Справа № 761/45020/25
Провадження № 1-кс/761/28635/2025
05 грудня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника власника майна ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Оболонського районного суду від 25.03.2025 року (справа №756/3589/25) у кримінальному провадженні №12025100050000577, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2025 року, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Оболонського районного суду від 25.03.2025 року (справа №756/3589/25) у кримінальному провадженні №12025100050000577, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2025 року.
В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що ухвалою Оболонського районного суду від 25.03.2025 року частково задоволено клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 .
Адвокат зауважує, що зазначена квартира не зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та не містить жодних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, жодних слідчих дії з даною квартирою, яка є власністю добросовісного набувача, не проводилося.
Враховуючи вищевикладене, представник власника майна вважає, що арешт, накладений ухвалою Оболонського районного суду від 25.03.2025 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає негайному скасуванню.
Представник власника майна ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити на підставі наведених у ньому доводів. Крім того, зазначив, що в межах кримінального провадження №12025100050000577 від 07.03.2025 року ОСОБА_8 повідомлення про підозру не вручалося.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного клопотання, зазначивши, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого наразі триває. Відтак, на даний час потреба в арешті зберігається, а підстави для його скасування відсутні.
Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного клопотання та просила відмовити у задоволенні.
Заслухавши думки учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100050000577, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2025 року.
Ухвалою Оболонського районного суду від 25.03.2025 року частково задоволено клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2025 року ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року залишено без змін.
Зі змісту вищезазначеної ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів у вищезазначеному кримінальному провадженні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, а також факт не доведення необґрунтованості подальшого застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів, що відпали підстави для подальшого збереження зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим.
Крім того, таке втручання у права та інтереси власника майна наразі є цілком виправданим, оскільки нерухоме майно відповідно до постанови слідчого є речовими доказами у кримінальному провадженні, розслідування якого наразі триває.
Таким чином, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Оболонського районного суду від 25.03.2025 року (справа №756/3589/25) у кримінальному провадженні №12025100050000577, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2025 року.
Керуючись ст. 131-132, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Оболонського районного суду від 25.03.2025 року у кримінальному провадженні №12025100050000577, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1