Справа № 466/13306/24
Провадження № 2/466/1220/25
01 грудня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Свиті А.І.
за участю представника позивача Рудика І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Рудика Івана Івановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс»; ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
31 грудня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява адвоката Рудика Івана Івановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс»; ОСОБА_2 , у якій представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог стягнути з АТ «СК «ББС Іншуранс» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в сумі - 56 333,50 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі - 145 222,52 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі - 15 000,00 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 27 серпня 2024 р., о 18:00 хв. в м. Львові на перехресті вул. Хвильового та вул. Тичини, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а їх власникам були завдані матеріальні збитки.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2024 р. у справі про адміністративне правопорушення №461/7178/24, ОСОБА_2 за вказаним фактом було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і він притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави.
Власником транспортного засобу BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію є ОСОБА_1 . Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів(поліс) №219101330, була застрахована в АТ «СК «ББС Іншуранс», то ОСОБА_1 звернувся саме до АТ «СК «ББС Іншуранс» із заявою про страхове відшкодування. Вказаним полісом встановлено страхову суму за шкоду завдану майну - 160 000,00 грн.
17.09.2024 р. з метою визначення об'єктивного розміру завданої шкоди між ОСОБА_1 та СОД ФОП ОСОБА_4 було укладено Договір № 1021/09-24 на проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобілю BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно Звіту про оцінку розміру матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 , № 1021/09-24 від 22.09.2024 р.: вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється, марки BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату настання події 27 серпня 2024 р., становить: 149 712,16 грн.; вартість відновлювального ремонту КТЗ BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на дату настання події 27 серпня 2024, становить: 260 355,57 грн.; ринкова вартість КТЗ марки BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події 27 серпня 2024 р., становить: 1 329 670,16 грн. Розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату настання події 27 серпня 2024 р., становить: 134 003,53 грн.
З метою з'ясування фактичної ціни ремонту пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Арія Моторс» (офіційний дилер BMW), яким було розраховано обсяг деталей і робіт необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля та їх вартість, яка склала 340 933,00 грн. Вказане підтверджується Рахунком №М000028674 від 05.11.2024 р. на суму 137 596,60 грн., Рахунком фактурою № BMW-029844 від 16.11.2024 р. на суму 144 223,20 грн. та Рахунком фактурою № BMW-029911 від 20.11.2024 р. на суму 59 113,20 грн. Станом на теперішній час транспортний засіб BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 , не відновлений.
Таким чином, оскільки визначення розміру завданої шкоди повинно бути підтверджено належним засобом доказування, то загальний розмір матеріальної шкоди визначається позивачем на підставі Звіту про оцінку № 1021/09-24 від 22.09.2024 р. у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, яка складає 260 355,57 грн., тобто у розмірі оцінених витрат, які необхідно зробити для відновлення свого порушеного права. АТ «СК «ББС Іншуранс» визнало вказану ДТП страховим випадком і 20.11.2024 р. було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у сумі 89 035,84 грн.
08.11.2024 р. позивачем було направлено до АТ «СК «ББС Іншуранс» заяву разом із Звітом про оцінку № 1021/09-24 від 22.09.2024 р. з проханням здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 134 003,53 грн. В телефонному режимі позивачу було відмовлено в перерахунку розміру страхового відшкодування. Лише 27.12.2024 р. позивачем було отримано лист АТ «СК «ББС Іншуранс» від 19.12.2024 р., в якому останнє повідомило, що страховиком було виконано свої обов'язки в повному обсязі, розмір страхового відшкодування було розраховано на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку №40773 від 12.11.2024 р., а тому відсутні підстави для перегляду рішення. При цьому, жодних пояснень чи мотивів не прийняття для визначення розміру відшкодування страховиком Звіту № 1021/09-24 від 22.09.2024 р. надано не було. Так само, не було надано копій документів, на підставі яких було розраховано розмір страхового відшкодування.
З огляду на те, що розміру страхового відшкодування, яке повинне сплатити АТ «СК «ББС Іншуранс» недостатньо для повного відшкодування шкоди завданої ОСОБА_2 , враховуючи обмеження відповідальності страховика встановлені законом, різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту) і страховим відшкодуванням, підлягає відшкодуванню саме завдавачем шкоди.
Таким чином, з урахуванням вже виплаченого страхового відшкодування, на теперішній час не відшкодованими позивачу залишаються 171 319,73 грн. (260 355,57- 89 035,84 = 171 319,73), з яких: - 15 711,63 грн. - сума ПДВ на запасні частини, яка вираховується із вартості матеріального збитку з урахуванням зносу, та може бути відшкодована АТ «СК «ББС Іншуранс» після надання позивачем документального підтвердження відновлення автомобіля (149 712,16 - 134 003,53 = 15 711,63); - 44 967,69 грн. - сума яка підлягає стягненню з АТ «СК «ББС Іншуранс» як недоплачене страхове відшкодування, розрахована як різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зносу (за вирахуванням ПДВ на запасні частини) та вже сплаченим страховим відшкодуванням (134 003,53 - 89 035,84 = 44 967,69). - 110 643,41 грн. - сума яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 , розрахована як різниця між вартістю ремонту, необхідною для відновлення пошкодженого автомобіля та максимальним розміром страхового відшкодування, яке може бути виплачене страховиком з урахуванням обмежень його відповідальності, встановлених законом (260 355,57- 149 712,16 = 110 643,41). Отже, загальна сума вимог до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди складає 155 611,10 грн. (= 44 967,69 + 110 643,41) Також, повідомляє, що позивачем направлялася досудова вимога на адресу ОСОБА_2 , проте останній відмовився відшкодовувати завдану шкоду в обсязі, який не покривається відповідальністю страхової компанії.
Щодо відшкодування моральної шкоди. Позивачу були заподіяні душевні страждання тим, що внаслідок протиправних дій відповідача було суттєвим чином пошкоджене належне йому майно. Дана шкода полягає в моральних стражданнях, переживаннях і клопотах з приводу ДТП, захисту своїх прав. Виникла необхідність нераціональних витрат часу, залучення душевних та фінансових зусиль на розв'язання даної проблеми. Зокрема, пошкодження автомобіля відбулося за місяць до весілля позивача та останній досі не може ним користуватися, у зв'язку із чим доводиться витрачати кошти на таксі щоб добиратися на роботу та для поїздок по особистих справах. Пасивна позиція завдавача шкоди також приносить позивачу душевні страждання та переживання з приводу можливості отримання ним відшкодування завданих йому збитків в повному обсязі. Відповідач не цікавився процесом відшкодування шкоди страховою компанією та чи достатньо такого відшкодування для відновлення автомобіля, самостійно з позивачем не зв'язувався. Позивач двічі телефонував відповідачеві з питанням про відшкодування шкоди, проте останній відмовився відшкодовувати шкоду. Протиправні діяння відповідача завдають моральної шкоди, що полягає у тривалому часі та зусиллях, які на даний час витрачає позивач задля відстоювання власного права та законного інтересу. Таким чином, позивач вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась з вини Відповідача, йому була заподіяна моральна шкода. Враховуючи значне пошкодження автомобіля, який до ДТП був в гарному робочому стані, обсяг пов'язаних з цим страждань та переживань, а також пасивну позицію 10 відповідача, розмір грошового відшкодування моральної шкоди позивач оцінює у сумі 15 000,00 грн.
24 січня 2025 на адресу суду від представника відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» Молдавської О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що визначення розміру збитків є обов'язком і правом лише страхової компанії. Крім того у звіті не зазначено, що оцінювач повідомлений про кримінальну відповідальність та про те, що даний звіт виготовлений для пред'явлення до суду. Крім того, відповідно до судової практики в разі якщо сторонами надано два різних звіти авто товарознавчого дослідження, то за заявою однієї із сторін призначається судова експертиза у зв'язку з тим, що суд не може обрати жоден з наданих звітів у зв'язку з тим, що в нього відсутні для цього спеціальні знання. У зв'язку із вищенаведеним просить суд у задоволенні позову відмовити.
29 січня 2025 від представника позивача Рудика І.І. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що заперечення АТ «СК «ББС Іншуранс» не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та жодним чином не спростовують доводів позивача викладених у позові.
05 лютого 2025 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мельника А.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що судом не може бути взятий до уваги звіт №1021/09-24 від 22.09.2024 як належний та допустимий доказ, оскільки висновком судово-транспортної експертизи, а не звітом оцінювача повинен визначатися розмір завданої внаслідок ДТП шкоди. Крім того, у вказаному Звіті є завищений розмір завданої внаслідок ДТП шкоди або занижено страховою компанією суми страхового відшкодування, яке було здійснено на підставі вказаного Звіту, що в свою чергу вплинуло на збільшення розміру зобов'язання ОСОБА_2 . Зазначає, що різниця вартості запасних частин у Звіті №1021/09-24 та Звіті №40773 складає 100 711,20 грн., тобто сума відшкодування тільки в частині вартості запасних частин є завищеною на щонайменше 100000 грн. Крім того, позивачем не надано належних, достатніх, достовірних доказів на підтвердження визначеного розміру моральної шкоди, а також відсутні докази, що підтверджували б наявність душевних страждань, як зазначає позивач. У зв'язку із вищенаведеним просить суд у задоволенні позову відмовити.
13 лютого 2025 від представника позивача Рудика І.І. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що заперечення представника відповідача Качмара І.В. не обгрунтовані, не підтверджені належними доказами та жодним чином не спростовують доводів позивача викладених у позові, а також подав на адресу суду клопотання про призначення у даній справі судової транспортно-товарознавчої експертизи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 березня 2025 клопотання представника позивача Рудика Івана Івановича про призначення по справі судової транспортно-товарознавчої експертизи - задоволено, та призначено по цивільній справі за позовом адвоката Рудика Івана Івановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс»; ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 54.
На вирішення експерта поставлено такі запитання:
- Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу BMW 3301, д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо - транспортної пригоди 27.08.2024 р., (з та без врахування ПДВ на запасні частини), станом на дату ДТП?
- Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 27.08.2024 р., станом на дату проведення дослідження?
В розпорядження експерта направлено цивільну справу №466/13306/24. Зобов'язано надати експертам для огляду автомобіль BMW 3301, д.н.з. НОМЕР_2 , а також інші матеріали чи відомості, необхідні для проведення експертизи, які наявні у позивача. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 , роз'яснено йому наслідки ухилення від участі в експертизі. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
27.08.2025 року на адресу суду повернулися матеріали вказаної цивільної справи з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з висновком експерта.
Ухвалою від 28 серпня 2025 провадження у справі за позовною заявою адвоката Рудика Івана Івановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс»; ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - поновлено. 09 вересня 2025 від представника позивача ОСОБА_6 надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог з врахування вищезазначеного висновку експерта, у якій просить суд стягнути з АТ «СК «ББС Іншуранс» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в сумі - 56 333,50 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі - 145 222,52 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі - 15 000,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити їх повністю з підстав викладених у позовній заяві, відповідях на відзиви та у заяві про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, проте у відзиві на позовну заяву його представник ОСОБА_7 просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 27 серпня 2024 р., о 18:00 хв. в м. Львові на перехресті вул. Хвильового та вул. Тичини, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2024 р. у справі про адміністративне правопорушення №461/7178/24, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за те, що 27.08.2024, близько 18:00 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_4 , на перехресті вул. Тичини та вул. Хвильового у м.Львові, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав переваги в русі транспортному засобу марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 , та здійснив зіткнення із вказаним автомобілем, внаслідок чого ТЗ отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.2.3б, 16.11 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення визнав.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Власником транспортного засобу BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, д.н.з. НОМЕР_1 застрахована за договором обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.11.2023 №219101330 у АТ «СК «ББС Іншуранс», зі строком дії полісу з 01.02.2024 по 31.01.2025, тобто даний поліс був діючий на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 27.08.2024. Вказаним полісом встановлено страхову суму за шкоду завдану майну потерпілого у розмірі 160 000 грн.
Позивач ОСОБА_1 28.08.2024 року повідомив АТ "Страхова компанія "ББС ІНШУРАНС" про дорожньо-транспортну пригоду, однак, лише 17.09.2024 року представником відповідача ОСОБА_8 було проведено огляд КТЗ «BMW 330i (G20)» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується фотокопією Акту огляду від 17.09.2024, зробленою позивачем на місці огляду, та відомостями про фото-файл там роздруківкою переписки позивача із представником страхової компанії, який оглядав автомобіль, жодних спростувань з даного приводу стороною відповідача матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 31 Закону Страховик (МТСБУ) зобов'язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов'язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.
Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв'язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв'язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.
Згідно пункту 4.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159), за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТ3 та згідно пункту 8.1. Методики, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТ3, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.
17.09.2024 р. між ОСОБА_1 та СОД ФОП ОСОБА_4 було укладено Договір № 1021/09-24 на проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобілю BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно Звіту про оцінку розміру матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу BMW 330I, д.н.з. НОМЕР_2 , № 1021/09-24 від 22.09.2024 р.: вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, що оцінюється, марки BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату настання події 27 серпня 2024 р., становить: 149 712,16 грн.; вартість відновлювального ремонту КТЗ BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на дату настання події 27 серпня 2024, становить: 260 355,57 грн.; ринкова вартість КТЗ марки BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події 27 серпня 2024 р., становить: 1 329 670,16 грн. Розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість на дату настання події 27 серпня 2024 р., становить: 134 003,53 грн.
Відповідно до Звіту №40733 від 12.11.2024 (поданого АТ «СК «ББС Іншуранс») про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ марки BMW 330I, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 84535,84 грн. без ПДВ.
08 листопада 2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «ББС Іншуранс» із заявою про виплату страхового відшкодування.
20 листопада 2024 АТ «СК «ББС Іншуранс» було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у мусі 89 035,84 грн.
08.11.2024 р. позивачем було направлено до АТ «СК «ББС Іншуранс» заяву разом із Звітом про оцінку № 1021/09-24 від 22.09.2024 р. з проханням здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 134 003,53 грн.
27.12.2024 р. на адресу позивача було скеровано лист АТ «СК «ББС Іншуранс» від 19.12.2024 р., в якому останнє повідомило, що страховиком було виконано свої обов'язки в повному обсязі, розмір страхового відшкодування було розраховано на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку №40773 від 12.11.2024 р., а тому відсутні підстави для перегляду рішення.
Оскільки, між Звітом №1021/09-24 від 22.09.2024 наданих позивачем та Звітом №40773 від 12.11.2024 наданих відповідачем АТ «СК «ББС Іншуранс» існують суттєві розбіжності щодо сум вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку, тому судом була призначена судова транспортно-товарознавча експертиза.
Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №1769-Е від 22.08.2025, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «BMW 330i (G20)» реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 27.08.2024, виходячи із наданих на дослідження матеріалів справи та з урахуванням результатів його обстеження 03.07.2025, становила 145369,34 грн. без ПДВ на запасні частини та 159067,94 грн. з ПДВ на запасні частини. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW 330i (G20)» реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 27.08.2024 р, виходячи із наданих на дослідження матеріалів справи та результатів огляду проведеного 03.07.2025, станом на момент проведення дослідження, становитиме - 304290,46 грн.
Зазначений висновок експерта відповідає критеріям належності та допустимості доказу, оскільки відповідає вимогам, визначеними ст. 106 ЦПК України, та в ньому надані відповіді на питання, які підлягають оцінці при вирішенні справи по суті. Зокрема, при її проведенні судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, та висновок підготовлений на виконання ухвали суду.
Таким чином, суд вважає даний висновок єдиний належним та допустимими доказом щодо оцінки вартості пошкодженого транспортного засобу «BMW 330i (G20)» реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.08.2024 року.
Зі змісту висновку експерта №1769-Е від 22.08.2025 року судової транспортно-товарознавчої експертизи з визначення матеріального збитку завданого ушкодженням ТЗ, складеного ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вбачається, що оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «BMW 330i (G20)» реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 27.08.2024 року, проведено судовими експертами з правом проведення автотоварознавчих експертиз, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, а також відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 року №1440.
Також суд враховує, що згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (п. 4.36).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Вказані правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) та від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).
Відповідно до ч.2 ст. 1194 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодування потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
За змістом вказаної норми, шкода підлягає відшкодуванню за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі, а по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Проте, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно зі ст. 3 Закону " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) предметом договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом. Об'єктом страхування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб (стаття 5 Закону).
Згідно з статті 18 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Відповідно до ст. 27 Закону, страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.
Витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:
1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;
2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.
Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові №686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту, а за решту - безпосередній винуватець.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Так, в межах заявлених позовних вимог, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню матеріальні збитки в розмірі 145 222, 452 грн. (304 290,46 грн. - 159 067, 94 грн.), що складає різницю вартості відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням; з відповідача Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС ІНШУРАНС" на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування у розмірі 56 333, 50 грн. (145 369, 34 - 89 035, 84), що складає різницю вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу без врахування ПДВ на запасні частини.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходить із такого.
Згідно статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
За положеннями статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою, слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб'єктивне сприйняття потерпілих (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для даної людини способу життя.
При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необґрунтованого збагачення.
Оцінюючи вимоги позивача про заподіяння моральної шкоди, суд вважає, що позивач зазнав душевних страждань, переживань, внаслідок протиправних дій відповідача було суттєвим чином пошкоджене належне йому майно. У позивача виникла необхідність нераціональних витрат часу, залучення душевних та фінансових зусиль на розв'язання даної проблеми, позивач не може ним користуватися автомобілем, у зв'язку із чим йому доводиться витрачати кошти на таксі щоб добиратися на роботу та для поїздок по особистих справах. Крім того, пасивна позиція завдавача шкоди також приносить позивачу душевні страждання та переживання з приводу можливості отримання ним відшкодування завданих йому збитків в повному обсязі.
Враховуючи матеріали справи, суд приймає до уваги доводи позивача про завдання йому моральної шкоди, що виразилося в душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок ДТП та те, що вказана подія вплинула на спосіб його життя та звичайний уклад життя його родини. Наведені обставини справи в їх сукупності завдали позивачу морально-емоційного дискомфорту.
В той же час, вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн. на переконання суду є надмірною та підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та враховуючи ступінь, глибину та тривалість моральних страждань понесених позивачем, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Відшкодування моральної шкоди в даному розмірі на думку суду буде справедливим і співмірним із спричиненою позивачеві моральною шкодою, відповідає глибині та тривалості його моральних страждань та відповідатиме принципам розумності і справедливості і не матиме наслідком збагачення позивача за рахунок відповідача.
А тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково.
Європейський суд з прав людини вказав, що §1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п.23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України») .
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 145 222, 452 грн. та моральна шкода у розмірі 5 000, 00 грн.; а з відповідача Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС ІНШУРАНС" - 56 333, 50 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Звертаючись до суду із даним позовом позивачем було замовлено звіт про оцінку вартості матеріального збитку власника транспортного засобу. Відповідно до квитанції №190593157 від 17.09.2024 позивачем було сплачено 4500 грн. вартості робіт за оцінку пошкодженого транспортного засобу ФОП ОСОБА_4 .
Крім того, судом у даній справі було призначено судову транспортну-товарознавчу експертизу вартість якої становить 18 659, 52 грн., що підтверджується копією платіжного доручення.
Отже, позивачем були понесені витрати в розмірі 18 659, 52 грн. за проведення судової експертизи, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №4 від 08.05.2025 року та витрати на проведення товарознавчого дослідження автомобіля в розмірі 4 500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 190593157 від 17.09.2024.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.141 ЦПК України, стягненню у рівних частинах з відповідачів на користь позивача підлягає сума витрат на оплату судової експертизи у розмірі 18 659, 52 грн. та витрати на здійснення оцінки та проведення товарознавчого дослідження автомобіля в розмірі 4 500 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2165, 57 грн. (з урахуванням ціни позову після подання заяви позивача про збільшення позовних вимог).
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача ОСОБА_2 , виглядає наступним чином: 145222,52 х 1602,22 : 160222,52 = 1452,22.
У зв'язку з наведеним, та з частковим задоволенням позову, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача 1452,22 грн. судового збору, відповідно з відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача 563,33 грн. судового збору.
Щодо витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положення статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору від 03.12.2024 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Рудиком Іваном Івановичем та ОСОБА_1 , ордер серії АХ №1220180 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Рудиком Іваном Івановичем, копії квитанції про оплату, Актом про надану правову допомогу №1 від 30.10.2025 на загальну суму 16 500 грн.
Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 16500,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.
Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 5000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів у рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги адвоката Рудика Івана Івановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс», ЄДРПОУ: 20344871, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, 3; ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс», ЄДРПОУ: 20344871, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, 3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 недоплачене страхове відшкодування у розмірі 56 333 (п'ятдесят шість тисяч триста тридцять три) грн., 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 145 222 (сто сорок п'ять тисяч двісті двадцять два) грн., 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., 00 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс», ЄДРПОУ: 20344871, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, 3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - 9329 (дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн., 76 коп. витрат за проведення судової автотехнічної експертизи; 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. витрат на здійснення оцінки та проведення товарознавчого дослідження автомобіля; 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн., 00 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги; 563 (п'ятсот шістдесят три) грн., 33 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - 9329 (дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн., 76 коп. витрат за проведення судової автотехнічної експертизи; 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. витрат на здійснення оцінки та проведення товарознавчого дослідження автомобіля; 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн., 00 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги; 1452 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дві) грн., 22 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 04 грудня 2025 року.
Суддя Р. Б. Єзерський