Справа № 761/49225/25
Провадження № 2-о/761/568/2025
02 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Тихій П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
24.11.2025 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа: Шевченківський ВДРАЦС у м.Києві КМУ МЮ України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, у якій просить встановити факт, що її батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Маріуполь Донецької області Україна.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть свого батька у відділі ДРАЦС, оскільки він помер на тимчасово окупованій території України, де неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а тому звернулась до суду з даною заявою.
Ухвалою від 27.11.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Заявник та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в заяві.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності.
Вислухавши пояснення сторони заявника, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши показання свідків, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Маріуполь Донецької області та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в місті Маріуполь Донецької області від онкологічного захворювання, що підтверджується фотографіями та показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник, як на підставу для її задоволення, посилається на те, що вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть свого батька у відділі ДРАЦС, оскільки він помер на тимчасово окупованій території України, де неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Судом встановлено, що місто Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою територією України.
Згідно положень Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Пунктом 1 розділу 5 зазначених вище Правил визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 цього Закону України передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2-4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Враховуючи, що встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема надасть можливість здійснити державну реєстрацію смерті її батька, отримати свідоцтво про смерть та в подальшому оформити спадщину, при цьому встановлення вказаного факту в позасудовому порядку за даних обставин не вбачається можливим, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Маріуполь Донецької області, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Маріуполь Донецької області Україна у віці 82 роки.
У відповідності до положень ч.4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315-319, 352-355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець міста Маріуполь Донецької області, громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Маріуполь Донецької області Україна у віці 82 роки.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя: