03 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9403/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 11.06.2025;
зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 11.06.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходила військову службу в Державній прикордонній службі України.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.01.2024 №57-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Під час проходження військової служби у період з січня 2020 року по липень 2020 року позивач перебувала на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Упродовж проходження військової служби у вказаний період ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) з порушенням встановленого порядку здійснювалось нарахування та виплата позивачці грошового забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №140/6832/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби за період з 01.01.2020 по 15.07.2020 включно, із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з урахуванням раніше виплачених грошових сум.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №140/6832/24 відповідач 11.06.2025 здійснив виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення на суму 13736,07 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Разом з тим, під час виплати заборгованості з грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2020 по день її фактичної виплати 11.06.2025.
Позивач зазначає, що згідно з статтями 1, 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема суми місячного грошового, до якого відноситься індексації грошового забезпечення.
Оскільки відповідачем несвоєчасно виплачено позивачу грошове забезпечення у належному розмірі, відповідач зобов'язаний у місяці, в якому проведено виплату заборгованості самостійно нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суму грошового забезпечення за період з лютого 2020 року по день її фактичної виплати 11.06.2025 відповідно до Закону №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
З урахуванням наведених підстав просила позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У поданому до суду 10.09.2025 відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159. Відповідно до статті 2 Закону №2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
11.06.2025 відповідач на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №140/6832/24 здійснив виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення на суму 13736,07 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку грошового забезпечення та відновлення прав позивача, порушених при виплаті такої у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону № 2050-III.
Щодо періоду, за який відповідачу належить нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів зазначає, що правове регулювання свідчить про те, що компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується за період невиплати періодичних платежів, тобто безпосередньо за той період, у який вони підлягали виплаті. Тобто, сума нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суму є розміром недоплаченого позивачу грошового забезпечення у період проходження військової служби.
Натомість, період після дати звільнення по день виплати належних позивачу сум на виконання рішення суду не є тим часом, за який у розумінні Закону №2050-III та Порядку №159, підлягає виплата компенсація втрати частини доходів.
З вищенаведеного слідує, що НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 15.07.2020 №247-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.01.2024 №57-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
При виключенні позивача із списків особового складу, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) з позивачем не здійснено повного розрахунку при звільненні щодо нарахування та виплати у належному розмірі грошового забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №140/6832/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби за період з 01.01.2020 року по 15.07.2020 року включно. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби за період з 01.01.2020 року по 15.07.2020 року включно, із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з урахуванням раніше виплачених грошових сум.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №140/6832/24 позивачу 11.06.2025 виплачено заборгованість з грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 15.07.2020 включно, із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 у розмірі 13736,07 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ “ПРИВАТБАНК» (а.с.5).
Під час виплати заборгованості з грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення протиправною, звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати належних сум грошового забезпечення за період з лютого 2020 року по день фактичної виплати - 11.06.2025 відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як визначено пунктом 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
З матеріалів справи вбачається, що під час проходження військової служби позивачу у період з 01.01.2020 по 15.07.2020 здійснювалось нарахування та виплата грошового забезпечення у неналежному розмірі, та при виключенні позивача із списків особового складу відповідачем не здійснено з нею повного розрахунку при звільненні.
Зокрема, лише 11.06.2025 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №140/6832/24 позивачу виплачено заборгованість з грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 15.07.2020 включно, із застосуванням в якості розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 у розмірі 13736,07 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ “ПРИВАТБАНК» (а.с.5).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III (далі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі Порядок №159).
Згідно з статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналогічного змісту норми містяться у Порядку №159, відповідно до якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, що не мають разового характеру, зокрема заробітної плати (грошового забезпечення). У зв'язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування грошового доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.04.2021 у справі №465/322/17, від 21.09.2022 у справі №816/1627/18.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а.
З матеріалів справи вбачається, що грошове забезпечення відповідачем виплачене позивачу 11.06.2025 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №140/6832/24 (а.с.5).
Разом з тим, відповідач у порушення вищезазначених норм права при несвоєчасній виплаті позивачу належних сум грошового забезпечення не нарахував та не виплатив їй компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за весь час такої затримки.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-ІV, cт. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків витати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень cт. 1- 3 Закону № 2050-III, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.»
Ураховуючи періоди, за які грошове забезпечення, мало бути виплачене позивачу, та час його фактичної виплати, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив строки виплати позивачу вказаної виплати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач заборгованість з грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 15.07.2020 виплатив позивачу 11.06.2025.
Таким чином, відповідач, одночасно із виплатою суми заборгованості мав обов'язок виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати - 11.06.2025, однак не виконав його.
Оскільки грошове забезпечення, належить до доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив його виплату з порушенням строків, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на виплату їй компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати належних сум грошового забезпечення за весь час затримки виплати, починаючи з лютого 2020 року (з урахуванням заявлених позовних вимог) по день фактичної виплати - 11.06.2025 відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, вищевикладені норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду, з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача позов належить задовольнити та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати належних сум грошового забезпечення за весь час затримки виплати, починаючи з лютого 2020 року по день фактичної виплати - 11.06.2025.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, починаючи з лютого 2020 року по день фактичної виплати 11 червня 2025 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 11 червня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Т.М. Димарчук