05 грудня 2025 рокуСправа №160/28773/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
03 жовтня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в частині внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про те, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 1216 від 06 серпня 2021р., реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_3 ) порушено правила військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та виключити запис про те, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 1216 від 06 серпня 2021р., реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_3 ) порушено правила військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повідомити органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 1216 від 06 серпня 2021р., реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_3 ).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки законним підґрунтям для внесення такої інформації до Реєстру є лише факт притягнення до адміністративної відповідальності, чого у його випадку не було. Отже, позивач вважає, що внесення до Реєстру даних про нього призвело до порушення його прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі в електронний кабінет відповідача 08.10.2025 року.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
20.02.2022 року позивач перетнув державний кордон України в напрямку виїзду з України, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , який виданий ОСОБА_1 06 квітня 2018 року органом 1202.
22.08.2025 року позивачем через мобільний застосунок «Резерв+» поновлено персональні дані, зокрема, інформацію про фактичне місце проживання.
22.08.2025 року позивач сформував військово-обліковий документ в мобільному застосунку «Резерв+» та виявив інформацію - «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку». В графі «Причина розшуку» зазначено «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 », а в графі «Дата початку розшуку» вказано « 16.03.2025».
Виявивши дану інформацію, позивач 10.09.2025 року направив електронне звернення у формі заяви на електронну пошту відповіда, в якому просив: виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 1216 від 06 серпня 2021р., ІПН (РНОКПП): НОМЕР_3 ) дані про «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку»; направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 1216 від 06 серпня 2021р., ІПН (РНОКПП): НОМЕР_3 ); повідомити позивача про результати розгляду цієї заяви.
Як зазначив позивач, станом на день подання позовної заяви, відповіді на вказане електронне звернення він не отримав.
Також, представником позивача до відповідача направлено адвокатський запит вих.№220925-1 від 22.09.2025р., в якому він просив: «1.1.В додатку до відповіді на цей адвокатський запит - надати Довідку про відсутність або наявність будь-яких даних та/або будь-якої інформації про особу суб'єкта персональних даних-фізичну особу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН (РНОКПП): НОМЕР_3 , які отримані та/або внесені та або розміщені в усіх без винятку документах, облікових записах, як в паперовому так і в електронному вигляді) в Єдиному реєстрі військовозобов'язаних (базах даних) «Оберіг», в базах даних/реєстрах , в усіх інших без винятку відкритих та/або закритих базах даних/реєстрах, програмних комплексах, інтернет ресурсах - розпорядником, та або адміністратором, та або користувачем, та/або зберігачем, та/або володільцем, та/або Одержувачем яких є Отримувач/Адресат цього запиту, а саме: 1.1.1.) в тому числі але не виключно і його - ОСОБА_1 персональних даних (в т.ч., але не виключно, його прізвища, ім'я, по батькові, ініціалів, серію та номер його паспорта та/або документа, що його замінює, його індивідуальний податковий номер (РНОКПП), дату та місце його народження, місце його реєстрації /проживання, ідентифікаційних даних і реквізитів його військовооблікових документів, ідентифікаційних даних і реквізитів карток особового обліку, тощо), 1.1.2.) будь-якої іншої інформації про його особу і його персональні дані, які містять інформацію і дані про його особу, про оголошення його у розшуки, про розпочаті щодо нього адміністративні, кримінальні переслідування, 1.1.3.) дані і інформацію про підстави і способи ініціювання, про стан розгляду і про результати розгляду порушених та/або розглянутих у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН (РНОКПП): НОМЕР_3 справ і проваджень про адміністративні правопорушення, у межах кримінальних проваджень, дані і інформацію про стан розгляду справ і проваджень з притягнення його до адміністративної та/або кримінальної відповідальності. 1.2 В додатку до відповіді на цей адвокатський запит - надати Витяги (скріншоти) про відсутність або наявність будь-яких даних та/або будь-якої інформації про особу суб'єкта персональних даних-фізичну особу « ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН (РНОКПП): НОМЕР_3 » в Єдиному реєстрі військовозобов'язаних (базах даних) «Оберіг», в усіх інших відкритих та/або закритих базах даних/реєстрах, програмних комплексах, інтернет ресурсах, які ведуться/ адмініструються/ використовуються Одержувачем/Адресатом цього запиту. Ці витягискріншоти мають бути сформовані і надані на цей запит за наслідками здійснення службовою особою Одержувача/Адресата операцій з введення і активування пошукового запиту за пошуковими критеріями 1) « ОСОБА_1 », 2) « НОМЕР_3 », а також шляхом внесення і активування інших обов'язкових пошукових даних, необхідних для отримання результату пошуку у кожному реєстрі/ базі даних/ресурсі. 1.3. В додатку до відповіді на цей адвокатський запит - надати всю інформацію і її документальне підтвердження про вжиті Одержувачем/Адресатом цього запиту заходи у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН (РНОКПП): НОМЕР_3 з його оповіщення, викликів для розгляду справ про адміністративні правопорушення, оголошення його у розшук, з притягнення його до адміністративної та/або кримінальної відповідальності, надати пов'язані з цим всі: 1.3.1) копії протоколів, постанов, актів, листів, відповідей, заяв, повідомлень, попереджень, рішень, резолюцій, орієнтувань на розшук, повісток про виклик, 1.3.2) докази поштового або в інший спосіб направлення ОСОБА_1 повісток, викликів, зобов'язань, розпоряджень, попереджень, наказів, протоколів, постанов, тощо, всі інших без винятків документів і доказів отримання ОСОБА_1 всіх документів, які пов'язані з військовим обліком суб'єкта персональних даних, 1.3.3) копії документів, направлених Одержувачем/Адресатом до правоохоронних органів з приводу ініціювання адміністративного та /або кримінального переслідування громадянина ОСОБА_1 , в тому числі і документів за формами згідно додатків №18, 19, 20 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. №1487, 1.3.4.) документальне підтвердження всієї без винятку інформації і всіх без винятку документів, пов'язаних з притягненням суб'єкта персональних даних - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН (РНОКПП): НОМЕР_3 до відповідальності у справах про адміністративні правопорушення, у кримінальних провадженнях, з оголошеннями його в адміністративні розшуки і у розшуки у межах кримінальних проваджень. 1.4. В додатку до відповіді на цей адвокатський запит - надати копію картки первинного обліку військовозобов'язаного, яка заведена, ведеться на ім'я військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН (РНОКПП): НОМЕР_3 , згідно Додатку 3 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. № 1487 - з даними військовозобов'язаного, актуалізованими станом на день направлення відповіді на цей адвокатський запит. 1.5. В додатку до відповіді на цей адвокатський запит - надати копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на електронне звернення ОСОБА_1 від 10.09.2025р. про виправлення даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що було ним відправлене на офіційну адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 . 1.6. В додатку до відповіді на цей адвокатський запит - надати інформацію та її документальне підтвердження про те, чи було посадовими/відповідальними особами ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено електронну інформаційну взаємодію Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з базами (банками) даних Державної прикордонної служби України, щодо отримання інформації про дату перетину ОСОБА_1 державного кордону України. 2.У випадку відсутності та/або неможливості надати запитувані в цьому запиті документи - вказати ґрунтовні причини і підстави відсутності/ неможливості надання запитуваної за цим запитом інформації.».
Як зазначив позивач, станом на день подання позовної заяви, відповідь на адвокатський запит вих. №220925-1 від 22.09.2025р. не надходила.
Позивач, вважаючи, що правові підстави для наявності запису про порушення правил військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та підстави для розшуку позивача з боку ТЦК та СП відсутні, звернувся з позовом до суду.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, протокол по КУпАП відносно позивача не складався, суд зазначає, що відомості до Реєстру відносно нього внесені безпідставно.
При цьому, як встановлено судом, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, не доведено, оскільки протокол не складався, а тому, слід вважати, що факт притягнення до відповідальності останнього відсутній.
Окремо суд акцентує увагу на тому, що відповідач не скористався своїм правом на подачу заперечень проти позову та не спростував зазначені обставини.
Оскільки за приписами частини восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме відповідача, як органу ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, вчинити певні дії.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Стосовно заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для його адміністративного затримання та доставлення, щодо якого надсилалося звернення, суд зазначає наступне.
З наведеного у цьому рішенні нормативного регулювання вбачається, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20).
Натомість, Національна поліція здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також забезпечує внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абз.5 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відтак, звернення відповідача до органів Національної поліції для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення не знаходить свого логічного обґрунтування та пояснення.
Натомість, постанови на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не складено, що виключає можливість реалізації територіальним центром комплектування та соціальної підтримки права на звернення до органів Національної поліції для доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
На переконання суду, виключення відомостей про позивача з баз даних Національної поліції має здійснюватися в такому ж порядку, як і включення таких відомостей на підставі відповідного повідомлення від відповідача. Відтак, в цій частині позовні вимоги підлягають також задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
За приписами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник