Справа № 161/23954/25
Провадження № 1-кс/161/7239/25
м. Луцьк 05 грудня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Римачі Любомльського району Волинської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді бригадира колії у ВП «Ковельська дистанція колії», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, та одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 303 КК України, -
21 листопада 2025 року старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням застави в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Вказане клопотання, на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.11.2025, передано для розгляду слідчому судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.11.2025 клопотання залишено без задоволення та відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 20.01.2026 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Також вказаною ухвалою підозрюваного ОСОБА_5 негайно звільнено з-під варти із залу суду.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 26.11.2025 ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.11.2025 скасовано та призначено новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.
05 грудня 2025 року вищевказане клопотання надійшло з Волинського апеляційного суду до Луцького міськрайонного суду Волинської області і, на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2025, передано для розгляду слідчому судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 .
Клопотання мотивують тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025030000000678 від 23 серпня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 303 КК України.
19 листопада 2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.
В подальшому, 28.11.2025. ОСОБА_5 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 303 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого, яка вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 303 КК України, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які, згідно з ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, зважаючи на особу підозрюваного, який може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути обраний, а тому просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, думку прокурора, який повністю підтримав клопотання, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, думку підозрюваного та його захисника, які, кожен зокрема, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, вважали за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, доданого до клопотання, вбачається, що ОСОБА_5 28.11.2025 в установленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 303 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даних кримінальних правопорушень, а тому ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у межах даного кримінального провадження.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак слідчим та прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Тяжкість покарання не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні.
Водночас, при вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях зазначає, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia)).
Таким чином, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 303 КК України, зважає на характер та обставини вчинених злочинів, санкція частини статті тяжчого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, однак він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, даних щодо цього слідчому судді не надано, має місце реєстрації в Ковельському районі Волинської області та постійне місце проживання в місті Володимирі Волинської області, де проживає протягом тривалого часу, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2011, 2018 року народження, одна з яких є дитиною з інвалідністю, та одну неповнолітню дитину 2010 року народження, з серпня 2022 року офіційно працює на посаді бригадира колії у ВП «Ковельська дистанція колії», де характеризується з позитивної сторони, тобто має міцні соціальні зв'язки, що в сукупності, на думку слідчого судді, буде стримуючим фактором щодо переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, а покладення на підозрюваного обов'язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, буде запобігати можливості його незаконного впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, окрім цього, після повідомлення про підозру дій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, не вчиняв, переховуватись від органу досудового розслідування та впливати на свідків чи потерпілу не намагався та за першою вимогою з'являвся на розгляд даного клопотання, як до суду першої так і апеляційної інстанції, матеріалами клопотання та безпосередньо в судовому засіданні не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а існування ризиків та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведення перед судом його вини, не є безумовними підставами для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, тому слідчий суддя дійшов висновку про доцільність та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, визначеного ст. 176 КПК України, зокрема у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло у певний період доби, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Згідно з ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 47 (сорок сім) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.01.2026 включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , - з 22:00 год. до 06:00 год., окрім часу оголошення на території Волинської області повітряної тривоги для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
-прибувати на виклик до слідчих, прокурорів, визначених у даному провадженні, а також до суду у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену (их) посадову (их) особу (осіб);
-не відлучатися із Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
Обов'язки, визначені ухвалою, покладаються на підозрюваного, згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного - Волинська область, місто Володимир.
Згідно з ч. 4 ст. 181 КПК України - орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1