Справа № 358/2131/25 Провадження № 3/358/862/25
02 грудня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув справу, яка надійшла з Батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському району УПП у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешкає: АДРЕСА_1 ,-
-за ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30.10.2025 о 22:12 ОСОБА_1 в с.Медвин вул.Зарічок, 4 керував транспортним засобом Заз SENS д.н.з. НОМЕР_2 , не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП. Посвідчення водія не отримував.
Крім того, 30.10.2025 о 22:12 ОСОБА_1 в с.Медвин вул.Зарічок, 4 керував транспортним засобом Заз SENS д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою приладу Драгер ARHK-0552, тест 5203, результат огляду 0,56 проміле. Від проходження огляду в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п.2.9а ПДР. Вказане правопорушення вчинене повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою суду від 02.12.2025 вказані справи об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомої причини, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Правилами дорожнього руху регламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп'яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно пп. «а» п. 2.9 ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, Наточій зазначених вище вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
-довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 31.10.2025, яка складена інспектором адміністративної практики батальйону №2 А.Садовою, щодо наявності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у справі № 358/1174/25, яка винесена Богуславським районним судом Київської області 04.09.2025;
-довідкою адмінпрактики про наявність постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у справі № 358/1174/25, яка винесена Богуславським районним судом Київської області 04.09.2025
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції із зазначенням відомостей про не проведення такого огляду;
-роздруківка тестування на алкоголь із застосуванням приладу Drager від 30.10.2025 за результатами продуття ОСОБА_1 даного приладу, із результатом 0.56 %о;
-акт огляду на стан алкогольного сп'яніння із зазначенням про відмову ОСОБА_3 від підпису;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил ПДР;
-рапортом поліцейського батальйону №2 О.Орєхова про обставини зупинки 30.10.2025 транспортного засобу від керуванням ОСОБА_1 та проходження ним огляду на стан сп'яніння.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Таким чином, сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.1 а) Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 4987743 , 30.10.2025 о 22:12 ОСОБА_1 в с.Медвин вул.Зарічок, 4 керував транспортним засобом Заз SENS д.н.з. НОМЕР_2 , не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП. Посвідчення водія не отримував.
Наявність в діях ОСОБА_1 ознаки повторності підтверджується довідкою щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 31.10.2025, яка складена інспектором адміністративної практики батальйону №2 А.Садовою, відповідно до якої 04.09.2025 Богуславським районним судом Київської області у справі № 358/1174/25 винесено постанову про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, якою до нього застосований захід впливу у вигляді попередження у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення до досягнення 18-річного віку.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, який інкримінується Наточію, який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Дослідив надані докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, доведена у судовому засіданні у повному обсязі.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вказана санкція у частині накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом є безальтернативною.
В законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом.
Стаття 30 КУпАП щодо застосування такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія.
Крім того, ч. 5 ст. 126 КУпАП є спеціальною нормою відносно ст. 30 КУпАП, яка є загальною нормою, а тому, враховуючи теорію права, застосуванню підлягає саме спеціальна норма.
Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом прямо передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому застосовується саме до осіб, які не мають права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП "Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених".
Виходячи з вище викладеного, враховуючи, що більш серйозним правопорушенням є правопорушення, передбачене санкцією ст. 126 ч.5 КУпАП, то саме за цією статтею ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення.
Таким чином, суд враховує обставини та характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, дані про його особу і приходить до висновку, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомостей про належність транспортного засобу ОСОБА_1 .
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 40-1,126, 130, 268, 283, 284 п.1 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення, в порядку ст.36 ч.2 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код тримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кода банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець