Справа № 2-а/714/42/25
ЄУН: 714/1168/25
"05" грудня 2025 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді - Козловської Л.Д. за участю: секретаря судового засідання - Постевка Л.В. розглянувшив порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 317 від 05 лютого 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Вважає зазначену постанову протиправною та необґрунтованою.
На обґрунтування позову зазначив, що виносячи оскаржувану постанову відповідач, як на доказ, посилається на протокол про адміністративне правопорушення №188 від 22.01.2025 року, в якому вказано, що 22.01.2025 року ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю ВОД, був доставлений працівниками поліції до Чернівецького ООЦ для складанна адміністративного протоколу. Своїми протиправними діями ОСОБА_2 , порушив вимоги ч.6 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тобто скоїв адміністративне проавопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП».
Разом з тим, вказав, що правопорушення як такого не мало місце, оскільки 22.01.2025 року співробітникам ЧРУП ГУНП було пред'явлено до повного ознайомлення військовий квиток ОСОБА_1 .
Всупереч його пояснень що він не порушую законодавсто і немаю слідувати до ТЦК, поліцейські незаконно його затримали та доставили до Чернівецького обласного об'єднаного центру мобілізації.
Вказав, що уповноваженим працівникам ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , так само було пред'явлено до повного ознайомлення його військовий квиток в якому зазначено всі необхідні відомості, після чого, протримавши пару годин, його відпустили.
Водночас, послався на те, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та незаконно, з огляду на те, що спірна постанова була прийнята на підставі протоколу №188 від 22.01.2025 року, про адміністративне правопорушення у якому відсутні посилання на будь-які документи,матеріалів фото-відеофіксації, які до нього долучаються та на підставі яких можливо було б дійти висновку про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Тому вважає, що винесена відносно нього постанова № 317 від 05 лютого 2025 року, підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.
Ухвалою суду від 07.08.2025 р. було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву позивача в якому вказав, що згідно п. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
ОСОБА_1 , громадянин України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, 17.04.2025 (під час дії воєнного стану), не мав при собі військово - облікового документа та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 та поліцейського. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вищевказані порушення призвели до порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доказів в обґрунтування правомірності своїх дій ОСОБА_1 не надано. Просив відмовити в задоволенні позову через його безпідставність.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Згідно матеріалів справи вбачається, що 22.01.2025 року було складено протокол №118 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
05 лютого 2025 року було винесено постанову № 317 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1КУпАП відносно ОСОБА_1 .
З тексту постанови вбачається, що 22.01.2025 року ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю ВОД, був доставлений працівниками поліції до Чернівецького ООЦ для складання адміністративного протоколу. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 , порушив вимоги ч.6 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тобто скоїв адміністративне проавопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вина особи має бути доведена належними та допустимими доказами, в тому числі її бездіяльність як один із проявів адміністративного правопорушення, визначеного ст.9 КУпАП.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.3 ст.77КАС України докази суду надають учасники справи.
Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача відповідно до ч.2 ст.77 КАС України.
Для підтвердження порушення позивачем ч.3 ст.210-1КпАП України відповідач, відповідно до ст.251 КУпАП, зобов'язаний був надати докази, зокрема, належний відеозапис чи матеріали фіксації події.
Згідно ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд звертає увагу на те, що відповідач направив відхив на позовну заяву, проте на час розгляду справи доказів правомірності свого рішення, а саме тих, що підтверджували б факт того, що ОСОБА_1 порушено обов'язок мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського не надано.
Статтею 77 КАС України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Керуючись ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення .
З наведених положень та обставин справи слідує, що відповідачем неправомірно визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КпАП України, та ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 317 від 05 лютого 2025 року, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а тому відповідно її необхідно скасувати.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судові витрати, а саме: судовий збір, що сплачений при поданні позовної заяви в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.126, 222, 245, 254, 256, 268, 276, 280, 283-285 КУпАП, ст.ст.77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постановуу справіпро адміністративнеправопорушення № 317 від 05 лютого 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.3 ст.210-1КУпАП - закрити .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Козловська Л.Д.