Справа № 159/8150/25
Провадження № 3/159/3333/25
04 грудня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. Шишилін Олексій Геннадійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт НОМЕР_1 виданий 05.10.2000 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: не повідомила,
за ст.ст.ст. 122-4,124, ст.130 ч.1 КУпАП,
02.11.2025 о 13год.30хв. по вул. Полянського,19, с.Любитів Ковельський район, Волинська область водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ - автомобілем «SKODA OKTAVIA» д.з. НОМЕР_3 не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості, не впоралась з керуванням та здійснила зіткнення з металевим парканом, внаслідок даного ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні ушкодження з матеріальними збитками. Дії кваліфіковано за ст.124 КУпАП.
Крім того, 02.11.2025 о 13год.30хв. по вул. Полянського,19, с.Любитів Ковельський район, Волинська область водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ - автомобілем «SKODA OKTAVIA» д.з. НОМЕР_3 здійснила зіткнення з парканом та залишила місце ДТП до якого причетна, чим порушила п.2.10.а ПДР. Дії кваліфіковано за ст.122-4 КУпАП.
Також , вона ж, ОСОБА_1 02.11.2025 о 13год.30хв. по вул. Полянського,19, с.Любитів Ковельський район, Волинська область керувала ТЗ - автомобілем «SKODA OKTAVIA» д.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, трепет рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила п.2.5ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 на розгляд справи до суду не з'явилась, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи під відеозапис, та направленням судової повістки на адресу проживання ОСОБА_1 ( Ф.119 трек R 06704019580), який повернувся до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З метою дотримання строків вирішено розглянути справу у їх відсутності.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.ст.122-4, 124, 130 ч.1 КУпАП, а її вина в здійсненні даних адміністративних правопорушень доведена доданими доказами, а саме її власним визнавальним поясненням, поясненням потерпілого, рапортами поліцейських про подію, яка мала місце 02.11.2025, схемою ДТП з переліком видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП, відеозаписом.
З відеозапису доданого до матеріалів справи вбачається , що поліцейськими встановлено, що до дорожньо-транспортної пригоди, яке відбулось 02.11.2025 о 13год.30хв. по вул. Полянського,19, с.Любитів Ковельський район, Волинська область, причетна ОСОБА_1 , яка керуючи ТЗ - автомобілем «SKODA OKTAVIA» д.з. НОМЕР_3 не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості, не впоралась з керуванням та здійснила зіткнення з металевим парканом, внаслідок даного ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, місце пригоди залишила. При спілкуванні, поліцейським у водія з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, трепет рук, запах алкоголю з порожнини рота та водію із застосуванням поліцейським технічного засобу відеозапису в порядку визначеному статтею 266 КУпАП було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що остання не погодилась. Після чого, з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння їй було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, Ковельському МТМО, у встановленому Законом порядку, на що ОСОБА_1 відмовилась, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису. Таким чином, суд приходе до висновку, що досліджені докази в сукупності підтвердили, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння відбувся у відповідності до ст.266 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.ст. 122-4,124, ст.130 ч.1 КУпАП, яка будучи особою, яка керувала транспортним засобом, та була причетна до ДТП та залишила місце події на законну вимогу поліцейського відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, за яке підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення, у виді та межах, передбачених законом.
Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до довідки виданої т.в.о. начальника сектору адміністративної практики Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Кузьмук Ю. відомості згідно бази ІКС «ІПНП» щодо наявності посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 відсутні.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити ОСОБА_1 , суд виходить із того, що вона вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.ст. 122-4,124, ст.130 ч.1 КУпАП , зокрема, відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій не маючи на це право керуванням транспортним засобом, повинен був усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції, за більш серйозне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Верховний Суд у своїх постановах від 22 травня 2018 року №753/18479/16-к, від 21 червня 2022 року у справі №171/869/21 вказав, що рівними перед законом, в частині призначення покарання та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.
Так, санкція ч.1. ст.130 КУпАП передбачає, накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.
В той же час, законодавцем не передбачено іншої правової підстави для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення не отримала посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Також, слід взяти до уваги, що норми чинного КУпАП не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.
З урахуванням зазначеного, підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП.
Такого ж висновку притримався Волинський апеляційний суд у Постанові від 11.06.2025р., справа №155/691/25.
За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzerv.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Таким чином, посилання суду у цьому випадку на висновки ВС судової палати Касаційного кримінального суду, щодо тлумачення поняття рівними перед законом, в частині призначення стягнення суд вважає такими, що відповідають «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» тане порушують права особи яка притягається до адміністративної відповідальності на справедливий суд в межах КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням характеру скоєного правопорушення, ставлення до скоєного і ступеню вини, даних про особу правопорушника та обставин пом'якшувальних, відшкодування шкоди потерпілому і обтяжливих відповідальність, керуючись ст.ст. 36,283,284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у скоєнні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.ст. 122-4,124, ст.130 ч.1 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00гривень. (Найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)»по території Волинської області: Отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300 Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень на користь держави (отримувач коштів: ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у разі оскарження після залишення скарги без задоволення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постанови законної сили.
СуддяО. Г. Шишилін