24 листопада 2025 року Справа № 160/32142/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати наказ від 13.10.2025 року про призов по мобілізації мене, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) незаконним і скасувати його;
- зобов'язати уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) повернути мене, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зі статусу "військовослужбовець" до попереднього статусу "військовозобов'язаний" шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС "ІНФОРМАЦІЯ_4";
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.
Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі також відсутні.
У позовній заяві представник позивача просить розглянути позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження (протягом короткого строку, який не повинен перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження у справі) та всі судові засідання, призначені по даній справі забезпечити шляхомпроведення в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку "Електронний суд" з користувачем: Морозовим Вадимом Юрійовичем , попередньо зв'язавшись та повідомивши за тел. НОМЕР_3.
Таким чином, представником позивача фактично заявлено клопотання про розгляд цієї справи з викликом сторін у судовому засіданні за участі представника позивача у режимі відеоконференції, вирішуючи яке, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Так, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Звертаючись із клопотанням про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні за участі представника позивача, останній жодним чином не обґрунтував це клопотання, та довів, що призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами є недоцільним, також представник позивача не зазначив та не обґрунтував дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним безпосередньо у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Таким чином, суд вважає подане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що ця справа відноситься до справ незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Також разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 доказів у справі, в якому позивач просить витребувати у відповідача оскаржуваний наказ про призов за мобілізацією, виданий 13.10.2025 року, виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 та висновок (довідку) військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ОСОБА_1 вживалися заходи для отримання оскаржуваого наказу самостійно, а саме: його представником - адвокатом Морозовим В. Ю. було надіслано адвокатський запит від 17.10.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою засобів поштового зв'язку та електронною поштою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому представник позивача просив надати наступну інформацію: надати наказ про мобілізацію та/або мобілізаційне розпорядження, або витяг з наказу; надати інформацію щодо правової підстави затримання (наказ, витяг з наказу, протокол адмін. затримання, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 , працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5; надати інформацію з приводу того, чи проходив ОСОБА_1 , військово-лікарську комісію, в разі її проходження - надати висновок ВЛК з проходженням усіх шести лікарів, у разі відмови від ВЛК - надати розписку про відмову; надати копію військово-облікових документів мого клієнта; надати інформацію чи було складено відносно клієнта, ОСОБА_1 , протокол чи постанова про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, у випадку складення протоколу/постанови - надати копію даного документа; надати витяг з наказу про зарахування ОСОБА_1 , до відповідної військової частини; надати інформацію чи було вручено ОСОБА_1 , повістку про уточнення облікових даних або повістку на проходження військово-лікарської комісії за місцем перебування на обліку або за місцем реєстрації. У випадку вручення такої повістки - надати копію такої повістки. Проте, станом на день подання даного позову, ІНФОРМАЦІЯ_2 не надіслав спірний наказ про призов позивача на військову службу та не надіслав висновок медично-лікарської комісії, фактично проігнорувавши звернення.
Вирішуючи це клопотання, суд зважає на таке.
Так, в силу ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, ч.ч.3,4 ст.73 КАС України передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Водночас, частиною четвертою статті 9 КАС України встановлено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Зважаючи на те, що предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 року про призов за мобілізацією ОСОБА_1 , при цьому, позаяк означений доказ є належними щодо предмета доказування у справі, яка розглядається, суд доходить висновку, що доказ, який просить витребувати представник позивача, є належним доказом у цій справі, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, відтак, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог слід задовольнити клопотання представника позивача та витребувати у відповідача належним чином завірену копію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 року про призов за мобілізацією ОСОБА_1 , а також належним чином завірену копію висновку (довідки) військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_1 , тим паче, що позивачем подано суду докази неможливості самостійно отримати вказані документи.
Зважаючи на те, що 14.11.2025р., та з 17.11.2025р. по 21.11.2025р., включно, суддя Турова О.М. перебувала у щорічній відпустці, питання про відкриття провадження у цій справі вирішено після виходу з відпустки.
Керуючись статтями 9, 72, 80, 171, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/32142/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні за участі представника позивача у режимі відеоконференції - відмовити.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 25.12.2025 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- належним чином завірену копію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 року про призов за мобілізацією ОСОБА_1 ;
- належним чином завірену копію висновку (довідки) військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_1 .
Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя: О.М. Турова