04 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 677/135/25
Провадження № 22-ц/820/2339/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 липня 2025 року (суддя Шовкун В.О.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.11.2023 відповідач уклав із ТОВ «Лінеура Україна» договір № 4108236 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким отримав грошові кошти у розмірі 10000 грн строком на 360 днів, з умовою сплати відсотків за користування кредитом у визначених цим договором розмірах.
Крім того, між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна» 16.11.2023 укладено додатковий договір до договору № 4108236 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким отримав грошові кошти у розмірі 2500 грн.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в розмірі 10000 грн та 2500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.
25.10.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним із відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», загальна сума заборгованості - 79247,02 грн,з якої заборгованість з тіла кредиту 12499,98 грн, заборгованість за процентами 66747,04 грн.
З огляду на те, що станом на дату укладання договору факторингу від 25.10.2024 №25/10/24, строк дії договору № 4108236 від 02.11.2023 не закінчився, новим кредитором здійснено нарахування процентів у межах погодженого строку на суму 500 грн.
Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є правонаступником ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду виникла заборгованість в розмірі 79747,02 грн, з яких: 12499,98 грн - заборгованість за основним боргом; 66747,04 грн - нараховані проценти первісним кредитором, 500 грн - нараховані проценти позивачем.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати.
Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 липня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість на загальну суму 79247,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судовий збір в сумі 2422,40 грн та 10000 грн витрат на правову допомогу.
23.07.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» подало заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому вказували, що судом першої інстанції при ухваленні заочного рішення не було вирішено частину позовних вимог, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості за процентами, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 2 календарних дні у сумі 500 грн.
Враховуючи викладене, просили ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за процентами, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 2 календарних дні у розмірі 500 грн.
Додатковим рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 липня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за процентами за 2 календарних дні у розмірі 500 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.09.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 21.07.2025 у справі № 677/135/25 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову задоволенні позову в повному обсязі. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вказує, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання договору про надання кредиту електронним цифровим підписом, зокрема позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України. З долучених позивачем документів неможливо встановити те, що саме скаржником були застосовані будь-яким способом ідентифікатори (коди підписання договору), зокрема, відсутні докази отримання скаржником будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації скаржника в інформаційно-телекомунікаційних системах кредитора. Відсутні й докази щодо ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику. Окрім того, ОСОБА_1 не здійснювалися будьякі активні конклюдентні дії, пов'язані із укладенням із кредитором кредитного договору із визначенням умов, на які посилається позивач.
Зазначає, що надані позивачем документи, в тому числі розрахунок заборгованості, за змістом яких відсутні відомості про здійснення зарахування кредитором на користь скаржника грошових коштів, не доводять факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської карти, який вказаний як номер картки скаржника, належить саме скаржнику.
Вважає, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» жодним чином не доведено факту наявності у позивача права вимоги до скаржника та факту переходу права вимоги до позивача.
Спрямовує увагу суду на те, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які: підтверджують факт укладення між кредитором та відповідачем кредитного договору; вказують на наявність у скаржника заборгованості перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»; підтверджують факт надання коштів скаржнику за кредитним договором; підтверджують те, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сформовано до ОСОБА_1 вимогу за кредитним договором відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України; підтверджують факт повної оплати права вимоги позивачем за договором факторингу, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог.
На думку скаржника, беручи до уваги час на підготовку матеріалів для подання позовної заяви, незначну складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, на переконання скаржника, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату правничої допомоги не є співмірним із складністю справи, часом, витраченим представником позивача на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих представником позивача послуг, що свідчить про відсутність підстав для стягнення із скаржника витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» вказує на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, з огляду на те, що рішення суду першої інстанції постановлене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором, не повернув кредит та платежі за користування кредитом у визначений строк та розмірі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись в повному обсязі з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 02.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4108236 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язався надати відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби в сумі 10000 грн шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Вказаний договір був підписаний 02.11.2023 о 14:28:19 відповідачем з використанням електронного підпису Х879.
Відповідно до п. 1.3 договору, строк кредитування становить 360 днів.
Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,00 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,20 % в день та застосовується на наступних умовах:
Якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті споживчого кредиту, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором Х879.
Згідно з паспортом споживчого кредиту стандартна процентна ставка становить 730,00 % річних (2,00 % в день), знижена процентна ставка 438,00 % річних (1,20% в день). Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою становлять 72000,00 грн.
Відповідно до довідки платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 96-0111 від 01.11.2024 на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» було успішно перераховано кошти в сумі 10000грн (призначення платежу: зарахування на карту, № НОМЕР_1 ).
16.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено додатковий договір до договору № 4108236 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.11.2023, відповідно до якого сторони узгодили збільшення суми кредиту, загальний розмір якого склав 12500,00 грн.
З врахуванням зміненої суми кредиту за договором орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення додаткового договору за стандартною процентною ставкою становить 101750 грн, а з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 99050 грн.
Вказаний додатковий договір був підписаний 16.11.2023 о 10:17:41 год. відповідачем з використанням електронного одноразового ідентифікатора 14040.
Відповідно до довідки платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» № 97-0111 від 01.11.2024 на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» було успішно перераховано кошти в сумі 2500 грн. (призначення платежу: зарахування на карту, № НОМЕР_1 ).
25.10.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, які належать ТОВ «Лінеура Україна». Перелік боржників зазначено в реєстрі боржників, який є додатком 1 до договору.
Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 під № 139 в реєстрі боржників значиться боржник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , кредитний договір № 4108236.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4108236 від 02.11.2023 станом на 25.10.2024, ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 79247,02 грн, з яких: 12499,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 66747,04 грн заборгованість за процентами.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 4108236 від 02.11.2023, позивачем нараховано проценти за користування кредитом у сумі 500 грн за період з 26.10.2024 по 27.10.2024.
На виконання ухвал Красилівського районного суду Хмельницької області від 27.01.2025 та від 24 квітня 2025 року, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 (рахунок IBAN НОМЕР_4 ). Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 02.11.2023 на рахунок відповідача було перераховано кошти в сумі 10000 грн та 16.11.2023 кошти в сумі 2500 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як установлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, договір № 4108236 від 02.11.2023 про надання споживчого кредиту укладено між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_3 в електронній формі. У договорі зазначено, що він підписаний ОСОБА_3 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст.. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідачки з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким позичальниця ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.
Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів зарахування коштів на рахунок відповідача, а також доказів оплати за договором факторингу, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Водночас, колегія суддів враховує, що позивач звертаючись до суду з позовом, просив у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Кредитний договір №4128236 укладений 02.11.2023, тобто, до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір.
Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Пунктом 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.
Згідно з пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,00 % в день, водночас пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,20 % в день.
З урахуванням Закону України «Про споживче кредитування» за кредитним договором № 4108236 від 02.11.2023 розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі (99050/12500)/360Х100%=2,2%.
Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування» з врахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року за ставкою розрахунку 2,5% в день, з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року за ставкою розрахунку 1,5% в день, та з 21 серпня 2024 року по 26 жовтня 2025 року за ставкою розрахунку 1,0% в день.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 02.11.2023 по 27.10.2024 , що становить 361 день. Сума отриманого кредиту - 12500 грн.
Водночас строк кредитування відповідно до договору становить 360 днів, тобто по 26.10.2024, а тому відсутні підстави для нарахування процентів за користування кредитом за 27.10.2024.
Крім того, відповідачем 28.11.2023, 29.12.2023 та 29.01.2024 здійснено погашення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 0,02 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 18549,74 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором про надання споживчого кредиту №4108236 від 02.11.2023 становить та підлягає задоволенню в сумі 50873,86 грн (10000 грн *1,2% *15 днів (02.11.2023- 16.11.2023) + 12500*1,2%* 15 (з 17.11.2023 по 01.12.2023) + 12499,99*2%*140 (02.12.2023-22.04.2024) + 12499,98*1,5%*120 (23.04.2024-20.08.2024) + 12499,98*1%*63 (21.08.2024-26.10.2024) 69423,60 - 18549,74 грн (погашення процентів за користування кредитом)
У зв'язку з чим рішення суду першої інстанції щодо остаточної загальної суми, яка стягнута з відповідача на користь позивача, підлягає зміні та зменшенню до 63373,84 грн (50873,86 - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 12499,98 - заборгованість по тілу кредиту) .
