про накладення арешту на майно
Справа № 712/16542/25
Провадження №1-кс/712/5727/25
05 грудня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310003920 від 26.11.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,-
До суду звернувся слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_3 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310003920 від 26.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що 26.11.2025 за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова, 41, невстановлена особа чоловічої статі вчинила опір представнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-1Х, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України, востаннє за №793/2025, з 05 год. 30 хв.05.11.2025 строком на 90 діб, тобто до 03.02.2026.
24.02.2022 Указом Президента України №69/2022 оголошено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ, НГУ, СБУ, ДПСУ та інших військових формувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порядок проведення призову громадян на військову службу України під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.Згідно п. 16 даної постанови, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема: забезпечують участь поліцейських у здійсненні заходів щодо оповіщення резервістів та військовозобов'язаних разом з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або у складі груп оповіщення.
Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Відповідно до листа №10/4011 від 18.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.11.2025 о 07 год. 00 хв. інспектор взводу 2 роти 2 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 виконував свої службові обов'язки в складі екіпажу «АГАТ-104» спільно з поліцейським 2 взводу 2 роти батальйону Управління патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , перебуваючи в однострої зі знаками розрізнення, несли службу в групі оповіщення спільно з військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .
В цей же день, близько 17 год. 08 хв. вищевказаною групою оповіщення, перебуваючи по АДРЕСА_1 виявлено невідомого чоловіка, який в порушення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII зі змінами та абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 не мав при собі військово-обліковий документ та відмовлявся пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В подальшому інспектором взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП ОСОБА_4 , спільно з поліцейським 2 взводу 2 роти батальйону УППв Черкаській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , та працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 запропоновано невідомому чоловіку добровільно проїхати до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області для розгляду адміністративних матеріалів про вчинення ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням ним правил військового обліку та встановлення його анкетних даних, нащо останній відмовився виконувати законні вимоги поліцейських їхатидо Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області відмовився, почав висловлюватися нецензурною лайкою, агресивно та зухвало поводитися, у зв'язку з чим, поліцейськими вжито заходів для припинення правопорушення, зокрема дано усну законну вимогу припинити неправомірні дії та прослідувати до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, наголосивши, що у разі продовження агресії його може бути затримано. Почувши це, невідомий чоловік намагався покинути місце події, однак його було затримано інспектором взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП ОСОБА_4 , спільно з поліцейським 2 взводу 2 роти батальйону УПП в Черкаській області ДПП ОСОБА_5 .
Незважаючи на законну вимогу працівників правоохоронного органу - припинити протиправні дії та прослідувати до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, цього ж дня о 17 год. 17 хв. невстановлений чоловік усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що перед ним працівники правоохоронного органу, в ході активного фізичного опору, під час адміністративного затримання, завдав один удар ліктем правої руки в ліву частину обличчя інспектора взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 , чим завдав останньому тілесні ушкодження. Після чого невстановлену особу було затримано та доставлено до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104) для встановлення його анкетних даних.
По прибуттю до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області при спілкуванні з невстановленим чоловіком останній повідомив свої анкетні дані та повідомив що він - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Після чого 27.11.2025 в період часу з 01 год. 09 хв. - 01 год. 33 хв. було складено протокол затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та під час обшуку якого було виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору «Huawei» модель Y625-U32.
Вказаний мобільний телефон є тимчасово вилученим майном та постановою слідчого від 27.11.2025 визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки може містити інформацію, яка може бути використана при доказуванні злочинних дій у кримінальному провадженні.
На вищевказаний мобільний телефон необхідно накласти арешт з метою заборони розпорядження та використання, а також з метою його детального огляду у ході проведення досудового розслідування і збереження як речового доказу.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Також, згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При вирішенні питання про решт майна для прийняття законного та справедливого рішення, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, необхідно враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Також, вважаю, що матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження речового доказу, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речових доказів власникам жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самими власниками, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, умисного пошкодження тощо).
Прокурор скерував до суду заяву про розгляд клопотання про накладення арешту в його відсутність, клопотання підтримав.
