Справа № 303/6903/25
2/303/2583/25
05 грудня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.
розглянувши у спрощеному позовному провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, укладеного між нею та ОСОБА_2 22.02.2021 року у виконкомі Горондівської сільської ради Мукачівського району, актовий запис № 6, стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000,00 гривень щомісячно на дитину до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивує тим, що вони повторно намагалися проживати в шлюбі та будувати сімейні відносини. Однак на даний час спільне життя між нею та відповідачем припинено, подружні стосунки не підтримують, бажання бути разом не мають. Відтак шлюб носить тільки формальний характер, а тому подальше його існування позивач вважає недоцільним.
Відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти розмірі в розмірі 5000,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п'ятої ст.279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22.08.2019 року, а також стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина (а.с. 5).
В подальшому, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб ОСОБА_4 22.02.2021 року у виконкомі Горондівської сільської ради Мукачівського району, актовий запис № 6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.02.2021 року (а.с.6).
У шлюбі у позивача та відповідача народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Щодо вимог про розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із частиною п'ятою ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин третьої та четвертої ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з частиною третьою ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
З доводів позивача вбачається, що спільне життя між ними з відповідачем не склалося, шлюб носить лише формальний характер.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу, являються обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а згідно із ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22.09.2019 року у справі № 303/2989/19, вирішено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, щомісячно, починаючи з 10.05.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набуло законної сили.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів, оскільки рішенням суду з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
З огляду на зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Таким чином в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині .
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 110, 112, 113, 79, 84,91, 80, 83, 84, 141, 161, 180, 182, 183, 184 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 22.02.2021 року у виконкомі Горондівської сільської ради Мукачівського району, актовий запис № 6 - розірвати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Рішення суду виготовлено 05 грудня 2025 року.
Головуюча О.В.Гутій