Справа № 733/2222/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/626/25
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
04 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення слідчого про підозру в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024272210000068 від 18 жовтня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Мотивуючи рішення, слідчий суддя зазначив, що викладення в повідомленні про підозру фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 з зазначенням часу й місця його вчинення, а також інших суттєвих обставини, відомих на момент повідомлення про підозру, вказує, що воно відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, критеріям щодо здатності переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення, тобто вказана причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
На зазначену ухвалу слідчого судді адвокатом ОСОБА_5 була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати її та задовольнити вимоги поданої скарги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що фактичний розвиток подій, викладених у повідомленні про підозру, не відповідає її змісту і зазначеним у ній обставинам вчинення кримінального правопорушення. Вказує, що наведені ним обставини підтверджується протоколом перегляду відеозапису та висновком повторної автотехнічної експертизи, при проведенні якої досліджувався відеозапис події ДТП. Крім того, зазначає, що підозра у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку не була вручена, тому ОСОБА_6 фактично не набула статусу підозрюваної, а отже, таке повідомлення про підозру є незаконним.
До суду апеляційної інстанції учасники судового провадження, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, не з'явились, захисник в апеляційній скарзі висловив прохання про проведення апеляційного розгляд без його участі та участі підозрюваної, тому апеляційний розгляд проведено в порядку ст. 406 КПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави стверджувати те, що під час розгляду слідчим суддею цієї скарги підлягає з'ясуванню дотримання при повідомленні особі про підозру вимог глави 22 КПК України, зокрема, відповідність підозри вимогам статей 276, 277, 278 КПК України.
Тобто слідчий суддя повинен перевірити дотримання органом досудового розслідування чи дізнання процесуального порядку повідомлення про підозру. А саме: 1) чи в передбачених законом випадках здійснено повідомлення про підозру; 2) чи уповноваженою особою прийняте процесуальне рішення та здійснено вказану процесуальну дію; 3) чи відповідає повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України (щодо змісту такого); 4) чи дотримано порядок та строк вручення повідомлення про підозру (ст.278 КПК України); 5) чи дотримано прав особи, якій повідомлено про підозру.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно з частиною 1 статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як слідує зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 , дане повідомлення відповідає вимогам закону.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, на виконання вимог ст. ст. 276 278, 303 КПК України, під час розгляду скарги дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування повідомленої ОСОБА_6 підозри, оскільки повідомлення їй про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при цьому, матеріали справи не свідчать про порушення передбаченої ст. 278 КПК України процедури повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим СВ ВП № 2 (м.Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024272210000068 від 18 жовтня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
26 вересня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
З копії повідомлення про підозру, убачається, що воно складене та підписане 26 вересня 2025 року слідчим, в якому відсутній підпис ОСОБА_6 .
Однак, як зазначила остання в суді першої інстанції, вона відмовилася отримувати підозру, про що у кабінеті слідчого було зафіксовано на відео.
Отже, виходячи з наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 повідомлена про підозру належним чином.
Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, то колегія суддів не може визнати їх обґрунтованими враховуючи наступне.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_6 , вказано зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також стислий виклад обставин кримінального правопорушення.
На переконання колегії суддів, викладення в ньому фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 , з зазначенням часу й місця його вчинення, а також інших суттєвих обставини, відомих на момент повідомлення про підозру, вбачається, що воно відповідає зазначеним прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, критеріям щодо здатності переконати стороннього спостерігача, що особа може бути причетна до кримінального правопорушення, тобто вказана причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Додатково слід зазначити, що винність особи у вчиненні злочину вирішується судом І інстанції під час судового провадження, після виходу в нарадчу кімнату шляхом винесення відповідного рішення. Крім того, слідчий, під час досудового розслідування в разі не підтвердження правової кваліфікації, за окремими ознаками складу кримінального правопорушення наділений правом перекваліфікації кримінального правопорушення на інше.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення слідчого про підозру в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024272210000068 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4