Справа №552/7807/25 Провадження №2/549/346/25
04 грудня 2025 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Кривчун Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
16 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Полтави з позовом до ОСОБА_2 в якому просив розірвати шлюб, укладений 07.09.2023 між ним та відповідачем.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 17.09.2025 матеріали справи за позовною заявою передано на розгляд до Чорнухинського районного суду Полтавської області.
Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 16.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
13 листопада 2025 року позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не заявляв.
Протокольною ухвалою явку позивача в судове засідання визнано обов'язковою, розгляд справи відкладено на 04.12.2025.
04 грудня 2025 року позивач повторно в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не заявляв.
Відповідач в судове засідання 04.12.2025 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає (а.с.31).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.
Зокрема, ч.1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Водночас процесуальний закон не містить застереження про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позов без розгляду. Зазначена норма права дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про місце, день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18 (провадження № 61-2329св20).
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позовної заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції в порядку ст.212 ЦПК України, у разі неможливості особистої явки до суду).
Судом було вжито достатніх заходів з метою сприяння позивачеві у ефективній реалізації ним права на справедливий суд, в тому числі шляхом забезпечення доступу до правосуддя.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, частина п'ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов'язані з неявкою у засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).
Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача у судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц).
Оскільки позивач, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не з'явився у судові засідання, призначені на 13 листопада 2025 року, 04 грудня 2025 року, в ході розгляду справи не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Вирішувати спір по суті за відсутності позивача без наданої ним заяви про розгляд справи за її відсутності не є можливим.
У випадку неявки позивача без подання заяви про розгляд справи у його відсутності суд зобов'язаний залишити позов без розгляду, навіть якщо відповідач не заперечує проти розгляду справи.
Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципів диспозитивності та процесуальної дисципліни.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2025 року у справі № 373/2253/24, від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.13, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцати днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя С.І.Крєпкий