Житомирський апеляційний суд
Справа №286/1406/25 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Номер провадження №33/4805/1027/25
Категорія ст.124,122-4,126 ч.5,130 ч.1 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
03 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 25 липня 2025 року, якою її визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 25 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4, ч. 5 ст. 126 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 цього Кодексу. Стягнуто з ОСОБА_1 605,60 грн судового збору в дохід держави.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 09 квітня 2025 року о 21 год. 50 хв. в м. Овруч на автомобільній парковці поблизу маркету Фора, вул. Івана Богуна, 8в, керував транспортним засобом марки AUDI з д.н.з. НОМЕР_1 та не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з парканом. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР України, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Також, 09.04.2025 о 21 год. 50 хв. в м. Овруч на автомобільній парковці поблизу маркету Фора, вул. Івана Богуна, 8в, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки AUDI з д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з парканом та залишив місце ДТП, до якої він причетний, чим порушив п. 2.10 а) ПДР України, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Крім цього, 09.04.2025 о 22 год. 03 хв. в м. Овруч по вул. Київська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки AUDI з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поряд із цим, в цей день о 22 год. 03 хв. в м. Овруч по вул. Київська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки AUDI з д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом, дане діяння вчинене повторно протягом року. Гр. ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП 24.03.2025, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ним ДТП та як наслідок незаконність послідуючих дій працівників поліції по його зупинці та складенню протоколів.
ОСОБА_1 та захиснику - адвокату Халімончуку Р.М. була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте вони цим не скористалися. Будучи належним чином повідомлені про місце і час судового засідання останні у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися. Від адвоката Халімончука Р.М. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, вимоги апеляційної скарги підтримує.
Нормами чинного КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Також, відповідно до статті 122-4 КУпАП, відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, встановлює відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Інкриміновані ОСОБА_1 порушення ПДР України передбачають:
13.1 - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;
2.10 а) - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
2.5 - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
2.1 а) - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані не в повній мірі і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення нею пунктів 13.1, 2.10 а), 2.5, 2.1 а) ПДР України, не можна визнати повністю обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №№ 295767, 295778, 295786 від 09.04.2025. Дані протоколи відповідають вимогам ст.256 КУпАП, містять виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила (а.с. 2, 17, 31);
- рапортом поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області К. Оганесяна від 09.04.2025 про те, що 09.04.2025 на планшетний пристрій надійшло повідомлення про ДТП без травмованих на стоянці ТЦ «Фора» в м.Овручі і причетність до нього автомобіля AUDI з д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив зіткнення з парканом та покинув місце ДТП. Автомобіль був зупинений на вул.Київська в м.Овручі і у водія ОСОБА_1 , який притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за відсутність права керування транспортним засобом категорії «В», було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився (а.с. 6);
- рапортом начальника відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про фіксацію повідомлення про ДТП від заявника ОСОБА_2 та виявлення автомобіля AUDI з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який причетний до останнього (а.с. 9);
- направленням на медичне обстеження, згідно якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 8);
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, згідно якого водій ОСОБА_1 відмовився від підпису розписки (а.с. 5);
- копією постанови серії ЕНА № 4340359 від 24.03.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за фактом керування автомобілем AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , за відсутності посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії (а.с. 19, зворот);
- схемою місця ДТП на стоянці ТЦ «Фора» в м.Овручі, де зафіксовано «умовне місце зіткнення», та додатком до схеми, в якому зафіксовано пошкодження лакофарбового покриття бамперу автомобіля AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 27);
- долученими до протоколів відеозаписами, які містяться на диску, що приєднані до матеріалів справи, на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу марки AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , та дії поліцейських, які роз'яснили причину зупинки, а саме причетності автомобіля до ДТП на стоянці ТЦ «Фора» та залишення місця ДТП. Після цього інспектором поліції було вказано на підозру про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 не погодився, але підтвердив, що трохи вживав спиртне. В подальшому водій погодився пройти огляд в лікарні, але по приїзду до медичного закладу від освідування відмовився, на що водію були роз'яснені наслідки такої поведінки, а саме що на нього буде складений адміністративний протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 12).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку зазначеним доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В той же час, суддею помилково притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Так, стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, судом не враховано, що відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за пошкодження іншого транспортного засобу або майна, споруд тощо, а не власного ТЗ.
Зазначений висновок випливає з аналізу ст. 9 КУпАП, яка наводить визначення поняття адміністративного правопорушення - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зміст зазначеної норми свідчить, що порушення Правил дорожнього руху, вчинення якого не посягає на власність, права і свободи громадян, оскільки в таких випадках шкода завдається самому порушникові, не може бути визнане адміністративним правопорушенням. Об'єктивною ознакою правопорушення, що відбиває шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, заподіяння або реальну загрозу заподіяння істотної шкоди суспільним відносинам, способу життя, усталеним соціальним цінностям, є саме суспільна небезпека.
Отже, основною кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім порушення правил дорожнього руху, є наявність пошкодження майна (транспортного засобу), яке б заподіяло шкоду сторонній особі, яка може бути відшкодована, а не самому правопорушнику.
З огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 295786 від 09.04.2025, в ДТП пошкодження отримав лише автомобіль AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить водію ОСОБА_1 .
Не зафіксовано інших пошкоджень і на схемі місця ДТП з додатком. Позначення на паркані «умовного місця зіткнення» без опису фактичного пошкодження споруди не дає можливості зробити однозначний висновок про наявність такого пошкодження.
Отже, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 295786 від 09.04.2025, не містять усіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що суперечить вимогам ст. 256 КУпАП. Дії, інкриміновані ОСОБА_1 , не посягнули на суспільні відносини у сфері власності, як обов'язковий об'єкт правопорушення за ст. 124 КУпАП, а отже, склад адміністративного правопорушення відсутній.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, тому в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В той же час, зазначена обставина не впливає на правильність судового рішення в іншій частині, зокрема наявності в діях водія ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, факт ДТП та причетність до нього автомобіля AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, зокрема на підставі заяви свідка, наявних пошкоджень ТЗ, тому останній повинен був діяти у відповідності до вимог п. 2.10 а) ПДР України та залишатися на місці пригоди до приїзду працівників поліції. При цьому, наявність чи відсутність вини водія у вчиненні ДТП не виключає його обов'язку виконання вимог п. 2.10 а) ПДР України.
Отже, водій ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, незважаючи на відсутність його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 2.10 а) ПДР України та залишатися на місці пригоди до з'ясування всіх обставин працівниками поліції. Невиконання цих вимог, тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Не можуть прийматися до уваги доводи скарги про відсутність підстав для зупинки ТЗ.
Відповідно до пунктів 3, 5 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути.
Отже, повідомлення заявника ОСОБА_2 про факт ДТП надавало працівникам поліції законні підстави для зупинки автомобіля AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 з метою з'ясування причетності його до ДТП та проведення опитування.
З огляду на наявність підстав для зупинки ТЗ, всі подальші дії працівників поліції по проведенню огляду на стан сп'яніння та складенню протоколів за ч. 1 ст. КУпАП по факту відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за ч. 5 ст. 126 КУпАП по факту керування ним транспортним засобом повторно, протягом року, за відсутності права керування таким транспортним засобом, є законними і застосування принципу «плодів отруйного дерева» неможливе.
При цьому, доводи скарги про те, що спочатку було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не за ст. 124 КУпАП, не впливають на правомірність дій працівників поліції та не спростовують наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки законодавством не визначено певну обов'язкову черговість складення протоколів при наявності кількох адміністративних правопорушень.
При оцінці доказів суд реалізує стандарт більшої переконливості, при якому цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 у залишенні місця ДТП, яке пов'язано із порушенням п. 2.10 а) ПДР України, відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, яке характеризується порушенням п. 2.5 ПДР України, та наявності порушень п. 2.1 а) ПДР України у вигляді керування транспортним засобом категорії «В» без наявності відповідних прав на керування ним.
Додаткових об'єктивних доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в цій частині або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті рішення суддею, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано. Досліджені судом докази є достатніми для висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови в частині вказаних вище правопорушень, окрім за ст. 124 КУпАП.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновки суду в цій частині відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП тільки в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП, а в решті підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 25 липня 2025 року в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 цього Кодексу.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В іншій частині постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 25 липня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь