Справа № 697/1149/25
Номер провадження 1-кп/697/147/2025
Іменем України
03 грудня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Канів клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч..2 ст. 240 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022252230000014 від 17.02.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого фінансовим директором АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування», раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 240, ч.2 ст. 364-1 КК України,
В провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022252230000014 від 17.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 240, ч.2 ст. 364-1 КК України.
Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, а саме- незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у великих розмірах.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в наступному:
Наказом від 03.09.2019 за № 28-к ТОВ «Клуб Сиру» ОСОБА_4 призначено в.о. директора ТОВ «Клуб Сиру».
В подальшому згідно із наказом № 459-к від 30.09.2019 Канівської філії ТОВ «Клуб Сиру» ОСОБА_4 приступив до виконання обов'язків директора Канівської філії ТОВ «Клуб Сиру» з 01.10.2019 року.
Згідно з п.9.1.2. статуту ТОВ «Клуб Сиру» директор товариства в межах, передбачених Статутом, є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю.
Крім того, до компетенції та повноважень директора належать:
- діяти від імені Товариства в порядку, встановленому законодавством, статутом Товариства, внутрішніми документами Товариства, має право підпису та може діяти без довіреності від імені товариства у межах власної компетенції та з урахуванням обмежень встановлених статутом Товариства (п.11.2 Статуту);
- усі питання поточної діяльності Товариства, крім тих, що відповідно до Статуту та внутрішніх документів Товариства належать до виключної компетенції Загальних зборів (п.11.6 Статуту);
- здійснювати управління поточною діяльністю Товариства, управління роботою працівників, консультантів та інших осіб з метою забезпечення виконання рішень загальних зборів (п.11.7.1 Статуту);
- діяти без довіреності від імені Товариства, представляти його інтереси у відносинах із органами влади, управління, нотаріату, будь-якими підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності і підпорядкування, фізичними особами (п.11.7.2 Статуту);
- виконувати будь-які інші функції, необхідні для досягнення цілей діяльності Товариства і забезпечення його нормальної роботи (п.11.7.12 Статуту);
- видавати усні та письмові накази, інструкції, розпорядження тощо з питань діяльності Товариства, що обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства (п.11.7.3 Статуту);
- розпоряджатися майном Товариство в порядку та в спосіб, встановлений законодавством та Статутом (п.11.7.4 Статуту);
- приймати на роботу, переводити та звільняти працівників згідно чинного законодавства та ін. (п.11.7.9 Статуту);
- у разі неможливості виконання Директором покладених на нього обов'язків через тимчасову відсутність у зв'язку з відпусткою, хворобою, відрядженням тощо, його обов'язки на період відсутності виконує Заступник Директора. За рішенням Загальних зборів виконуючим обов'язки директора може бути призначений й інший працівник Товариства. В період тимчасової відсутності директора такі особи діють від імені Товариства на підставі Статуту, представляють його інтереси, мають право підпису всіх та будь-яких документів та можуть діяти без довіреності від імені Товариства у межах компетенції наданої цим Статутом директору та з урахуванням обмежень, встановлених Статутом ( п.11.9 Статуту).
Згідно з положеннями ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до природних ресурсів загальнодержавного значення належать підземні води.
Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів- загальне або спеціальне.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємства, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Згідно зі ст. 21 Кодексу України про надра надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 Кодексу.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Згідно пп. 6 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, дозвіл без проведення аукціону надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування питних підземних вод з водозаборів перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Обвинуваченням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Клуб Сиру», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою, діючи в порушення вищевказаних вимог ст.ст. 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст.ст. 44, 46, 48, 49 Водного кодексу України та п.п. 6 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, достовірно знаючи, що термін дії спеціального дозволу на користування надрами № 4578 від 01.09.2014 закінчився 31.08.2019 та новий спеціальний дозвіл очолюване ним ТОВ «Клуб Сиру» у встановленому законом порядку не отримало, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи уповноваженим здійснювати керівництво господарською діяльністю Товариства, керувати поточними справами Товариства, вирішувати питання організації виробництва, внутрішнього контролю, трудового розпорядку, інші питання діяльності працівників Товариства, з корисливих мотивів, в період з 01.09.2019 по 31.08.2020 допустив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (водних ресурсів - підземні води), шляхом викачування підземної води загальним об'ємом 395,1 тис. метрів кубічних з 6 підземних свердловин глибиною від 50 до 151 метрів, що знаходяться за адресою: вул. Енергетиків, 156, м. Канів, Черкаська область, внаслідок чого, згідно з висновком експерта №СЕ-19/124-25/1689-ФХЕД від 11.03.2025 та розрахунком розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне користування надрами (підземні води), складеного Державною екологічною інспекцією Центрального округу, спричинено збитків державі на загальну суму 1 242 589,5 грн, яка відповідно до примітки ст.240 КК України є великим розміром.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, а саме- зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такою юридичної особи своїх повноважень, якщо це спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тому що він, будучи згідно з наказом від 03.09.2019 за № 28-к ТОВ «Клуб Сиру» призначений в.о. директором ТОВ «Клуб Сиру», та в подальшому, на підставі наказу № 459-к від 30.09.2019 Канівської філії ТОВ «Клуб Сиру» приступив до виконання обов'язків директора Канівської філії ТОВ «Клуб Сиру» з 01.10.2019.
Згідно з Розділом 9 «Органи управління та контролю товариства» статуту ТОВ «Клуб Сиру», п.9.1.2. виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є директор, який в межах, передбачених Статутом, є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю.
Крім того, до компетенції та повноважень директора належать:
- діяти від імені Товариства в порядку, встановленому законодавством, статутом Товариства, внутрішніми документами Товариства, має право підпису та може діяти без довіреності від імені товариства у межах власної компетенції та з урахуванням обмежень встановлених статутом Товариства (п.11.2 Статуту);
- усі питання поточної діяльності Товариства, крім тих, що відповідно до Статуту та внутрішніх документів Товариства належать до виключної компетенції Загальних зборів (п.11.6 Статуту);
- здійснювати управління поточною діяльністю Товариства, управління роботою працівників, консультантів та інших осіб з метою забезпечення виконання рішень загальних зборів (п.11.7.1 Статуту);
- діяти без довіреності від імені Товариства, представляти його інтереси у відносинах із органами влади, управління, нотаріату, будь-якими підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності і підпорядкування, фізичними особами (п.11.7.2 Статуту);
- виконувати будь-які інші функції, необхідні для досягнення цілей діяльності Товариства і забезпечення його нормальної роботи (п.11.7.12 Статуту);
- видавати усні та письмові накази, інструкції, розпорядження тощо з питань діяльності Товариства, що обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства (п.11.7.3 Статуту);
- розпоряджатися майном Товариства в порядку та в спосіб, встановлений законодавством та Статутом (п.11.7.4 Статуту);
- приймати на роботу, переводити та звільняти працівників згідно чинного законодавства та ін. (п.11.7.9 Статуту);
- у разі неможливості виконання Директором покладених на нього обов'язків через тимчасову відсутність у зв'язку з відпусткою, хворобою, відрядженням тощо, його обов'язки на період відсутності виконує Заступник Директора. За рішенням Загальних зборів виконуючим обов'язки директора може бути призначений інший працівник Товариства. В період тимчасової відсутності директора такі особи діють від імені Товариства на підставі Статуту, представляють його інтереси, мають право підпису всіх та будь-яких документів та можуть діяти без довіреності від імені Товариства у межах компетенції наданої цим Статутом директору та з урахуванням обмежень, встановлених Статутом ( п.11.9 Статуту).
Отже, ОСОБА_4 , як директор ТОВ « Клуб Сиру», в силу наданих йому повноважень здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою в розумінні п.1 примітки до ст. 364 КК України.
Згідно з положеннями ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 39 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» до природних ресурсів загальнодержавного значення належать підземні води.
Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів- загальне або спеціальне.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємства, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Згідно зі ст. 21 Кодексу України про надра надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 Кодексу.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Згідно пп. 6 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, дозвіл без проведення аукціону надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, видобування підземних вод (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування питних підземних вод з водозаборів перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Так, відповідно до обвинувачення, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Клуб Сиру», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Клуб Сиру», яка полягала в отриманні переваги - використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне користування надрами (підземні води), використовуючи свої повноваження, визначені статутом ТОВ «Клуб Сиру», всупереч інтересам цієї юридичної особи, які полягали у здійсненні діяльності відповідно до законодавства України, в порушення вищевказаних вимог ст.ст. 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст.ст. 44, 46, 48, 49 Водного кодексу України та п.п. 6 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, достовірно знаючи, що термін дії спеціального дозволу на користування надрами № 4578 від 01.09.2014 закінчився 31.08.2019 та новий спеціальний дозвіл очолюваний ним ТОВ «Клуб Сиру» у встановленому законом порядку не отримало, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи уповноваженим здійснювати керівництво господарською діяльністю Товариства, керувати поточними справами Товариства, вирішувати питання організації виробництва, внутрішнього контролю, трудового розпорядку, інші питання діяльності працівників Товариства, з корисливих мотивів, в період з 01.09.2019 по 31.08.2020 допустив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (водних ресурсів - підземні води), шляхом викачування підземної води загальним об'ємом 395,1 тис. метрів кубічних з 6 підземних свердловин глибиною від 50 до 151 м, що знаходяться за адресою вул. Енергетиків, 156, м. Канів, Черкаська область, внаслідок чого, згідно з висновком експерта №СЕ-19/124-25/1689-ФХЕД від 11.03.2025 та розрахунком розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне користування надрами (підземні води), складеного Державною екологічною інспекцією Центрального округу, спричинено збитків державі на загальну суму 1 242 589,5 грн, яка відповідно до примітки 4 до ст.364 КК України є тяжкими наслідками.
Захисник ОСОБА_5 під час підготовчого провадження подала до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження в цій частині на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, зокрема, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Клуб Сиру», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в період з 01.09.2019 по 31.08.2020 допустив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (водних ресурсів - підземні води), шляхом викачування підземної води загальним об'ємом 395,1 тис. метрів кубічних з 6 підземних свердловин глибиною від 50 до 151 м, що знаходяться за адресою: вул. Енергетиків, 156, м. Канів, Черкаська область, внаслідок чого, згідно з висновком експерта №СЕ-19/124-25/1689-ФХЕД від 11.03.2025 та розрахунком розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне користування надрами (підземні води), складеного Державною екологічною інспекцією Центрального округу, спричинено збитків державі на загальну суму 1 242 589,5 грн, яка відповідно до примітки ст.240 КК України є великим розміром. Оскільки з дня вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, минуло більше ніж 5 років, тому у даному кримінальному провадженні в цій частині закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п.3, ч.1 ст. 49 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 своє клопотання підтримала, просила його задовольнити. Обвинувачений розуміє наслідки закриття провадження у цій частині, проте надає свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження в цій частині його обвинувачення.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав, пояснив, що хоча він не погоджується з обвинуваченням, але просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 240 КК України у зв'язку закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження в цій частині закрити.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України, оскільки на день розгляду справи минув встановлений законом строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов до такого висновку.
За змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Відповідно до обвинувального акту, який надійшов до Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, яке мало місце в період з 01.09.2019 по 31.08.2020, а саме незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, у великих розмірах.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.240 КК України відносяться до нетяжких злочинів.
Згідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише такий сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості. Таким чином строк давності продовжує спливати і в період досудового розслідування, і протягом судового розгляду кримінального провадження, і після оголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх сплив. Отже, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, у якій стадії кримінального процесу знаходиться кримінальне провадження щодо цієї особи.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Даних про те, що в зазначені строки ОСОБА_4 ухилявся від слідства чи суду матеріали кримінального провадження не містять.
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз'яснено суть обвинувачення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак ОСОБА_4 наполягав на закритті даного кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.2 ст. 240 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
При вирішення питання про закриття справи суд не вправі вирішувати питання про винність особи, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Враховуючи, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України минули диференційовані у п. 3 ч.1 ст.49 КК України строки притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та з огляду на викладене, враховуючи обмеження строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування особи, що вчинила злочин, за відсутності обставин, що є перешкодою для застосування положень ст. 49 КК України, наявністю обставин, що підтверджують закінчення строків давностi за вчинений злочин, передбачений ч.2 ст. 240 КК України, згоди обвинуваченого на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у цій частині, суд вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, підлягає задоволенню, а тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п. 3 ч.1 ст.49 КК України та закрити щодо нього кримінальне провадження в частині обвинувачення за ч.2 ст. 240 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Кримінальне провадження №42022252230000014 від 17.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України необхідно продовжити розглядом в загальному порядку.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 285-288, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.2 ст. 240 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України на підставі п.3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022252230000014 від 17.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 в частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Кримінальне провадження №42022252230000014 від 17.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України - продовжити розглядом в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1