04 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/22277/24
Провадження № 22-ц/4815/1030/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Гордійчук С.О.,
суддів Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання Хлуд І.П.
учасники справи:
заявник (боржник): ОСОБА_1
заінтересовані особи - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління юстиції, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шевчука В.С. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2025 року, ухвалене в складі судді Тимощука О.Я., повний текст рішення складено року у справі №569/22277/24
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюк Ольги Юріївни.
Заяву обґрунтувало тим, що 02.12.2016 року Рівненським міським судом Рівненської області було видано виконавчий лист у справі №569/9209/15-ц, однак такий виконавчий лист було пред'явлено до виконання лише 25.03.2021. Старшим державним виконавцем 01.04.2021 було відкрито виконавче провадження по справі, щодо стягнення з неї заборгованості.
Зазначає, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» пропустило трирічний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Пред'явлення виконавчого документа до виконання з пропуском відповідного строку є підставою для повернення державним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання.
Просила суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 65003325 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» в розмірі 953 656,26 грн. винесену старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюк Ольгою Юріївною.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюк Ольги Юріївни відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник просить рішення скасувати з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги поданої заяви задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з дня набрання ним законної сили. При цьому пред'явлення виконавчого документа до виконання з пропуском відповідного строку є підставою для повернення державним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання. Вказує, що першим днем трирічного строку для пред'явлення до виконання вказаного документу є 02.12.2016 рік, а відповідно останнім - 02.12.2019 рік.
Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №65003325 була прийнята 01.04.2021, тобто після спливу більш ніж п'яти років з дня закінчення строку пред'явлення постанови для примусового виконання, що свідчить про наявність підстав для повернення відповідачем вказаного виконавчого документу стягувачу.
Наголошує, що положень про зупинення строків пред'явлення виконавчих документів до виконання Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не передбачає, а дія мораторію фактично відкладає можливість примусового виконання та є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
У відзиві на апеляційну скаргу заінтересовані особи вказують, що рішення суду прийняте у відповідності до ст. 263 ЦПК України, є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду таким вимогам відповідає.
Встановлено, що 02.12.2016 року Рівненським міським судом Рівненської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Апеляційного суду Рівненської області від 09 листопада 2016 року стосовно боржника ОСОБА_2 , яким у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1701/0807/88-045, укладеним 09.08.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_3 , яка станом на 01.07.2015 складає 953 656,26 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки має загальну площу 45,0 кв.м, житлову площу 27,3 кв.м, і складається з двох кімнат в придатному для проживання стані шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом/на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
У виконавчому листі № 569/9209/15-ц виданому 02.12.2016 року Рівненським міським судом Рівненської області зазначено, шо дане рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає до виконання на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті."
31.03.2021 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» звернулося із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою старшого державного виконавця Павлюк О.Ю. від 01.04.2021 року виконавче провадження №65003325 відкрито.
Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
В частині першій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
На момент набрання рішенням суду законної сили уже діяв Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті.
Під час дії цього мораторію строки пред'явлення виконавчих документів до виконання зупиняються. Це означає, що кредитори не можуть примусово стягувати майно, надане як забезпечення за валютними кредитами, а строки для пред'явлення виконавчих документів до виконання не спливають у цей період. Відповідно, після скасування мораторію кредитори матимуть можливість пред'явити виконавчі документи до виконання без урахування часу дії мораторію.
Таким чином, під час дії мораторію пред'явлення виконавчих документів до виконання щодо майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, є неможливим, а строки їх пред'явлення зупиняються до моменту скасування мораторію.
23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23 вересня 2021 року.
Тобто, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» поновлює свою дію на п'ять місяців з дня набрання чинності Законом №1381-IX, та діє з 23 квітня 2021 року до 23 вересня 2021 року».
Отже, положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до 23 вересня 2021 року були підставою для відстрочення виконання рішень щодо примусового звернення стягнення на об'єкти житлової нерухомості, які відповідають ознаками прямо передбаченим у цьому Законі.
У цивільному законодавстві мораторій визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).
Убачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 01.04.2021, тобто в той час, коли норма закону про мораторій ще діяла.
Таким чином, державним виконавцем при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження не допущено порушення строків на які вказує заявник у апеляційні сказі, також були відсутні підстави для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття без виконання, що і встановлено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і обґрунтовані підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого заявником судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шевчука В.С. залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 04 грудня 2025 року
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.