Справа № 369/22309/25
Провадження № 1-кс/369/3350/25
03.12.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000458 від 09.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся прокурор, в якому просив накласти арешт на грошові кошти та заборонити видаткові операції, що знаходяться на банківських рахунках: АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_4 , АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_2 , відкритого на ім'я ОСОБА_5 , за винятком видаткових операцій, по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилався на те, що сектором дізнання Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення зареєстрованого 09.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000458 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до СУ ГУНП в Київській області надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2024 № 761/26004/24 щодо зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про те, що невстановлені особи шляхом обману заволоділи грошовими коштами останнього, чим спричинили йому матеріальну шкоду.
Відомості за даним фактом СУ ГУНП в Київській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000458 від 10.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, та спрямовано за підслідністю до сектору дізнання Бучанського РУП ГУНП Київській області для подальшого досудового розслідування.
Встановлено, що 26.04.2024 ОСОБА_6 зареєструвався на трейдинговій платформі ІНФОРМАЦІЯ_3 з подальшим відкриттям у компанії інвестиційного рахунку № НОМЕР_3 . Вказана компанія, в особі керуючого ОСОБА_7 (гр. Литви) та інших осіб, заволоділа майном - грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом вчинення щодо нього шахрайських дій та введення в оману останнього. Заявником було здійснено перекази криптовалюти на електронні гаманці. Крім того, 27.04.2024 ОСОБА_6 з власного рахунку НОМЕР_4 на картковий рахунок НОМЕР_5 здійснив переказ коштів на суму 90812,00 грн., отримувач ОСОБА_8 , гр. України.
Згідно з домовленістю між керуючим компанії та ОСОБА_6 після отримання загального прибутку ОСОБА_6 мав сплатити керуючому компанії за послуги у розмірі 9 % від загального розміру прибутку.
Виведення грошових коштів було заплановано на 03.06.2024 та відбулося у запланований день як виведення токена по мережі ОСОБА_9 у розмірі суми 58013 USDT (еквівалент 53342,84 євро загальної суми виведення), однак як пізніше виявилося, цей токен не має ринкової цінності та є токеном-підробкою справжнього цифрового токена USDT.
Після того, як керуючий компанією перестав виходити на зв'язок, представником компанії, який представився як ОСОБА_10 , було запропоновано ОСОБА_6 інший варіант виведення коштів (прибутку), а саме - переказати грошові кошти (прибуток) за допомогою Western Union, однак лише після перерахування передоплати у розмірі 533 євро на інвестиційний рахунок компанії.
Станом на момент звернення з заявою, грошові кошти так і не були виведені ОСОБА_6 .
У ході подальшого проведення досудового розслідування прокурор Києво- Святошинської окружної прокуратури виніс постанову про тимчасовий доступ до банківської картки № НОМЕР_6 банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.12.2024 року, а саме встановлення інформації про власника банківської картки № НОМЕР_6 ; руху коштів по вказаній карті за період з 27.05.2024 року по теперішній час; місця зняття грошових коштів; фотознімків особи яка здійснювала зняття грошових коштів ; номерів банківських рахунків із вказанням банку на які було здійснено перерахунок грошових коштів за вказаний період часу; всіх наданих клієнтом документів для відкриття вказаного рахунку та отримання грошових коштів; документів що стосуються електронних переказів грошових коштів (електронних платіжних доручень), повні анкетні данні особи, на ім'я якої відкрита дана банківська картка та іншої наявної в друкованому та електронному вигляді інформації.
04.02.2025 було отримано тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до банківської картки № НОМЕР_6 банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У ході огляду вилученої інформації було встановлено, що власником банківської картки являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Лісна Слобідка, Коломийського району, Івано-Франківської області, жителька АДРЕСА_1 , яка користується мобільним номером телефону: НОМЕР_7 . Також під час огляду руху коштів по вищевказаній банківській карті, було встановлено, що: 27.05.2024 року о 16:29 відбувається операція із поповнення банківського рахунку на суму 31 188 грн. потерпілим ОСОБА_6 .
У ході подальшого проведення досудового розслідування прокурор Києво- Святошинської окружної прокуратури виніс постанову про тимчасовий доступ до банківської картки № НОМЕР_5 банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 23.12.2024 року, а саме встановлення інформації про власника банківської картки НОМЕР_5 ; руху коштів по вказаній карті за період з 27.05.2024 року по теперішній час; місця зняття грошових коштів; фотознімків особи яка здійснювала зняття грошових коштів; номерів банківських рахунків із вказанням банку на які було здійснено перерахунок грошових коштів за вказаний період часу; всіх наданих клієнтом документів для відкриття вказаного рахунку та отримання грошових коштів; документів що стосуються електронних переказів грошових коштів (електронних платіжних доручень), повні анкетні данні особи, на ім'я якої відкрита дана банківська картка та іншої наявної в друкованому та електронному вигляді інформації.
04.02.2025 було отримано тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до банківської картки № НОМЕР_5 банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У ході огляду вилученої інформації було встановлено, що власником банківської картки являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Кіровоград, Кіровоградської області, житель АДРЕСА_2 , який користується мобільним номером телефону: НОМЕР_8 . Також під час огляду руху коштів по вищевказаній банківській карті, було встановлено, що:
27.05.2024 року о 16:36 відбувається операція із поповнення банківського рахунку на суму 90 812 грн. потерпілим ОСОБА_6 .
Отримавши та оглянувши доступ до банківської таємниці орган досудового розслідування вважає, що рух поточних рахунків грошових коштів відбувається завдяки злочинній схемі направленої на заволодіння грошовими коштами громадян під приводом заробітку в інтернеті за допомогою криптовалютної платформи.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно гроші можуть бути відчужені на користь третіх осіб, накладання арешту на таке майно є необхідним та обґрунтованим, та для цього достатні всі правової підстави.
Також встановлено рахунки, а саме: в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » рахунок НОМЕР_9 , відкритий на ім'я ОСОБА_4 , в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » рахунок НОМЕР_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_5 .
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вилученого майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказана річ предметом даного кримінального правопорушення.
В судове засідання прокурор не з'явився. Виклик особи, щодо майна якої розглядається клопотання, судом не здійснювався.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, суд дійшов висновку про можливість його задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України)..
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).
До клопотання були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення кримінального порушення, вказаного в клопотанні, про причетних осіб, а також про власника вищевказаного майна.
Оскільки судом встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, а також, що існують вагомі підстави припускати, що грошові кошти на вказаних рахунках є об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, а отже вказані в клопотанні речі є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та, крім того, існують обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження у користуванні та розпорядженні призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000458 від 09.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти із забороною видаткових операцій, що знаходяться на банківських рахунках: АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_4 , АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_2 , відкритого на ім'я ОСОБА_5 , за винятком видаткових операцій зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1