Справа № 724/4363/25
Провадження № 1-кс/724/262/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
05 грудня 2025 року м. Хотин
Слідчий суддя Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині, Чернівецької області клопотання керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 12025262160000225 від 03.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бар Вінницької області, громадянина України, освіта вища, не одруженого, адвоката, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
Керівник Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , на строк 60 днів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався, у зв'язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими на даний час органом досудового розслідування особами, організував вчинення злочину, пов'язаного із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 вступив у попередню злочинну змову з іншими, на даний час невстановленими особами, які добре орієнтується на місцевості в прикордонній зоні Чернівецької області, тобто в місці лінії розмежування державного кордону України та Республік Молдова і Румунія, та які здійснювали пошук осіб, які бажають незаконно перетнути державний кордон України, надавали вказівки, а також здійснювали безпосереднє доставлення до кордону цих осіб, та їх інструктаж щодо порядку подальших дій при незаконному переправленні через державний кордон України.
З цією метою, в період часу початку листопада 2025 року по 02.12.2025, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з іншими, на даний час невстановленими особами, підшукали 3 (трьох) осіб з числа громадян України, яким достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , а також ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_4 .
При цьому, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з іншими, на даний час невстановленими особами, завчасно обумовили із зазначеними трьома особами порядок незаконного переправлення через державний кордон України, повідомивши, що вартість такого переправлення буде у розмірі 10 000 доларів США для кожного з них, після чого визначили спосіб надання таких коштів, а саме безпосередньо після факту незаконного перетину державного кордону України на банківський рахунок який мав бути наданий додатково, шляхом електронного переказу коштів.
Зокрема, невстановлені на даний час особи, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , в невстановлений слідством час, перебуваючи у одному із скверів м. Вінниця, отримали від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, мали б отримати грошові кошти в сумі 10 000 доларів США після перетину кордону ОСОБА_8 від його брата, а також ОСОБА_5 , безпосередньо під час посадки ОСОБА_7 в автомобіль під керуванням невстановленої особи, перебуваючи в селищі Великодолинське Одеського району Одеської області, 02.12.2025 перед початком виїзду у напрямку м. Одеси повідомив про необхідність передачі та отримав від нього грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з іншими, на даний час невстановленими особами, на виконання раніше розробленого ними плану, а також у відповідності до визначеного ним часу та місця незаконного переправлення осіб через державний кордон України, в період часу приблизно з 14:00 год 02.12.2025 по 10:30 год 03.12.2025, використовуючи однострій працівників ДПС України із розпізнавальними шевронами та знаками розрізнення, які вказують на наявність звання полковника для безперешкодного проходження стаціонарних блокпостів на маршруті руху з Одеської області до Чернівецької області, використовуючи автомобіль марки «BMW», модель «520 D», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка не будучи обізнаною в злочинних намірах ОСОБА_5 , на його прохання та під його контролем мала намір перевезти зазначених вище осіб до м. Чернівці.
Надалі, близько 10:30 год. 03.12.2025 ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було зупинено прикордонним нарядом «Контрольний пост», на напрямку 919 прикордонного знаку, на відстані 24000 м від державного кордону України та Республіки Молдова, а саме в с. Атаки Дністровського району Чернівецької області по вул. 28 Червня (304 км автодороги Н-03), які здійснювали рух на автомобілі марки «BMW», моделі «520 D», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 та за результатами проведення опитування і фільтраційних заходів були затримані.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, надання засобів або усуненням перешкод, за кваліфікуючими ознаками: вчинене за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб та з корисливих мотивів.
03 грудня 2025 року о 18:30 год., ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04 грудня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
За даним фактом групою слідчих у складі слідчих слідчого відділення Відділення поліції №2 (м. Хотин) Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025262160000225 від 03.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу в розмірі 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що не погоджується із підозрою, з ризиками також не погоджується, просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію підозрюваного та зазначила, що просить застосувати більш м'якший запобіжний засіб, а саме застави в мінімальному розмірі.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені у клопотанні доводи та долучені документи свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 , підозри.
Наявність обґрунтованої підозри доведена в судовому засіданні прокурором, слідчим та підтверджується такими доказами: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Серед іншого слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує питання винуватості підозрюваного, достатності та допустимості доказів його вини тощо.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є один із запобіжних заходів та найбільш суворим.
Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено наявність передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, так як ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна.
За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, до останнього буде застосоване виключно безальтернативне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для нього вчинити дії з метою переховування від органів правосуддя з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, дійшов обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи;
- незаконно впливати на свідка, інших підозрюваних, оскільки до даної протиправної діяльності можуть причетні інші особи, які на даний час не встановленні в ході досудового розслідування, та яким відомі відомості про їхню протиправну діяльність та протиправну діяльність підозрюваного, а тому перебуваючи на свободі ОСОБА_5 , буде мати можливість вплинути на їх покази в разі встановлення, інших підозрюваних, що може негативно вплинути на досудове розслідування кримінального провадження.
Окрім цього у кримінальному проваджений наявні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 а тому ОСОБА_5 , знаючи про свідків достатньо відомостей, зможе впливати на них, шляхом залякування, погроз або іншим чином змусити змінити показання, або ж надати неправдиві чи виправдувальні покази відносно нього.
Також, слід врахувати, що в умовах воєнного стану на території України з'явилися нові ризики, які виправдовують обрання запобіжного заходу. До вказаних ризиків належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на території України та значно погіршує криміногенну обстановку.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , а також враховуючи характер кримінального правопорушення у скоєнні якого він підозрюється, його суспільну небезпечність, тяжкість передбаченого покарання, суд приходить до висновку, що застосування, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України, а саме захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Крім того у відповідності до ч.3 ст. 183 КК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , значний суспільний резонанс вказаної категорії кримінальних правопорушень, їх соціальну значимість, адже організація та вчинення таких злочинів істотно підривають суверенітет та обороноздатність нашої Держави, а також наявності зазначених вище ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, а тому вважає за необхідне визначити заставу у межах 280 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно складає 847 840 грн. та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 , передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Вказаний розмір застави, на думку суду, буде достатнім та необхідним для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків та є помірним для нього, не порушує його права та інших осіб, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні.
Крім цього суд, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та керуючись ст.ст. 176, 181, 182, 193, 194, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.
Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 60 днів, обчислювати з моменту фактичного затримання і по 31 січня 2026 року включно.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, визначити розмір застави в розмірі 280 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 847840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач - ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім'я по-батькові підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури чи суду за першою вимогою в робочий час доби з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.;
- не відлучатись з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із свідкам у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ..
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Хотинський районний суд Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали визначити по 31 січня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу направити у ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області - для виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Повний текст ухвали складено і оголошено 05 грудня 2025 року о 17-15 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_15