Справа № 524/10845/25
Провадження № 2/524/5602/25
04.12.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючого судді Рибалки Ю.В.,
при секретарі судового засідання Панченко А.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Селфі Кредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач свої вимоги мотивував тим, що 20.12.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" №1968779. Відповідно до умов указаного договору, позивач надав відповідачці шляхом перерахування у безготівковій формі на номер платіжної карти № НОМЕР_1 кредитні кошти, які останній зобов'язався повернути у строки, визначені умовами договору, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання. В порушення умов кредитного договору боржник свої зобов'язання не виконав, тому у нього виникла заборгованість в розмірі 140 537,99 грн.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 140 537,99 грн.; понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,20 грн.; та витрати на правничу допомогу в розмірі 23 580,70 грн.
Ухвалою суду від 25.08.2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про день, час, місце слухання справи була належним чином повідомлена поштою, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не подала.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.12.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ "Селфі Кредит" з метою отримання кредиту, у зв'язку з чим ознайомилася із основними умовами кредитування та підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Р114 Паспорт споживчого кредиту.
20 грудня 2024 року після ознайомлення із основними умовами кредитування, ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Селфі Кредит" в електронному вигляді договір №2003047 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort", який підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Н114. Згідно з довідкою про ідентифікацію, одноразовий ідентифікатор був направлений ОСОБА_1 на її фінансовий номер телефону.
За умовами укладеного договору, Товариство надає споживачу кошти у кредит, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п. 1.1). Сума кредиту - 40000,00 грн (п. 1.2). Строк кредиту - 360 днів (п. 1.3). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція якого наведена в Додатку № 1 до цього договору (п. 1.4). Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору (п. 1.5.1). Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (п. 2.1). Дати надання кредиту: 20.12.2024 або 21.12.2024 (п. 2.2). У разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу споживача, зазначену в договорі та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані споживача, вказані в цьому договорі, в тому числі з використання месенджерів (п. 5.4.).
У повідомленні за вих. №20250708-99 від 08.07.2025 зазначено, що на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, ТОВ "Пейтек" перерахувало від імені ТОВ "Селфі Кредит" 20.12.2024 на картку № НОМЕР_1 кошти на суму 40000,00 грн.
Як установлено з розрахунку заборгованості за договором №1968779 від 20.12.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 140 537,99 грн. з яких: 39 699,99 грн. - заборгованість за тілом кредита , 80 988,00 грн. - заборгованість по процентам, які були нараховані за користування кредитними коштами, 19 850,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.
Про необхідність сплатити заборгованість Товариство повідомляло ОСОБА_1 шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням досудової вимоги.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору про надання кредиту, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Як встановлено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як установлено із розрахунку заборгованості, позивач надав відповідачці можливість користуватися кредитними коштами, однак остання не дотримувалася своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки, не сплачувала проценти та не погашала тіло кредиту відповідно до встановленого графіка (кожних тридцять днів), за весь час внесла тільки один раз кошти на погашення процентів, на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, тому має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 39 699,99 гривень.
Відповідач не спростувала належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, будь-якого контррозрахунку заборгованості суду не надала, як і не надала доказів повернення отриманої суми кредиту. При цьому позивач не заявляє до стягнення проценти за період користування кредитними коштами, а просить достроково повернути тіло кредиту, що відповідає положенням ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п 5.4 Договору №1968779 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 20.12.2024.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржниця належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у неї наявна заборгованість у розмірі 140 537,99 грн., яку позивач просить стягнути на його користь.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.
Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 24 580,00 грн., які підтверджуються договором про надання правничої допомоги, актом про надання юридичної допомоги. З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 23 580,70 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу не надходило.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,137,141,263-265,268,280 -289 ЦПК України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» заборгованість за договором № 1968779 від 20.12.2024 року в розмірі 140 537,99 грн., судовий збір в розмірі 2 422,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 580,70 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛФІ КРЕДИТ", місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 43979069.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ю.В. Рибалка