Справа №760/2217/25
1-кп/760/2668/25
28 листопада 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 22023011000000182 від 01.08.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сімферополь АР Крим, громадянки України, (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Київським РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України,
ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству України, 13.08.2014, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці у невстановлений час зареєструвалась відповідно до законодавства РФ як приватний підприємець « ОСОБА_5 » (рос. - индивидуальный предприниматель « ОСОБА_6 »), юридична адреса: АДРЕСА_2 ; ОДРНІП НОМЕР_3, ІПП НОМЕР_3).
В подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому місці, ОСОБА_5 , будучи обізнаною про необхідність реєстрації на порталі РФ щодо державних закупівель відповідно до федерального закону РФ № 44-Ф3 від 05.04.2013 «Про контрактну систему в сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» з метою організації провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади створеними на тимчасово окупованій території, здійснила реєстрацію ПП « ОСОБА_5 » на «Офіційному сайті єдиної інформаційної системи в сфері закупівель в інформаційно-телекомунікаційній мережі інтернет» http://zakupki.gov.ru,
Зазначений сайт, відповідно до інформації, розміщеної на ньому, призначений для забезпечення вільного доступу до повної та достовірної інформації про контрактну систему закупівель та закупівлі товарів, робіт, послуг окремими видами юридичних осіб, а також для формування, обробки та зберігання такої інформації.
Також на сайті відзначено, що «Порядок розміщення інформації на Офіційному ЕИС та її утримання регламентується Федеральним законом від 05.04.2013 № 44-Ф3 «Про контрактну систему в сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» та федеральним законом РФ від 18.07.2011 № 223-Ф3 «Про закупівлі товарів, робіт, послуг окремими видами юридичних осіб», а також існуючими підзаконними актами (http://zakupki.gov.ru).
ОСОБА_5 ,добровільно,з власної ініціативи,знаючи,що контрагентами у таких договорах є бюджетніпідприємства,установита організації країни-агресора - РФ, діючи без довіреності від імені юридичної особи ПП « ОСОБА_5 », усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт тимчасової окупації АР Крим та міста Севастополята заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором,незаконними органами влади,створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, перебуваючи на тимчасово окупованій території України,у м.Сімферополі,уклала договір купівлі продажу №007 ИКЗ № 232950000724095000100100040022630244 від10.03.2023зт.зв.«Службою по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих Херсонської області» (рос.-«Служба по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Херсонской области») юридична адреса: 273003, Херсонська область, м. Херсон, вул. Молодіжна, 6, ІПП9500007240, ОДРН 314910222500242, щодо передачі у власність комутаційного обладнання, серверних шаф та джерел безперебійного живлення, на загальну суму 2 787 000, 00 рос. руб.
Відповідно до федерального закону «Про контрактну систему в сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» № 44-ФЗ від 05.04.2013, спільно підписаний з службовими особами т.зв. «Службою по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих Херсонської області» контракт передбачав передачу комутаційного обладнання, серверних шаф та джерел безперебійного живлення до 27 березня 2023 року.
Згідно товарної накладної №К-ТО-00071 від 20.03.2023, ПП « ОСОБА_5 », виконала умови контракту укладеного із т.зв. «Службою по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих Херсонської області» та здійснила передачу комутаційного обладнання, серверних шаф та джерел безперебійного живлення на загальну суму 2 787 000, 00 рос. руб. чим довела свій злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, до кінця.
Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт тимчасової окупації АР Крим та міста Севастополя та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, у м. Сімферополі, уклала договір купівлі-продажу №0010 ИКЗ №232950000724095000100100060032620244 від 10.03.2023 з т.зв. «Службою по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих Херсонської області» (рос.-«Служба по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Херсонской области») юридична адреса: 273003, Херсонська область, м. Херсон, вул. Молодіжна, 6, ІПП9500007240, ОДРН 314910222500242), щодо передачі ноутбуків, мобільних телефонів, відеокамер, периферійного обладнання, на загальну суму 761, 157 рос. руб. 81 коп.
Відповідно до федерального закону «Про контрактну систему в сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» № 44-ФЗ від 05.04.2013, спільно підписаний з службовими особами т.зв.«Службою по справам цивільної оборони,надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих Херсонської області» контракт передбачав передачу ноутбуків, мобільних телефонів, відеокамер, периферійного обладнання до 20 березня 2023 року.
Згідно товарної накладної №К-ТО-00077 від 20.03.2023, ПП « ОСОБА_5 », виконала умови контракту укладеного із т.зв. «Службою по справам цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих Херсонської області» та здійснила постачання господарських товарів на загальну суму 761 157, 81 рос. руб., чим довела свій злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, до кінця.
Вказане підтверджується наявністю інформації, розміщеної у відкритому доступі в інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет на «Офіційному сайті єдиної інформаційної системи в сфері закупівель».
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території в тому числі з окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111?1 КК України.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінального провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 07.11.2025 прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акта та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої. У зв'язку з цим обвинувачену ОСОБА_5 не допитано судом в якості обвинуваченої по суті пред'явленого йому обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України , цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Обвинувачена ОСОБА_5 , будучи обізнана, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з'явилася, не зважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур'єр».
У судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 зазначив, що судове провадження не повинно проводитися за процедурою спеціального судового провадження, оскільки обвинувачена не знала та не могла знати про розпочате щодо неї кримінальне провадження. Крім цього стороною обвинувачення не доведено винуватість ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, оскільки жодного належного та допустимого доказу стороною обвинувачення не надано. Просив суд визнати ОСОБА_5 невинною та виправдати її на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України.
Суд вважає ці доводи таким, що не заслуговують на увагу, з огляду на ті обставини, що у даному кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування, у подальшому спеціальне судове провадження, що передбачає можливість, відповідно до ст. 323 КПК України, проведення його за відсутності обвинуваченої. Крім того, під час як досудового розслідування, так і під час судового розгляду захист інтересів підозрюваної здійснював захисник ОСОБА_7 , який був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, а тому будь яких порушень прав ОСОБА_5 не встановлено.
Дослідивши наявні у провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.
Зокрема вина обвинуваченої ОСОБА_5 підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, документами, в яких викладені та посвідченні відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження.
Копією «виписки из единого государственного реестра юридических лиц. Выписка содержит сведения о юридическом лице», засновником якої є ОСОБА_5 .
Т № 2 ( а.с. 17-24)
Довідкою про реєстрацію ОСОБА_5 «Индивидуальным предпринимателем».
Т № 2 ( а.с. 25-)
Копіями договорів купівлі - продажу з додатками та специфікаціями.
Т № 2 ( а.с. 30-146), Т 3 (а.с. 1-3)
Протоколом огляду від 12.12.2023 встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрована «ИП ОСОБА_6 13 августа 2014 года.
Т № 3 ( а.с. 46-53)
Протоколом огляду від 12.12.2023 з додатками, відповідно до якого виявлено документи з назвою «договор купли-продажи № 007» та документ з назвою «Платежное поручение № 191619» та «договор купли-продажи № 0010» та документ з назвою «Платежное поручение № 192846».
Т № 3 ( а.с. 54-75)
Копією договора «купли-продажи № 007 от 10 марта 2023 года» з додатками, згідно якого «Служба по делам ГО, ЧС и последствий стихийных бедствий Херсонской области с одной стороны и ИП ОСОБА_5 , с другой стороны заключили договор на сумму 2 787 000 рублей.
Т № 3 ( а.с. 8-11)
Копією договора «купли-продажи № 0010 от 10 марта 2023 года» з додатками, згідно якого «Служба по делам ГО, ЧС и последствий стихийных бедствий Херсонской области с одной стороны и ИП ОСОБА_5 , с другой стороны заключили договор на сумму 761 157 рублей.
Т № 3 ( а.с. 4-7)
Копією договора «купли-продажи № 041 от 23 августа 2023 года» з додатками, згідно якого «Служба по делам ГО, ЧС и последствий стихийных бедствий Херсонской области с одной стороны и ИП ОСОБА_5 , с другой стороны заключили договор на сумму 222 500 рублей.
Отже, з метою винесення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку, що в основу вироку необхідно покласти вищевказані письмовими доказами у справі.
Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованих обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
Враховуючи вимоги до вмотивованості судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого звертається увага на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У рішеннях ЄСПЛ ( «Салов проти України», «Серявін та інші проти України» та ін.) склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Отже, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України за ознаками колабораційної діяльності, тобто у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Суд також враховує, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_5 повідомлялася у передбачений законом спосіб через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур'єр», оголошення про її виклик, також, публікувались на офіційному веб-сайті судової влади України.
При призначенні виду покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», повинен дослідити дані про особу обвинуваченого, з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), її матеріальний стан, тощо.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації, відповідно до положень ст.12 КК України, а також враховує особливості кожного конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, зокрема, форму вини, мотив і мету, спосіб вчинення та ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Вчинене обвинуваченою ОСОБА_5 діяння відноситься до категорії не тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи- воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлені.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_5 , необхідно призначити покарання у вигляді штрафу у межах санкцій встановлених ч. 4 ст.111-1 КК України з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації особистого майна.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженої і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 спільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень т.. 69 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України і призначити їй покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із державною службою і місцевим самоврядуванням або займатися господарською діяльністю строком на 10 (десять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна на користь держави.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання для виконання вироку.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
Інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя ОСОБА_1