532/2561/25
3/532/746/2025
03 грудня 2025 р. м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Назарьова Л. В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макухівка Полтавського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч. 3 ст. 173-2 кодексу України про адміністративні правопорушення
Встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 397163 від 20.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 13 серпня 2025 року знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру а саме словесно ображав її, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю, і тим самим учинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3 ч.1 ст.1 Закону).
У свою чергу, згідно з п.14 ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Із системного аналізу ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» в сукупності з нормами ст.173-2 КУпАП вбачається, що домашнє насильство передбачає дії або бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, суду надано, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 397163 від 20.08.2025 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 13 серпня 2025 року (без зазначеного точного часу), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки, а саме словесно ображав її, чим завдав ОСОБА_2 шкоди психологічному здоров'ю.
Разом з тим, суд звертає увагу, що в протоколі відсутні відомості про вчинення таких дій особою, яка притягається до адміністративної відповідальності повторно протягом, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, що є обов'язковою складовою для настання відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Судом установлено, що постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 шкоди психічному здоров'ю, але не конкретизовано, у чому саме проявилась спричинена потерпілій ОСОБА_2 шкода психічному (психологічному) здоров'ю, чи викликали такі дії або бездіяльність у особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе тощо. Саме по собі вживання нецензурної лексики є лише проявом виховання особи, а не вчинення насильства відносно іншої особи.
Також протокол не містить точного часу вчинення правопорушення.
Із доданих до протоколів про адміністративні правопорушення працівником поліції як докази рапорти працівників поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, неможливо встановити факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_2 13.08.2025 року, тим самим вчинення цього дня правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Наданий суду диск із відеозаписом з місця події не містять зафіксованого факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру.
Також до протоколу додано пояснення потерпілої ОСОБА_2 , однак остання до суду не з'явилася, показання суду не надала.
Суд зазначає, що сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Таким чином, жодних відомостей про те, що потерпілій заподіяно шкоди психічному здоров'ю матеріали справи не містять, а відтак, і вчинення домашнього насильства повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, статтями 283, 284 КУпАП, суд
Постановив:
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду або через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя