Дата документу 05.12.2025Справа № 554/16844/25
Провадження № 1-кс/554/14320/2025
про арешт майна
05 грудня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025170000000207 від 26.06.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
встановив:
04.12.2025 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора у кримінальному провадженні - начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що узгоджується з положеннями ст. 107 КПК України.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (№17/8/4-1772 від 26.06.2025), мешканець Полтавської обл. в умовах воєнного стану, поширює інформацію про розташування підрозділів Збройних Сил України, чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при тому, що така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Як встановлено, до вказаної протиправної діяльності може бути причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, 18.06.2025 року ОСОБА_4 , використовуючи власний мобільний телефон, здійснив відеофіксацію місця розташування НОМЕР_1 окремої радіолокаційної роти Повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Повітряних сил ЗС України (вч НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) та, використовуючи телефонний месенджер «Телеграм», розповсюдив вказане відео в мережі Інтернет.
03.12.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави, проведено обшук приміщення за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з використанням якого здійснювалося несанкціоноване поширення інформації про розташування підрозділів Збройних Сил України, чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості.
Вищевказаний предмет визнаний постановою старшого слідчого від 03.12.2025 року речовим доказом, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також необхідно провести експертизи, оскільки телефон може містити відомості, що не можуть бути виявлені слідчим самостійно, у зв'язку із чим буде переданий до експертної установи.
Таким чином, з метою забезпечення проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій та в подальшому збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на вищевказану річ.
Виходячи з положення ч. 2 ст. 170 КПК України «Накладення арешту на майно» - п. 1): «Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів», що в даному випадку є дуже важливо і суттєво, так як для з'ясування обставин механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди та встановлення причинного зв'язку між діями учасників пригоди та наслідками, які настали, а в даному конкретному випадку - спричинення смерті, що неможливо встановити без дослідження транспортних засобів на яких залишилися сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Частина 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та відповідно до ч. 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження, для збереження слідової інформації, у зв'язку із забезпеченням проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій та встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також у зв'язку з тим, що вилучені речі визнано речовими доказами, клопотання необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 03.12.2025 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 у кримінальному провадженні № 22025170000000207 від 26.06.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_5