Справа № 705/4405/25
Провадження № 2/693/675/25
Іменем України
03.12.2025р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді - Коцюбинської Ю.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, але без виклику та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріаламицивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Представник приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Бутенко М.О. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказало, що 30.10.2022 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «AUDI», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » допустив зіткнення з транспортним засобом «ВАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_2 ».
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «AUDI», державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 » була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 206883675.
Унаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови суду відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 та ч.4 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
До позивача з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся потерпіла особа та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти.
На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 22 638,94 грн.
Згідно зі статтею 38.1.1. Закону України ОСЦПВВНТЗ, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу швидкість реакції.
в) якщо він дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником)
Оскільки, відповідно до постанови суду водій забезпеченого транспортного засобу перебував у стані алкогольного сп'яніння та після вчинення дорожньо-транспортної пригоди покинув місце ДТП то у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 22 638,40 грн та судові витрати.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 02.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та роз'яснено відповідачу про право подати відзив на позовну заяву.
Вказану ухвалу двічі направлено відповідачу за місцем його реєстрації, проте до суду повернулися поштові конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, судом надано можливості та достатньо часу ознайомитись з позовною заявою та надати свої заперечення, отже вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відзив на позов від відповідача ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області не надходив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом установлено, що постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 22.03.2023 року у справі № 693/878/22 адміністративні матеріали №693/878/22, №693/879/22, №693/881/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ст.122-4 та ч. 4 ст.130 КУпАП об?єднано в одне провадження, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 693/878/22.
Провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 та ст.122-4 КУпАП на підставі п.7 ст.247 КУпАП з закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортним засобом «AUDI», державний реєстраційний номер « НОМЕР_4 » була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 206883675.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортним засобом «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ/3116571.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , власником автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до ремонтної калькуляції № 22-0639284 від 11.11.2022 загальна вартість (після відрахування) становить 25 238,94 грн.
Згідно розрахунку суми страхового відшкодування до справи № 220000639284 на підставі калькуляції № 22-0639284 від 11.11.2022 року, заяви погодження від 12.11.2022 сума страхового відшкодування становить 22 638,94 грн.
Згідно із страховим актом № 220000639284 від 15.11.2022 року сума страхового відшкодування становить 22 638,94 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №3Р083518 від 15.11.2022 року ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перерахував кошти по виплаті відшкодування за страховим актом № 220000639284 від 15.11.2022 року, ОСОБА_2 в сумі 22 638,94 грн.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація".
У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням.
Отже, у страхуванні відповідальності навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація неприпустима, оскільки виникають правовідносини з відшкодування витрат у порядку регресу.
Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.
У відповідності до вимог ст.27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
Надані позивачем докази свідчать про наявність у позивача права вимагати від відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу в заявленій позивачем сумі.
На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 38.1.1 Закону № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
На підставі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Нормою частини 1 статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, які містяться у матеріалах цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити.
Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЗР086783 від 21.07.2025 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 1166, 1191, ЦК України, ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст.2, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 22 638 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 94 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська