04 грудня 2025 рокуСправа №160/34394/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ількова В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення доказів ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/34394/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про забезпечення доказів у адміністративній справі №160/34394/25, в якій заявник просить:
забезпечити письмові докази шляхом витребуванням у Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ : НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) наступні докази, а саме:
довідку щодо сум виплати Позивачу основного грошового забезпечення із зазначенням усіх його складових за період служби у військові частині НОМЕР_1 ;
копії карток особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 ;
довідку з інформацією щодо проходження ОСОБА_1 служби у військовій частині НОМЕР_1 ;
довідку щодо сум виплат позивачу щомісячних додаткових видів грошового зобов'язання та премій за період з 12.04.2024-27.05.2025р.р.;
копії усіх наказів командування в/ч НОМЕР_1 відносно Позивача за період проходження його служби у військові частині НОМЕР_1 .
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення доказів у справі №160/34394/25 суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Частинами 1, 2 передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до положеньст.115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно із ч.1, 5ст.117 КАС України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Зі змісту наведених норм слідує, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Пунктами 4 та 5 ч.1ст.116 КАС України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
У контексті вищевикладеного заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
У поданій заяві про забезпечення доказів не наведено жодних обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів, а тому заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Сама по собі неможливість однією зі сторін отримати ті чи інші докази не є самостійною підставою для задоволення заяви про забезпечення доказів.
Крім того, суд звертає увагу на положення статті 80 КАС України, відповідно до якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений частиною 2 та 3статті 79 цього Кодексу.
Верховний Суд у своїй ухвалі від 02 травня 2019 року у справі №Зд/9901/2/19 зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/385/19.
Окрім наведеного суд зауважує, що витребування в порядку забезпечення доказів належним чином завірених копій документів суперечить встановленим нормам Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 114, 115, 116, 117, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення доказів ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/34394/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідно до ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков