04 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11800/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Димарчук Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та заяву ОСОБА_1 про визначення (зміну) територіальної підсудності в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - Управління КР ГУ НП у Волинській області) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду його звернення від 12.09.2025;
визнання протиправним відновлення оперативно-розшукової справи “Розшук" відносно ОСОБА_1 у 2022 році;
зобов'язання Управління КР ГУ НП у Волинській області: розглянути його звернення по суті; припинити його державний, міждержавний і міжнародний розшук; закрити оперативно-розшукову справу “Розшук»; здійснити дії щодо виключення відомостей щодо нього з державних та міждержавних розшукових баз, включаючи базу МВС та інформаційні системи НЦБ Інтерполу, у межах компетенції органу.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01.12.2025 позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та про перехід до загального позовного провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що справу неможливо розглянути у спрощеному та письмовому провадженні, оскільки вона стосується незаконного відновлення оперативно-розшукової справи, міжнародного та міждержавного розшуку, дій та бездіяльності органів поліції; необхідно дослідити матеріали оперативно-розшукової справи; необхідно допитати посадових осіб, які ухвалювали рішення про відновлення ОРС та оголошення в розшук; справа має високий рівень складності; письмове провадження може позбавити позивача права реалізувати принцип змагальності.
Крім того, 02.12.2025 на адресу суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визначення (зміну) територіальної підсудності, у якій позивач просить визнати наявність обставин, що унеможливлюють неупереджений розгляд справи у Волинському окружному адміністративному суді, та передати адміністративну справу № 140/11800/25 із Волинського окружного адміністративного суду до Київського окружного адміністративного суду.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та заяву про визначення (зміну) територіальної підсудності необхідно залишити без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
За приписами частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, в розумінні пунктів 1 - 6 частини четвертої статті 12, пунктів 1 - 6 частини четвертої статті 257 КАС України, ця справа не належить до тієї категорії справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
За приписами частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною першою статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 17.11.2025 суд вирішив, що розгляд цієї справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Враховуючи передбачені частиною третьою статті 257 КАС України обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. Суд звертає увагу, що ця справа (зважаючи на її категорію, предмет та підстави позову, зміст позовних вимог) є справою незначної складності.
Суд не бере уваги твердження Вікторова О.О. стосовно того, що письмове провадження може позбавити позивача права реалізувати принцип змагальності, оскільки усні пояснення учасників справи не належать до засобів доказування згідно із частиною другою статті 72 КАС України. Забезпечуючи принцип змагальності сторін, законодавцем встановлено правило, за яким свої доводи, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору сторони викладають у заявах по суті справи, якими відповідно до частини другої статті 159 КАС України для позивача є позовна заява, відповідь на відзив, а для відповідача - відзив на позовну заяву (відзив), заперечення.
Судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 17.11.2025 сторонам у справі роз'яснено порядок викладення вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору у заявах по суті справи. Встановленим порядком позивач не обмежений у можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази, спростовувати чи заперечувати доводи іншої сторони.
Отже, викладені у клопотанні доводи позивача не дають підстав для переходу до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відтак, оскільки ця справа в розумінні пунктів 1 - 6 частини четвертої статті 12, пунктів 1 - 6 частини четвертої статті 257 КАС України не належить до тієї категорії справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, а також в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у зв'язку із чим клопотання належить залишити без задоволення.
Стосовно заяви про визначення (зміну) територіальної підсудності суд зазначає про таке.
Згідно із частиною першою статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Пунктом 3 частини першої статті 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи, що у розумінні частини першої статті 25 КАС України ця справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Київського окружного адміністративного суду, тому відсутні правові підстави для її передачі з Волинського окружного адміністративного суду до зазначеного суду.
Керуючись статтями 12, 25, 29, 166, 248, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визначення (зміну) територіальної підсудності в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Т.М. Димарчук