05 грудня 2025 рокуСправа №160/17029/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
10.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №9-дс від 29.04.2025 року «Про накладення дисциплінарного стягнення».
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка працює в Державні податковій службі. Має у власності земельну ділянку, яку здає в оренду приватному підприємству, що зареєстровано як платник податків в територіальному органі ДПС, в якому працює позивач. Спірним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку, а саме не здійснення дій щодо запобігання можливого конфлікту інтересів. Позивачка вважає вказаний наказ необґрунтованим, оскільки відповідачем не встановлено провини позивачки в інкримінованому дисциплінарному проступку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
04.07.2025 відповідачем до суду надіслано відзив в якому зазначено, що в якому зазначено, що спірним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неврегулювання потенційного конфлікту інтересів, що враховано під час прийняття рішення та вжиття самого м'якого виду дисциплінарного стягнення «зауваження». Зазначає, що позивач мала обов'язок попередити свого безпосереднього керівника про наявність потенційного конфлікту інтересів, що не було виконано.
Щодо зауважень відповідача про порушення строків на звернення до суду, суд звертає увагу, що питання порушень строків не було виявлено, що вбачається з ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року. У зв'язку із чим клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
11.07.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому остання наполягає на задоволенні позову та вказує, що нею не вчинено жодних дій, які б спричинили шкоду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі №160/17029/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.07.1995 працює в Державній податковій службі на різних посадах.
З 02.12.2024 працює старшим державним інспектором Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДП ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Позивачка є власником земельну ділянку 3,5658 га, що отримана у порядку спадкування згідно чинного законодавства у 2016 році, кадастровий номер 1220755100:01:011:0100 та яка з 28.08.2018р. на підставі укладеного договору оренди землі знаходиться в строковому, платному користуванні ПП «Сантехнік» (податковий номер 21901428), яке зареєстроване за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Васильківка, пров. Лісний, 6.2.
14.03.2025р. засобами СЕД та на електронну адресу - ponalm2017@gmail.com, на виконання п.п. 4.2 наказу УГ ДПС від 14.03.2025р. № 11 -дп «Про порушення дисциплінарного провадження» Управлінням персоналу було направлено для ознайомлення Наказ «Про порушення дисциплінарного провадження» від 14.03.2025р. №11-дп.
Відповідно, вище зазначеного Наказу:
« 1. ПОРУШИТИ дисциплінарне провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку за недотримання/порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (із змінами) від 14.10.2014 № 1700-VII стосовно старшого державного інспектора Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДП Головного управління ДПС У Дніпропетровській області ОСОБА_1.
2. Утворити Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та затвердити її склад.
3. Синельниківській ДПІ Головного управління - ДПС у Дніпропетровській області (Журавель Костянтин) підготувати матеріали, передбачені статтею 73 Закону, для здійснення дисциплінарного провадження та направити їх до Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Управлінню персоналу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кунах Євгенія):
4.1. забезпечити надання Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарної справи у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області інформації, передбаченої статтею 73 Закону, стосовно старшого державного інспектора Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1, зокрема відомостей щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень/заохочень, витягу з особової справи з контактними даними (адреса місця проживання/перебування, адреса електронної пошти, інші засоби електронного комунікаційного зв'язку), посадової інструкції, результатів річного оцінювання.
4.2. вжити заходів щодо ознайомлення із цим наказом старшого державного інспектора Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 в установленому порядку.
5. Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарної справи у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області здійснити дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 та за результатами розгляду дисциплінарної справи внести керівнику Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подання відповідно до чинного законодавства.»
30.04.2025р. засобами СЕД, позивачу для ознайомлення направлено Наказ № 9-дс від 29.04.2025р. «Про накладення дисциплінарного стягнення», відповідно до якого, повідомлялось: «На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.03.2025 №11-ди «Про порушення дисциплінарного провадження», резолюції керівника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чернецької Теодозїї до доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.03.2025 №230/04-36-14-15 Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Дисциплінарна комісія) здійснила дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 та дійшла висновку щодо наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (зі змінами) (далі - Закон).
