Справа № 456/5565/25
Провадження № 2-о/456/282/2025
07 листопада 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В.
з участю секретаря Дверій Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
Стислий виклад позицій сторін.
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять встановити факт належності їм свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане згідно з розпорядження від 08.06.1995, зареєстроване Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності у реєстрову кригу за № 432 від 09.06.1995.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 покликалися на те, що ОСОБА_1 та членам її сім?ї: дочці ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого згідно з розпорядженням від 08.06.1995, зареєстрованого Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу за № 432 від 09.06.1995, належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 . При видачі свідоцтва про право власності на квартиру в ньому була допущена помилка, яка перешкоджає заявникам володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд,
Так, у свідоцтві про право власності на квартиру прізвище заявників записано як ОСОБА_5 та не збігається із написанням прізвища ОСОБА_1 в паспорті громадянина України, що був виданий Стрийським РВ УМВС України у Львівській області 21.01.2000, де прізвище заявниці зазначене як ОСОБА_6 ; прізвища ОСОБА_1 в свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 , що видане 20 травня 1977 року міським відділом ЗАГС м. Стрий Львівської області, де прізвище заявниці зазначене як ОСОБА_6 ; прізвища ОСОБА_1 в будинковій книзі для прописки громадян, де прізвище заявниці зазначене як ОСОБА_6 ; прізвища ОСОБА_7 в свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , що видане 05 лютого 1973 року Моршинською селищною радою Львівської області, де прізвище заявниці зазначене як ОСОБА_6 .
Вважають, що причина неправильного написання прізвищ заявників в одну літеру виникла у зв?язку із неправильним перекладом їх прізвищ з російської мови на українську. Внаслідок такої помилки у заявниць на даний час виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує їх особу, та правовстановлюючим документом, який був виданий на їх прізвища, а тому вони змушені звернутись до суду з даною заявою.
Заінтересована особа правом на подання відзиву не скористалася.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09 жовтня 2025 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 23/
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.10.2025 заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.11.2025. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 24/.
Розгляд справи по суті відбувся 07.11.2025 без за участі сторін.
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, вимоги заяви підтримують в повному обсязі та просять такі задовольнити.
Представник заінтересованої особи Моршинської міської територіальної громади подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.01.1972 за записом № 7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_6 /а.с. 5/.
За час шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 /а.с. 9/.
З паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 судом встановлено, що такий виданий Стрийським РВ УМВС України у Львівській області 21.01.2000 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 4/.
Долучені до матеріалів справи нотаріально засвідчені переклади свідоцтва про укладення шлюбу підтверджують факт реєстрації шлюбу ОСОБА_7 з ОСОБА_10 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_11 /а.с. 6-7, 10-18/.
Судом встановлено, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 видане згідно з розпорядження від 08.06.1995 ОСОБА_12 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстроване Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності у реєстрову книгу за № 432 від 09.06.1995 /а.с. 17/.
Факт реєстрації вказаних осіб за згаданою адресою підтверджується долученою копією будинкової книги /а.с. 18-19/
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неоднаковим записом у правовстановлюючому документі, який посвідчує право спільної часткової власності на квартиру, прізвищ заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , що ставить під сумнів належність їм правовстановлюючого документу, у зв'язку з чим заявники позбавлені можливості розпорядитись належними їм частками.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
До вказаних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
При цьому, обов'язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Висновки суду за результатами розгляду заяви.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що в свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке видано згідно з розпорядження від 08.06.1995, зареєстроване Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності у реєстрову книгу за № 432 від 09.06.1995, прізвища заявників зазначено як ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .
Однак наявні в матеріалах справи докази переконливо свідчать про те, що таке належить саме ОСОБА_1 та ОСОБА_13 .
З огляду на викладене суд дійшов переконання, що у згаданому свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що видане згідно з розпорядження від 08.06.1995, зареєстроване Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності у реєстрову книгу за № 432 від 09.06.1995, який є правовстановлюючим документом, допущено помилку в написанні прізвищ заявників, а саме: замість вірного прізвища ОСОБА_6 вказано ОСОБА_5 .
Факт належності вказаного документа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають, тому за наведених обставин заява підлягає до задоволення.
Встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначеного правовстановлюючого документа породжує для заявників ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в можливості належним чином розпорядитися належними частками в квартирі.
Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявників.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 07.11.2025, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 07.11.2025, а датою складення повного тексту судового рішення 17.11.2025.
Керуючись ст. 293, 294, 315-319ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане згідно з розпорядження від 08.06.1995 ОСОБА_12 , зареєстроване Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності у реєстрову книгу за № 432 від 09.06.1995, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане згідно розпорядження від 08.06.1995, ОСОБА_14 , зареєстроване Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності у реєстрову книгу за № 432 від 09.06.1995, належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя Л.В.Гула