03 грудня 2025 року
м. Чернівці
справа № 716/1176/25
провадження 822/954/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Одинака О.О., Перепелюк І.Б.,
за участю секретаря Скулеби А.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2025 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Вайновської О.Є.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації.
Від ОСОБА_2 надійшло до суду клопотання про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи автомобіля PORSCHE PANAMERA, 2014 року випуску, на предмет визначення ринкової вартості автомобіля, на день його відчуження.
Клопотання обґрунтоване тим, що автомобіль PORSCHE модель PANAMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, є спільним майном подружжя ОСОБА_3 і після розірвання між ними у 2024 році шлюбу залишився у володінні власника - відповідачки у справі. Проте, 15 травня 2025 відповідачка відчужила вказаний автомобіль ОСОБА_4 за 200 000 гривень. Відповідачка не згідна з розміром заявленої до неї суми компенсації в розмірі 752914 гривень та вважає її не доведеною позивачем.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2025 року клопотання задоволено.
Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:
1.Яка дійсна ринкова вартість автомобіля PORSCHE PANAMERA 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 станом на 15 травня 2025 року.
Проведення експертизи доручено атестованому судовому експерту СП «Західно-український експертно-консультативний центр» (вул.Головна,119 м.Чернівці).
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з метою встановлення всіх обставин у справі необхідно призначити судову автотоварознавчу експертизу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2025 року скасувати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт з даною ухвалою не погоджується, вважає, що вона ухвалена з порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не надав оцінку висновку експерта про оцінку спірного автомобіля, який знаходиться в матеріалах справи.
Також вказував на те, що суд помилково вказано про визначення вартості спірного автомобіля, на момент продажу, оскільки вартість майна повинна визначатися на момент ухвалення рішення.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи. Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі № 910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/9394/17 та від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.
У провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2025 року знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації.
Предметом спору у цій справі є стягнення грошової компенсації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було долучено висновок експерта №24-06-25 від 05 червня 2025 року.
Зазначений висновок, складений кваліфікованим і атестованим експертом ОСОБА_5 , який обізнаний про кримінальну відповідальність за завідома неправдивий висновок та відмову без поважних причин від невиконання покладених на нього обов'язків. Вказаний висновок складений для подання до суду та відповідає вимогам законодавства досудових експертиз. У цьому висновку надано відповіді на запитання, щодо: ринкової вартості автомобіля PORSCHE модель PANAMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року.
За наявності у матеріалах справи такого висновку експерта, суд в змозі призначити експертизу лише у випадку коли цей висновок викликає сумніви щодо його правильності (ст. 103 ЦПК України).
Відповідно як сторона у клопотанні про призначення експертизи, так і суд в ухвалі про призначення експертизи, повинні вказати в чому полягає сумнів (сумніви) у його правильності та вказати на конкретні помилки, неточності, невідповідності, тощо, які містяться у висновку експерта. Гіпотетична незгода із висновками; припущення щодо можливості неналежності висновку експерта, тощо іншої сторони не є тими обґрунтованими сумнівами, які вказують на необхідність призначення експертизи судом.
Також, висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Жодних доводів, які б свідчили про необґрунтованість висновку експерта, який міститься в матеріалах справи або його суперечність щодо інших матеріалів справи, або таких, які б викликали сумніви в його правильності, представником відповідача у клопотанні про призначення експертизи наведено не було. Зокрема, відповідач не подав власного висновку експерта або технічного фахівця, який би ставив під сумнів методику чи розрахунки вже поданого висновку; не навів жодної обґрунтованої критики певних способів та методів проведення дослідження; не зазначив, які саме норми були порушені експертом при здійсненні висновків, тощо.
Про це жодним чином не вказано і в оскаржуваній ухвалі судом.
Отже, відповідач не навів, а суд не оцінив підстав, які б породжували у нього обґрунтовані сумніви у правильності та обґрунтованості раніше здійсненого висновку експерта чи суперечності його іншим матеріалам справи, а також не зазначив обставин, які викликали б сумніви у правильності існуючого висновку експертизи.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що враховуючи наявний в матеріалах справи первинний висновок експерта, та в разі наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо), відповідач мав право заявляти клопотання про призначення повторної чи додаткової судової експертизи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд, не встановивши всіх обставини що повинні були бути встановленими при вирішенні питання про проведення експертизи судом; не дослідивши форму і зміст наявного висновку експерта, дійшов необґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для призначення судової експертизи.
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а сама скарга підлягає до задоволення.
Оскаржувана ж ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи та направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2025 року скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 05 грудня 2025 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: І.Б. Перепелюк
О.О. Одинак