Власник майна до судового засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд клопотання.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Звертаючись до слідчого судді з указаним клопотанням, прокурор просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення подальшого проведення ряду оглядів та судових експертиз по дослідженню речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Із доданих до клопотання матеріалів випливає, що До Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що 26.11.2025 за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова, 41, невстановлена особа чоловічої статі вчинила опір представнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Відповідно до листа №10/4011 від 18.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.11.2025 о 07 год. 00 хв. інспектор взводу 2 роти 2 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 виконував свої службові обов'язки в складі екіпажу «АГАТ-104» спільно з поліцейським 2 взводу 2 роти батальйону Управління патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , перебуваючи в однострої зі знаками розрізнення, несли службу в групі оповіщення спільно з військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .
В цей же день, близько 17 год. 08 хв. вищевказаною групою оповіщення, перебуваючи по АДРЕСА_1 виявлено невідомого чоловіка, який в порушення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII зі змінами та абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 не мав при собі військово-обліковий документ та відмовлявся пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В подальшому інспектором взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП ОСОБА_4 , спільно з поліцейським 2 взводу 2 роти батальйону УППв Черкаській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , та працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 запропоновано невідомому чоловіку добровільно проїхати до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області для розгляду адміністративних матеріалів про вчинення ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням ним правил військового обліку та встановлення його анкетних даних, нащо останній відмовився виконувати законні вимоги поліцейських їхатидо Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області відмовився, почав висловлюватися нецензурною лайкою, агресивно та зухвало поводитися, у зв'язку з чим, поліцейськими вжито заходів для припинення правопорушення, зокрема дано усну законну вимогу припинити неправомірні дії та прослідувати до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, наголосивши, що у разі продовження агресії його може бути затримано. Почувши це, невідомий чоловік намагався покинути місце події, однак його було затримано інспектором взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП ОСОБА_4 , спільно з поліцейським 2 взводу 2 роти батальйону УПП в Черкаській області ДПП ОСОБА_5 .
Незважаючи на законну вимогу працівників правоохоронного органу - припинити протиправні дії та прослідувати до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, цього ж дня о 17 год. 17 хв. невстановлений чоловік усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що перед ним працівники правоохоронного органу, в ході активного фізичного опору, під час адміністративного затримання, завдав один удар ліктем правої руки в ліву частину обличчя інспектора взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 , чим завдав останньому тілесні ушкодження. Після чого невстановлену особу було затримано та доставлено до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104) для встановлення його анкетних даних.
По прибуттю до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області при спілкуванні з невстановленим чоловіком останній повідомив свої анкетні дані та повідомив що він - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Після чого 27.11.2025 в період часу з 01 год. 09 хв. - 01 год. 33 хв. було складено протокол затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та під час обшуку якого було виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору «Huawei» модель Y625-U32.
Вказаний мобільний телефон є тимчасово вилученим майном та постановою слідчого від 27.11.2025 визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки може містити інформацію, яка може бути використана при доказуванні злочинних дій у кримінальному провадженні.
Фактично виявлені та вилучені речі та предмети мають ознаки предметів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме є речовими доказами, які імовірно є засобами або знаряддям вчинення злочину, а також предмети, які містять сліди кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
27.11.2025 року вилучені в ході обшуку речі постановою слідчого визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що у разі не накладення арешту на вказані речові докази, вони можуть бути пошкоджені, зіпсовані, знищені чи приховані від органів досудового розслідування, тому є необхідність в накладенні арешту, оскільки в інший спосіб неможливо належним чином запобігти ризикам приховування, знищення, використання, передачі цього майна та втраті речових доказів кримінального провадження.
Оцінюючи дотримання права кожної особи на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що накладення арешту у даному кримінальному провадженні становить втручання у право власності, однак таке втручання на даним час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується результату розслідування у даному кримінальному провадженні обставин вчинення кримінального правопорушення проти власності.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171, 369, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом заборони розпорядження майном, та його використання, з метою збереження речового доказу, а саме: мобільний телефон чорного кольору «Huawei» модель Y625-U32.
Виконання ухвали доручити групі слідчих у даному кримінальному провадженні
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8