05 грудня 2025 року
Справа № 642/6018/25
Провадження № 2/642/2056/25
Іменем України
05 грудня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Гриценко О.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Расулов К.Т., звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить розірвати укладений між позивачем та відповідачем шлюб, зареєстрований 23 січня 2020 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 75.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 січня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 75 від 23 січня 2010 року.Сторони мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За спільною згодою Позивача та Відповідача діти будуть проживати разом з матір'ю - ОСОБА_1 . Останнім часом шлюбні відносини Позивача та Відповідачки погіршились, підтримувати сімейні стосунки вкрай важко, у сторін зникло взаєморозуміння і взаємоповага, має місце розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки. Втрачено почуття любові та поваги один до одного. Фактично шлюбні відносини припинені, шлюб вичерпав себе. Позивач вважає збереження сім'ї неможливим, між подружжям втрачено фізичні та духовні зв'язки, внаслідок чого спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити його інтересам, у зв'язку з чим він наполягає на розірванні шлюбу.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2025 року позивачу та відповідачу надано строк для примирення - 1 (один) місяць.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2025 року поновлено провадження у справі.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Расулов К.Т. в судове засідання не прибули, в позовній заяві просили суд розглянути справу без участі сторони позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що проти розірвання шлюбу не заперечує. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Суд розглянув справу за відсутністю сторін, повідомлених про розгляд справи належним чином, за наявними у суду матеріалами.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 23 січня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 75 від 23 січня 2010 року, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають спільних дітей:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, видане Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 73 від 24 січня 2013 року, серії НОМЕР_2 .
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, видане Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 872 від 30 березня 2021 року, серії НОМЕР_3 .
Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки (абсолютна імперативна норма). У разі відсутності вільної згоди на продовження шлюбу настають наслідки у вигляді реалізації права на його розірвання у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України), тобто кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Право звернення з позовом про розірвання шлюбу є беззаперечним (ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України), а примушування до збереження шлюбу є неприпустимим (ст. 51 Конституції України). За таких обставин, предметом доказування у справах про розірвання шлюбу (за умови, що один із подружжя заперечує проти позову) є виключно: 1) факт укладення шлюбу, 2) факт відсутності згоди на розлучення; 3) неможливість подальшого спільного життя і 4) неможливість збереження шлюбу без одночасного порушення інтересів одного з подружжя чи дітей.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись, наполягають на розірванні шлюбу.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом. Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини життя подружжя, які свідчать про те, що між сторонами шлюбні стосунки фактично припинилися і перебування їх у шлюбі носить формальний характер. Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки причини розпаду сім'ї, на які посилається позивач, є поважними, примирення між подружжям, за таких обставин, неможливе і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до ст. 113 СК України суд залишає відповідачу прізвище « ОСОБА_6 ».
Питання розподілу судових витрат не порушувалось, що не суперечить вимогам ст.141 ЦПК України.
Оскільки позивач не просив стягувати судові витрати з відповідача у разі задоволення позову, враховуючи принцип диспозитивності, встановлений статтею 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268,280, 351, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 23 січня 201о року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис №75.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити « ОСОБА_6 ».
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 05.12.2025 року.
Суддя В.В. Вікторов