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією внесено подання на ім'я в.о. начальника Головного управління ДПС У Дніпропетровській області від 21.04.2025 № 355/04-36-14-15, в якому рекомендовано розглянути питання про застосування до старшого державного інспектора Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження за порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-УІІ (зі змінами) та пункту 3.6 «Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби», затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 N52 (зі змінами) в частині не врегулювання потенційного конфлікту інтересів.
Позивач вважає вказаний наказ протиправним і таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернулася з позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VII "Про державну службу" (Закон № 889-VIII).
За визначенням ч.2 ст. 1 Закону №889-VIII «державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону №889-VIII службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону №889-VIII встановлено, що державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. 64 Закону №889-VIII).
Частиною 1 ст. 65 Закону №889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
За п. 5 ч. 2 ст. 65 визначено, що Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є:невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням (частини 2-3 ст. 66 Закону №889-VIII).
Як встановлено з обставин справи позивачу було оголошено зауваження за порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну службу» щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
У вказаній нормі також надано визначення терміну «приватний інтерес», за яким, приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Стаття 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає вжиття заходів державним службовцем щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.
Частиною 5 вказаної статті, у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів, їй надано право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Для забезпечення однакового застосування положень Закону України «Про запобігання корупції», формування єдиного підходу до дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Національним агентством з питань корупції розроблені Методичні рекомендації №2 від 12.01.2024.
У Методичних рекомендаціях зазначено, що формування єдиного підходу до дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли одночасно наявні такі його складові:
- в особи є приватний інтерес;
- в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;
- такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень).
Згідно із ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Із законодавчо визначеного поняття «потенційний конфлікт інтересів» вбачається, що потенційний конфлікт інтересів має три елементи.
Перший елемент це наявність у державного службовця повноваження, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу.
Другий елемент це наявність у державного службовця приватного інтересу в тій сфері, в якій він виконує зазначені вище повноваження.
І третій елемент це ризик впливу приватного інтересу державного службовця на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов'язків та повноважень в майбутньому.
При цьому, всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Подібний правовий висновок зроблено Верховним Судом у справі №826/15347/17 (постанова від 23.12.2020).
Взаємовідносини з ПП «Сантехнік» позивачка декларує, як державний службовець, щорічно, з моменту спадкування та укладення строкового платного договору.
Відповідно до інформації наданої відділом «Управління організації роботи» ДПС України ГУ ДПС у Дніпропетровській області, встановлено, що ПП «Сантехнік» (ЄДРПОУ 21901428) протягом 2024-2025 років зверталось до ДПС тричі заявою, щодо видачі витягу ліцензії на пальне з ЄРЛ - 18.03.2025р., 03.03.2025р., надавали відповідь на лист - 21.02.2025р.,та отримували Довідка підтвердження платника ЄП 4гр., відповідь на усі звернення та запити були підписані іншим податковим працівником.
Позивачка звернулась з запитом до Національного агентства з питань запобігання корупції, для надання роз'яснень.
В отриманій відповіді було повідомлено, що: «Як вбачається з листа, Ви надали в оренду земельну ділянку приватному підприємству «Сантехнік» (далі - ПП «Сантехнік»), у зв'язку з чим у Вас як старшого державного інспектора Покровського сектору обслуговування платників податків Синельниківської державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - державний інспектор) виник сумнів щодо наявності конфлікту інтересів під час реалізації таких повноважень:
- здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків, єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
- реєстрація фізичних осіб - платників податків, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;
- участі у організації виконання завдань та доручень керівництва з питань, що належать до компетенції сектору.
Конфлікт інтересів існує у особи в ситуації, коли у неї наявний приватний інтерес та службові/представницькі повноваження дискреційного характеру, під час реалізації яких вона може вчиняти дії, приймати рішення з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес.
В описаній у листі ситуації конфлікт інтересів існуватиме за сукупної наявності таких умов:
- Ви як державний інспектор під час реалізації вказаних повноважень можете вчиняти дії, приймати рішення стосовно ПП «Сантехнік»;
- наявність договірних стосунків з ПП «Сантехнік» зумовлює існування у Вас приватного інтересу під час реалізації відповідних повноважень;
- Ваші повноваження мають дискреційний характер (можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень у межах закону).
У разі відсутності принаймні однієї із вказаних умов конфлікт інтересів не виникає.»
Дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження, взагалі не взято до уваги пояснення позивача. Між тим, на переконання суду, позивачем у письмових поясненнях наведені вагомі доводи щодо відсутності її вини у встановлених порушеннях з посиланням на документи, наявні в матеріалах дисциплінарного провадження.
Враховуючи викладене можна зробити висновок, що Комісія виконувала свої обов'язки неналежно та не виконала завдання, які були покладені на неї наказом про створення дисциплінарної комісії.
Так, в наказі вказано посилання на п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», який передбачає: «невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень», але в наказі не вказано що конкретно порушив державний службовець.
Суд зазначає, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі №806/1473/16, зазначено, що підставою для скасування протиправного наказу є відсутність дослідження обставин, яким чином і чи перетиналися особисті стосунки позивача та його родичів зі сферою службових повноважень, чи мав позивач будь-який майновий чи немайновий приватний інтерес, що був би пов'язаний із виконанням ним службових повноважень.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що наказ керівника державної служби про притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця повинен бути виданий на підставі відповідної норми Закону №889-VIII та містити вичерпну інформацію щодо вчиненого державним виконавцем дисциплінарного проступку за який необхідно застосувати обраний у наказі вид дисциплінарного проступку.
У наказі, що оскаржується №9-дс від 29.04.2025 року зазначено, що «факт вчинення дисциплінарного проступку начальником відділу підтвердився за результатами проведення дисциплінарного провадження».
Проте, матеріали дисциплінарної справи та зміст наказу не містять жодного факту вчинення дисциплінарного проступку. Підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до частини 1 статті 65 Закону України «Про державну службу» відсутні, оскільки факт протиправної дії або бездіяльності чи прийняття рішень, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог не визначений та не доведений.
Відповідно до ч.2 ст.74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039( Порядок №1039).
За п. 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
З аналізу наведених норм судом встановлено, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями.
У постанові Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі №140/2819/19, зазначено, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За ч. 1 ст. 67 цього Закону №889-VII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно врахувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
В порушення п. 33 Порядку №1039 жодні з наведених обставин не були встановлені. Відповідачем не розглядався обсяг службових повноважень позивача, не було встановлено наявність рішень чи дій позивача , які б містили ознаки корупції за весь час займання нею посади.
Суд зазначає, що оспорюваний наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №9-дс від 29.04.2025 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» не має чіткого формулювання суті та обставин допущеного позивачем проступку з посиланням на конкретні відповідні нормативно-правові акти. Зі змісту наказу неможливо встановити дійсні підстави та причини, з яких відповідач дійшов висновків про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку. Наказ не містить інформацію щодо наслідків виявлених порушень та має узагальнені формулювання.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18, рішення, яке приймається за наслідками дисциплінарного провадження, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мають значення для його прийняття. Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтування оскаржуваного наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач не врахував усі дійсні обставини справи при проведенні дисциплінарного провадження, результати якого стали підставою для видання оскарженого наказу.
Відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступку в діях позивача, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між вчинками позивача та ймовірними шкідливими наслідками, які їх могли спричинити, а тому наказ прийнято не на підставі та не у спосіб, встановлений законодавством, що регулює спірні правовідносини; є необґрунтованим, тобто таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, прийнятим без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.
Як наслідок, відповідач дійшов помилкового висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, і відповідно про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу №9-дс від 29.04.2025 року «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Здійснити розподіл судових витрат відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №9-дс від 29.04.2025 року «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна