Справа № 947/43441/25
Провадження № 1-кс/947/17751/25
25.11.2025 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000000253 від 20.02.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Луганської області, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командира роти (в/ч НОМЕР_1 ), раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України,- ВСТАНОВИВ:
З клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000253 від 20.02.2024.
В рамках вказаного кримінального провадження, 25.06.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, в умовах воєнного стану.
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотриста п'ятдесят тисяч двісті) гривень, строк дії якого спливає 25.11.2025.
24.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування кримінального провадження №12024160000000253 від 20.02.2024 продовжено до 6 (шести) місяців, а саме до 25.12.2025.
Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.
У судовому засіданні:
Прокурор оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав та просив задовольнити. Долучив копії ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.06.2025, 14.10.2025 та постанов прокурора від 16.10.2025.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на те, що підзахисний співпрацює зі слідством. Просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 25.06.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, в умовах воєнного стану.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України стороною обвинувачення підтверджується, зокрема: протоколом допиту свідків, які повідомили про обставини відсутності за місцем несення служби військовослужбовців вч НОМЕР_1 та причетності посадових осіб вч НОМЕР_1 до підроблення документів для грошових виплат зазначеним військовослужбовцям; інформацією з Пенсійного фонду України; інформацією з Головного управління ДПС в Одеськійобласті; протоколом про результатипроведеннянегласнихслідчих (розшукових) дій - знаттяінформації з електроннихкомунікаційних мереж.
На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Також, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 перевірялася під час першочергового застосування запобіжного заходу та його подальшого продовження відносно нього.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.
Востаннє, 14.10.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотриста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, строком до 25.11.2025.
Сторона обвинувачення посилається на те, що завершити досудове розслідування до моменту спливу запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , тобто до 25.11.2025, не представляється можливим, у зв'язку із чим, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2025 було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 120241600000000253 від 20.02.2024 до 6 (шести) місяців, а саме до 25.12.2025.
З огляду на що, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.
При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 на теперішній час обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України, належить до умисного та корисливого службового тяжкого злочину проти власності в умовах воєнного стану.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Разом з тим, відповідно до примітки до ст.45 КК України, зазначений злочин, який інкримінується підозрюваному відноситься до корупційних. Таким чином, до підозрюваного у разі визнання його винуватим за вказаною кваліфікацією, буде неможливе застосування звільнення від відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду наразі не мінімізований та продовжує існувати.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що підозрюваному ймовірно відомі підконтрольні військовослужбовці, які відповідно обставин, заначених у повідоленні про підозру ОСОБА_4 , фактично не проходили військову службу та отримували грошові кошти військової частини.
Таким чином, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків, на показання яких сторона обвинувачення, у тому числі, посилається в обґрунтування пред'явленої йому підозри та які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Водночас, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при попередньому вирішенні питання продовження міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.
Викладене в сукупності, свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлення продовження ризиків.
Крім того, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Щодо обставин, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 відповідного розміру застави, слдічий суддя зазначає наступне.
Слідчий суддя не може залишити поза увагою те, що у клопотанні сторона обвинувачення зазначає про те, що в ході допитів підозрюваного ОСОБА_4 , останній вину у вчиненні кпримінальних правопорушень визнав, надав правдиві показання, що викривають дії інших учасників у вчиненні кримінального правопорушення. У зв'язку з чим, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, необхідно визначити заставу у розмірі не менше 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 121 120 гривень.
При цьому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 у якості альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, визначено розмір застави у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотиста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень. Так, в обґрунтування вказаного розміру застави слідчий суддя зазначав про певне зменшення процесуальних ризиків та заства у розмірі 454 200 гривень буде здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на виконання покладених на нього обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Разом з тим, наразі сторона обвинувачення, мотивуючи можливість зменшення раніше визначеного розміру застави більше, ніж у 3 (три) рази, посилається лише на визнання вини ОСОБА_4 та надання ним в ході його допиту викривальних показань, при цьому, не зазначаючи про виникнення нових обгрунтованих обставин, а також хоча б про зменшення раніше встановлених ризиків, які враховувалися як один із факторів для визначення розміру застави, що перевищує межі, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Проте, наразі слідчий у клопотанні, навпаки, стверджує не про мінімізацію раніше встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на користь підозрюваного, а ще й про існування додаткового ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який знову ж таки слідчим суддею при попередньому продовженні міри запобіжного заходу не був встановлений.
Крім того, в судовому прокурор, користуючись наданими йому процесуальними правами, які відповідають загальній засаді кримінального провадження у вигляді диспозитивності, щодо можливості зменшення раніше встановленого розміру застави, додаткового обґрунтування клопотання в цій частині слідчому судді не навів, обмежившись доводами, викладеними у клопотанні.
Таким чином, слідчий суддя зазначає, що враховуючи, продовження існування раніше встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, обставини їх вчинення, особу підозрюваного та його майновий стан, слідчий суддя приходить до переконання, що раніше обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави та може забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 24.12.2025, в межах строку досудового розслідування.
Визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень - залишити без змін.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 24.12.2025, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в рамках даного кримінального провадження (щодо обставин кримінального провадження);
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну до ГУ ДМС в Одеській області;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1