Справа № 541/3026/25
Номер провадження3-зв/541/1/2025
04 грудня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Вірченко О.М., розглянувши заяву захисника Керімова Аліка Заміровича про відвід головуючого судді Дністрян Олени Миколаївни у справі про адміністративне правопорушення № 541/3026/25,
встановив:
В провадженні судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Дністрян О.М. перебуває справа № 541/3026/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Керімов А.З. заявив відвід головуючому суді, мотивуючи тим, що під час судового засідання 10 листопада 2025 року суддею відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту та не винесено окремої постанови з повним обґрунтуванням відмови у задоволенні клопотання. Також заявник зазначив, що суддя пришвидшує розгляд справи. На думку заявника, суддя налаштована на швидкий розгляд справи без забезпечення принципу встановлення об'єктивних обставин та дослідження наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що ставить під сумнів її об'єктивність при вирішенні цієї справи.
ОСОБА_1 та його захисник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явились. Захисник просив розглянути заяву без його участі.
Прокурор Базавлук С.С. заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді. Зазначила, що вказана заява є безпідставною та необґрунтованою. Незгода заявника із прийнятими суддею процесуальними рішеннями не є підставою для її відводу.
Вислухавши думку прокурора, ознайомившись з клопотанням адвоката Керімова А.З., суддя приходить до висновку, що клопотання про відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Таким чином, розгляд справи суддею, щодо якого існують об'єктивні підстави для виникнення сумнівів у його неупередженості, є порушенням ним передбачених діючим законодавством обов'язків судді та правил суддівської етики.
Разом з тим, КУпАП не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно не передбачає порядку розгляду заяви про відвід, а також не передбачає видалення судді до нарадчої кімнати для вирішення заяви, тобто в КУпАП відсутня стаття, яка б визначала можливість відводу судді.
У п. 4 рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суд, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
З огляду на зазначене, з урахуванням положень ст. 129 Конституції України та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою додержання принципу законності, при вирішенні даної заяви про відвід необхідно застосувати аналогію закону та положення найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, у зв'язку з чим керуватися положеннями КПК України, якими визначено підстави для відводу та врегульовано порядок його вирішення.
Згідно зі ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Підставою для відводу захисник як обставину, яка викликає сумнів у неупередженості судді Дністрян О.М., зазначив відмову у задоволенні клопотання без винесення окремої постанови та бажання прискорити розгляд справи.
При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб'єктивним чи об'єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.
В п.п. 49-54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року Суд зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критерієм. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявив суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім, або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Розглядаючи заяву про відвід, суд приймає до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї зі сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; попередні висновки судді про винуватість або ж невинуватість особи; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.
При розгляді заяви про відвід судді Дністрян О.М. не було встановлено обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді, не було доведено наявності обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі. Доводи, викладені у заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
Оскільки адвокатом Керімовим А.З. не наведено жодних об'єктивних доказів того, що суддя Дністрян О.М. може бути необ'єктивною, розглядаючи дану справу, суддя відмовляє в задоволенні заяви про відвід судді Дністрян О.М.
Керуючись ст.ст. 75, 80-81 КПК України, суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви захисника Керімова Аліка Заміровича про відвід головуючого у справі про адміністративне правопорушення № 541/3026/25 судді Дністрян Олени Миколаївни.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. М. Вірченко