Справа № 304/661/25 Провадження № 3/304/474/2025
04 грудня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Дев'ятого березня 2025 року о 15 годин 00 хвилин у м. Перечин по вул. Михайла Кулі, 15 ОСОБА_1 керував мототранспортом марки «Sparta SD 200», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова). Від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано поліцейським за допомогою технічного засобу відеофіксації, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
До початку судового засідання, призначеного суддею Перечинського районного суду Закарпатської області на 31 березня 2025 року, ОСОБА_1 подав заяву про його відкладення у зв'язку з ознайомленням з матеріалами справи його представником - адвокатом Коваленком О.М.
У подальші судові засідання, призначені на 05 травня, 24 липня, 12 серпня, 15 вересня, 16 жовтня, 24 листопада та 04 грудня 2025 року, ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про дату, час і місце розгляду. Судові повістки направлялися за адресою, зазначеною ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 .
Представники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - спочатку адвокат Коваленко О.М., а згодом адвокат Ільтьо А.М., неодноразово подавали заяви про відкладення розгляду справи (засідання, призначені на 05 травня, 24 липня, 12 серпня, 15 вересня, 16 жовтня та 24 листопада 2025 року), які судом щоразу задовольнялися.
Однак у судове засідання, призначене на 04 грудня 2025 року, ні ОСОБА_1 , ні його захисник Ільтьо А.М. не з'явилися. Того ж дня адвокат Ільтьо А.М. повторно подав заяву про відкладення, посилаючись на зайнятість в іншому судовому засіданні.
З огляду на наведене, суддя дійшла висновку, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її представників мають системний характер, спрямований на затягування судового розгляду та уникнення відповідальності.
Учасники судового провадження повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами, зокрема, задля затягування строків, не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП України участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. 130 КупАП України не є обов'язковою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП України). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суддя відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП.
Суддя встановила, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267088 від 09 березня 2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапортом помічника чергового ВП №1 Попки І.М. від 09 березня 2025 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 березня 2025 року, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09 березня 2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 267079 від 09 березня 2025 року та відеоматеріалами відносно ОСОБА_1 , які не викликають в судді сумніви та узгоджуються між собою.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п. 2.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, суддя вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП сплаті підлягає також судовий збір у розмірі встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Тому, керуючись статтями 36, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (отримувач - ГУК у Закар.обл./Закарп.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37975895, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) - UA538999980313030149000007001, призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху, код 21081300) в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби у порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106) 605 (шістсот п'ять)гривень 60 копійок судового збору.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Гевці В. М.