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦКП України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (79,47%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1925,08 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду першої інстанції. В свою чергу, з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 745,98 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 2,3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду першої інстанції, позивачем було надано належні та достатні докази понесених витрат на правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між позивачем та адвокатом Городніщевою Є.О., ордер № 1792014 від 14.01.2025, акт прийому-передачі виконаних робіт згідно договору № 6183, рахунок-фактуру №66183/01-2025 від 14.01.2025 на суму 10000 грн.
Відповідач жодних заперечень та зауважень щодо не співмірності судових витрат на понесену правову допомогу в суді першої інстанції не заявляв.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7947 грн витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило стягнути з скаржника витрати на правову допомогу понесені позивачем в апеляційній інстанції у розмірі 8000 грн.
Колегією суддів встановлено, що відзив поданий представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Крюковою М.В. через систему «Електронний суд» 17.10.2025 доставлено представнику відповідача адвокату Савченко Я.В., 17.10.2025 о 17:34, що підтверджується квитанцією № 4802993 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету.
Заперечення від ОСОБА_1 або його представника - адвоката Савченко Я.В. на стягнення заявлених у відзиві витрат на правову допомогу понесених в апеляційній інстанції не надходили.
Колегія суддів вважає, що заявлені у відзиві витрати на правничу допомогу понесені в апеляційній інстанції у розмірі 8000 грн підлягають задоволенню в розмірі пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підставі ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційний суд констатує, що при подачі відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зазначало, що орієнтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в апеляційній інстанції становить 8000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до відзиву ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надало апеляційному суду договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В., звіт про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 від 17 жовтня 2025 року, платіжну інструкцію від 17 жовтня 2025 року № 8103 на суму 8000 грн, ордер на представництво інтересів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 у Хмельницькому апеляційному суді серії АН №1742393.
Пунктом 1.1. договору, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В., передбачено, що надання клієнту правової допомоги, інформації, юридичної допомоги, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Встановлення обставин справи, збір та аналіз доказів та документів, формування правової позиції, складення та подання позовних заяв, клопотань, заяв, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Пунктами 3.1.-3.6. договору визначено, що оплата за надані послуги складається з суми вартості послуг, зазначених у рахунку-фактурі. Розмір оплати не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Сума оплати подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги. Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок.
Пунктом 4.1. договору, сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.
Звітом про надання правової допомоги згідно договору №07/07-2022 від 07.07.2022 від 17 жовтня 2025 року визначено, що правова експертиза документів та складання відзиву на апеляційну скаргу у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ; подання до суду відзиву на апеляційну скаргу 4 год - 8000 грн.
Зі змісту платіжної інструкції № 8103 від 17 жовтня 2025 року вбачається, що адвокат Крюкова М.В. прийняла від ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» 8000 грн.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
З огляду на наведене та враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню (20,53%), а рішення суду першої інстанції зміні; беручи до уваги відсутність позиції відповідача щодо заявлення представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», адвокатом Крюковою М.В. у відзиві про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, колегія суддів вважає, що надані представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокатом Крюковою М.В. докази про понесення витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження в розмірі 8000 грн є достатніми, допустимими і достовірними, а витрати на оплату послуг адвоката - доведеними і співмірними із складністю справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг), в зв'язку з чим заява про відшкодування таких витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6357,60 грн (79,47%).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 липня 2025 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4108236 від 02.11.2023, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», до 63373,84 грн, судового збору до 1925,08 грн, витрат на правничу допомогу до 7947 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 745,98 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 6357,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 04 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай