із заявою про призначення пенсії довідки про заробітну плату б/н від 01.10.1997, судом встановлено, що вона видана Приватним підприємством «К та інші» та містить суми заробітної плати за період роботи з жовтня 1995 року по вересень 1997 року. Довідка підписана керівником, а також засвідчена печаткою підприємства. Однак, вказана довідка не містить жодних посилань на особові рахунки чи інші первинні документи, що стали підставою для її формування, а отже правових підстав для її врахування у відповідача-1 не було.
Також, разом з заявою були надані довідки № 32-157, №32-158 від 07.02.2025, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Аліна і К» за період з 15.08.1997 по 15.01.1999 та за період з 16.01.1999 по 31.03.2000, які містять відомості про нараховану заробітну платню ОСОБА_1 за вказані періоди. Окрім того, вказані довідки видано на підставі особових рахунків за 1997 - 2000 роки, що знаходяться в архіві за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Філософська 84. Довідки засвідчено підписом директора підприємства та завірено відповідною печаткою.
Тож, довідки № 32-157, №32-158 від 07.02.2025 відповідають вимогам Порядку №22-1, містять посилання на особові рахунки, а також відомості, які надають можливість проведення перевірки відповідності змісту довідок первинним документам, у разі наявності сумніву у їх видачі.
Вказані обставини Головному управлінню у Волинській області при прийнятті рішення про призначення пенсії були відомі. Однак, відповідачем-1 необґрунтовано причин їх не врахування при обчисленні пенсії позивачу.
Посилання відповідача-1 у відзиві на те, що зарахування наданих довідок буде можливо лише після проведення звірки первинних документів, на підставі яких вони видані, відхиляються судом.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Разом з цим, відповідачем-1 не наведено жодних обставин, які викликали сумнів у достовірності даних, що такі довідки містять, жодних зауважень щодо їх оформлення відповідачем-1 не вказано. Тобто, відмовляючи позивачу у врахуванні вказаних довідок, відповідач-1 не навів жодного обґрунтування - розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідок тощо. Відсутні і докази ініціювання перевірки (звірки) обґрунтованості їх видачі.
Суд зазначає, підтвердження достовірності даних довідок здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
Поряд з цим, у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.10.2022 у справі №808/1735/18.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач-1 неправомірно не врахував подані позивачем довідки про заробітну плату № 32-157, №32-158 від 07.02.2025, чим вчинив протиправну бездіяльність, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо зарахування до страхового стажу періодів підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1) пункту 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
За змістом частини другої, третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із пунктом «б» статті 3 вказаного Закону право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637 в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку №637 періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що період провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами сплату страхових внесків.
Належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 580/7175/21, який враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування до страхового стажу періодів провадження підприємницької діяльності з 01.06.2004 по 30.06.2004, з 01.01.2006 по 31.03.2006, а також не в повному обсязі з 01.07.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2005.
Як вбачається з розрахунку стажу (форма РС-право) номер ПС: 047050029239 на дату звернення 10.02.2025 страховий стаж позивача становить 30 років 1 місяць 29 днів, спірні періоди з 01.06.2004 по 30.06.2004, з 01.01.2006 по 31.03.2006 не зараховані до страхового стажу, з 01.07.2004 по 31.08.2004 зараховано до страхового стажу - 18 днів, з 01.10.2004 по 31.12.2004 зараховано до страхового стажу - 24 дні, з 01.04.2005 по 31.12.2005 зараховано до страхового стажу - 23 дні.
На підтвердження здійснення підприємницької діяльності упродовж вказаних спірних періодів позивачем надано до позову свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів 2360816887), лист Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 27.01.2025 № 2100-0604-8/3181, декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2004 року ОСОБА_2 , квитанції № 12 від 21.05.2004 про сплату ОСОБА_1 єдиного податку з фізичних осіб за червень 2004 р. у розмірі 50,00 грн., звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за перший квартал 2006 року, квитанцію № 75 від 14.03.2006 про сплату ОСОБА_1 єдиного податку за березень 2006 року у розмірі 200,00 грн., довідку (форми ОК-5).
Однак, надані свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності датоване 11 вересня 2003 року, а відтак не обґрунтовує спірних відносин.
Надана довідка (форми ОК-5) із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування містить відомості про сплату позивачем страхових внесків у 2004 році у розмірі 328,15 грн. та за 2005 рік у розмірі 590,67 грн. Відомості про сплату позивачем страхових внесків за червень 2004 року за 2006 рік відсутні.
Щодо посилань позивача на неврахування відповідачем квитанцій про сплату єдиного податку. листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 27.01.2025 № 2100-0604-8/3181, за змістом якого ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 11.09.2003 по 11.03.2016, за архівними даними електронних баз управління наявна інформація щодо коштів, які надходили від розмежування сплаченого єдиного податку (42%), а саме: у 2004 році - 105,00 грн.; у 2005 році - 86,10 грн.; у 2006 році - 86,17 грн., квитанцій про сплату єдиного податку, суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку форми РС-право, спірні періоди підприємницької діяльності частково зараховані відповідачем-1, що спростовує доводи позивача про неврахування відомостей, вказаних у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 27.01.2025 № 2100-0604-8/3181.
У відзиві відповідач-1 зазначає, що суми, які у період з 2004 по 2006 роки надходили до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки сплаченого єдиного податку, не забезпечували мінімальний страховий внесок в повному обсязі, тому страховий стаж позивачу було зараховано пропорційно до сплачених внесків.
Так, Постановою правління Пенсійного Фонду України від 10.06.1994 за № 5-5 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, де підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. Розділу ІІІ визначено тарифи обов'язкових внесків до Пенсійного фонду, а саме: для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно на їхній праці - 9 відсотків суми доходу.
Коментована Інструкція від 10.06.1994 за № 5-5 втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів» від 06.09.1996 за № 11-1.
Відповідно до пункту 7.2. Розділу 7 Інструкції № 11-1 страхові збори сплачуються платниками, зазначеними в пункті 2.7 цієї Інструкції, щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного року за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал календарного року проводиться авансом до 15 грудня із суми очікуваного (оцінного) доходу за цей період.
В подальшому, згідно підпункту 3.1.3. пункту 3.1. Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 03.06.1999 за №4-6 встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.1.3., та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1 цієї Інструкції, - у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Згідно пункту 3.3. Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за №16-6, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.3, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1 пункту 2 цієї Інструкції, - у розмірі 32.
Виходячи із системного аналізу положень Інструкцій за № 5-5, № 11-1, № 4-6 і № 16-6, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності був наявний обов'язок щодо сплати страхових внесків у відповідному розмірі, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Доказів сплати страхових внесків у спірному періоді у відповідному обсязі позивачем не надано ані до суду, ані разом із заявою про призначення пенсії. Сторонами не заперечується факт реєстрації позивача, як фізичної особи -підприємця, однак вирішальною умовою для врахування страхового стажу є саме сплата особою необхідних страхових внесків у повному розмірі.
Суд зазначає, що сам лише факт реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем та перебування на обліку як платника податків без підтвердження провадження підприємницької діяльності та сплати відповідних внесків, не може бути достатньою підставою для зарахування позивачу до його страхового стажу спірних періодів підприємницької діяльності з 01.06.2004 по 30.06.2004 та з 01.01.2006 по 31.03.2006, а також в повному обсязі періодів з 01.07.2004 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004 та з 01.04.2005 по 31.12.2005, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Одночасно з цим суд зауважує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, суд установив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено відповідача-1, рішенням якого позивачу призначено пенсію за віком, але яким безпідставно не було враховано надані довідки про нараховану заробітну плату№ 32-157, №32-158 від 07.02.2025, що встановлено судом. Тож дії зобов'язального характеру щодо перерахунку пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у спірному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачем-1 не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судових витрат зі сплати судового збору в сумі 484,50 грн.
Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21081076, місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6) щодо не врахування довідок про заробітну плату № 32-158 від 07.02.2025 та № 32-157 від 07.02.2025, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Аліна і К», при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6) врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) довідки про заробітну плату № 32-158 від 07.02.2025 та № 32-157 від 07.02.2025, що видані Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Аліна і К», у зв'язку із чим здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 10.02.2025 та виплату з урахуванням раніше проведених платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, місцезнаходження: 43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,50грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 50 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова