Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1204/25 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Номер провадження №33/4805/1021/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
04 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Ковальчука А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Ковальчука Андрія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 09 березня 2025 року о 08-09 год по Бердичівському шосе, 5 в с. Зарічани Житомирського району керував автомобілем марки «Mercedes-Benz VITO», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, який проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, результат позитивний 0,43 проміле, з яким водій погодився, від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Ковальчук А.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема зазначив, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 червня 2025 року у справі №274/1861/25 скасована постанова серії ЕНА №4228032 щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП, яка обґрунтовує обставини зупинки останнього за кермом транспортного засобу 09 березня 2025 року, відтак усі подальші дії працівників поліції захисник вважає незаконними. Вказав, що суд першої інстанції не врахував, що у протоколі час керування вказаний 08-09 год, а на відеозаписі о 08-16 год поліцейських підходить до автомобіля. Огляд у медичному закладі йому не пропонували. Крім того, правильність результатів огляду захисник ставить під сумнів, у зв'язку з тим, що модель приладу Драгер 6820, за допомогою якого проводився огляд, застаріла, а мундштук не був герметично запакований. Відеозапис не вважає належним доказом, оскільки він є неповним та непослідовним.
На думку адвоката, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина - недоведена.
Разом з тим, апеляційна скарга містить клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
Розглянувши клопотання, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження від 14 липня 2025 року не пропущений та не підлягає поновленню з урахуванням, що апеляційну скаргу захисник подав 24 липня 2025 року, тобто у встановлений КУпАП десятиденний строк.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника - адвоката Ковальчука А.О., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, частиною 7 ст. 294 КУпАП, передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №761315 від 09 березня 2025 року; копією постанови серії ЕНА № 4228032 від 09 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП; актом огляду та чеком тесту №523 приладу «Alcotest 6820», складеними щодо ОСОБА_1 за встановленими ознаками сп'яніння: запахом алкоголю з порожнини рота, порушення мови, результат огляду позитивний 0,43 ‰; направленням ОСОБА_1 на огляд до КНП ОМСЦ ЖОР від 09 березня 2025 року; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alkotest 6820; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, з матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль Mersedes-Benz VITO, підійшли до ОСОБА_1 , повідомили про порушення водієм ПДР під час руху за кермом, а саме: не використання водієм пасків безпеки. Водію роз'яснили права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Склали щодо останнього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, яку він підписав. Разом з тим, поліцейський зауважив на наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння, зокрема, запаху алкоголю з ротової порожнини. На запитання чи той нічого не вживав, водій вказав, що напередодні випив трохи горілки. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер 6820 ОСОБА_1 погодився. Поліцейські надали водію можливість обрати запечатаний мундштук, роз'яснили порядок користування газоаналізатором, у присутності працівників поліції він пройшов огляд із позитивним результатом - 0,43 проміле. Склали щодо ОСОБА_1 у його присутності протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та інші матеріали, відсторонили водія від подальшого руху за кермом транспортного засобу.
Складені адміністративні матеріали ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень.
Посилання апелянта на ту обставину, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2025 року було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР, винесену відносно ОСОБА_1 , а тому зупинку його автомобіля не можна вважати законною, як і наступні дії працівників поліції, апеляційним судом не приймаються, як такі, що не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В даному випадку відеозаписами підтверджено, що зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та була зумовлена порушенням водієм п. 2.3.в Правил дорожнього руху України, про що водія одразу повідомлено та складено відповідну постанову серії ЕНА №4228032 від 09 березня 2025 року. При цьому ОСОБА_1 не заперечував вказаного порушення. Після його зупинки працівниками поліції на запитання останнього щодо вчиненого правопорушення пояснив, що забув пристебнути пасок безпеки.
Тому за встановлених обставин працівники поліції діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію», оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.
Зазначений вище відеозапис хоча й наданий частинами, проте за своїм змістом є послідовним та відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.
Розділом ІІ п. 7 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, за наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений показник 0,43 проміле, що вдвічі перевищує допустиму норму та свідчить про беззаперечне перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу, що після проходження огляду ОСОБА_1 підписав чек приладу алкотестера Драгер, погодивши його зміст. Разом з тим, на місці зупинки транспортного засобу на запитання працівника поліції чи погоджується водій із результатами огляду, водій надав ствердну відповідь. Від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров'я відмовився.
Варто додати, що на ознайомлення ОСОБА_1 надавався акт огляду із зазначенням ознак алкогольного сп'яніння як підстави для проходження огляду (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) та встановленим кількістю алкоголю у видихуваному повітрі (0,43 проміле), який водій підписав.
Зазначена у фабулі протоколу час та дата керування ОСОБА_1 транспортним засобом узгоджується з відеозаписом (08-09 год 09 березня 2025 року).
Під час перегляду вказаного відеозапису апеляційним судом не встановлено будь-яких порушень з боку працівників поліції відносно ОСОБА_1 ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17 грудня 2008 року, якими закріплена процедура проведення огляду особи на стан сп'яніння.
Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги, що прилад Drager Alcotest 6820, за допомогою якого проводилось тестування, є застарілим та може вплинути на достовірність результатів, що є порушенням інструкції експлуатації приладу та Наказу №1452/735, а тому результати тесту не можуть бути визнані допустимими доказами.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (який набрав чинності 01.01.2016), засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1324-VII від 05.06.2014 міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 року і становить 1 рік.
Отже, використання медичних виробів газоаналізатора Alcotest Drager №6820, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що у свою чергу підтверджує вірність результатів вимірювання.
Як зазначив суд першої інстанції відповідно до інформації наданої компанією Saturn Data International, яка є уповноваженим представником (офіційним дистриб'ютором) концерну Drager Safety AG & Co. KGaA в Україні з продажу приладів алко- наркодіагностики, зокрема, Alcotest Drager 6820, калібрування вказаного приладу повинно виконуватись один раз на дванадцять місяців. Таким чином, з урахуванням того, що останнє калібрування газоаналізатора, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, відбулось 30 жовтня 2024 року, строк його експлуатації повинен був закінчитися 30 жовтня 2025 року. Отже, 09 березня 2025 огляд ОСОБА_1 проведений з належним дотриманням усіх необхідних процедур використання Alcotest Drager 6820.
Водію надавалась можливість спростувати результати проведеного на місці огляду, пройшовши огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, від чого він відмовився. На місці огляду будь-які сумніви щодо роботи самого приладу алкотестера, за допомогою якого проводився огляд, а також результатів огляду ОСОБА_1 не висловлював. У розмові з поліцейським підтвердив, що напередодні вживав алкоголь.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Ковальчука Андрія Олександровича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь