Справа № 947/43652/25
Провадження № 1-кс/947/17823/25
27.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000000168 від 07.02.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, зі слів має на утриманні 4 неповнолітних дітей, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -
Суть клопотання.
24 листопада 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023160000000168 від 07.02.2023 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області, за процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023160000000168 від 07.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
08.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 29.09.2025 продовжено відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 листопада 2025 року, з можливістю внесення застави.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання та продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
Позиція учасників судового засідання.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів, просив продовжити запобіжний захід з визначенням застави в розмірі, встановленому ухвалою слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу, вказуючи на те, що у клопотанні допущено технічну описку. Окремо зазначив, що в органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що підозрювана втягувала своїх неповнолітніх дітей до протиправної діяльності.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення, посилаючись на які просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на міцні соціальні зв'язки підозрюваної, зокрема наявність чотирьох неповнолітніх дітей та факту вагітності. Вважає ризики не доведені та не підтвердженні органом досудового розслідування.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника, повідомила, що погоджується з підозрою, просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Заперечила факт втягнення дітей до протиправної діяльності.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Вирішуючи питання доцільності тримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до чч.1 та 2 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Зі змісту ст.199 КПК України вбачається, що підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Частиною 4 ст.199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області, за процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023160000000168 від 07.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, однак не пізніше січня 2025 року, ОСОБА_8 , розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення, шляхом вчинення кримінальних правопорушень, направлених на незаконний збут наркотичного засобу, розробив злочинний план. Розуміючи, що для реалізації вказаного плану необхідне залучення додаткового людського ресурсу, ОСОБА_8 залучив ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , тим самим вступив з ними у попередню змову, спрямовану на незаконний збут наркотичного засобу на території Ізмаїльського району Одеської області з метою отримання незаконного прибутку від протиправної діяльності.
На початку січня 2025 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_8 , при невстановлених обставинах, придбав невстановлену кількість сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, передавши вказані речовини для подальшого зберігання ОСОБА_4 .
У свою чергу ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 почали зберігати вказані речовини за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою їх подальшого збуту.
Після цього, при невстановлених обставинах, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , змішала заздалегідь придбані речовини - сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, у відповідній пропорції та розфасувала отриману суміш порошкоподібної речовини в згортки дрібнішого об'єму, вагою приблизно 0,4 грама кожний, з метою їх подальшого роздрібного збуту.
Так, 17.02.2025, приблизно в 14 год. 25 хв., в ході телефонної розмови ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , домовилась з ОСОБА_10 придбати у неї наркотичний засіб, при цьому роз'яснила умови його придбання та визначила місце збуту, на що ОСОБА_10 погодився.
В той же день, 17.02.2025, ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та на виконання злочинного плану, прибули на автомобілі марки «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Миру, 12, де ОСОБА_4 , перебуваючи в зазначеному автомобілі, передала ОСОБА_9 для подальшого збуту ОСОБА_10 два згортки з сумішшю метадону та дифенгідраміну (димедролу).
У свою чергу, ОСОБА_9 , з метою конспірації, сховав отримані від ОСОБА_4 згортки з наркотичною речовиною, тим самим зберігав їх при собі.
У той же день, тобто 17.02.2025, о 15 год. 43 хв., ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Миру, 12, незаконно збув ОСОБА_10 два згортка з наркотичним засобом за 600 гривень.
Після чого, ОСОБА_9 повернувся до автомобіля марки «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , в якому знаходилась ОСОБА_4 , та передав останній грошові кошти в сумі 600 гривень, отримані від ОСОБА_10 за збут наркотичного засобу, які остання, в свою чергу, передала ОСОБА_8 .
Того ж дня, о 16 год. 30 хв., працівниками поліції у ОСОБА_10 за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Миру, 12, виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб, який він придбав у ОСОБА_9 .
Установлено, що вилучені у ОСОБА_10 два згортки з кристалічною речовиною білого кольору містять у своєму складі метадон, який відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), загальна маса метадону 0,154 г Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , при невстановлених обставинах, придбав невстановлену кількість сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, яку почали незаконно зберігати з метою збуту за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього, при невстановлених обставинах, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , змішала заздалегідь придбані речовини - сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, у відповідній пропорції та розфасувала отриману суміш порошкоподібної речовини в згортки дрібнішого об'єму, вагою приблизно 0,3 грама кожний, з метою їх подальшого роздрібного збуту.
Так, 19.02.2025, при невстановлених обставинах, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , домовилась з ОСОБА_11 придбати у неї наркотичний засіб, при цьому роз'яснила умови його придбання та визначила місце збуту, на що ОСОБА_11 погодилась.
В той же день, 19.02.2025, ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та на виконання злочинного плану, прибули на автомобілі марки «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 на перехрестя вулиць Хотинська та Мічуріна в місті Ізмаїл, де ОСОБА_4 , перебуваючи в зазначеному автомобілі, передала ОСОБА_9 для подальшого збуту ОСОБА_11 два згортки з сумішшю метадону та дифенгідраміну (димедролу).
У свою чергу, ОСОБА_9 , з метою конспірації, сховав отримані від ОСОБА_4 згортки з наркотичною речовиною, тим самим зберігав їх при собі.
У той же день, 19.02.2025, о 12 год. 30 хв., ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно збув ОСОБА_11 два згортка з наркотичним засобом за 20 доларів США,передавши їй решту в сумі 150 грн.
Після чого, ОСОБА_9 повернувся до автомобіля марки «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , в якому знаходилась ОСОБА_4 , якій передав отримані від ОСОБА_11 за збут наркотичного засобу грошові кошти.
Того ж дня, о 13 год. 15 хв., працівниками поліції у ОСОБА_11 біля центрального стадіону по вулиці Покровській в місті Ізмаїл Одеської області виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб, який вона придбала у ОСОБА_9 .
Установлено, що вилучені у ОСОБА_11 два згортки з кристалічною речовиною білого кольору містять у своєму складі метадон, який відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), загальна маса метадону 0,194г.
Крім того, ОСОБА_8 , продовжуючи протиправну діяльність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , при невстановлених обставинах придбав невстановлену кількість сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) та наркотичного засобу, обіг якого обмежено- метадон, яку спільно з ОСОБА_4 почали зберігати з метою збуту за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього, при невстановлених обставинах, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , змішала заздалегідь придбані речовини - сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон у відповідній пропорції та розфасувала отриману суміш порошкоподібної речовини в згортки дрібнішого об'єму, вагою приблизно 0,4 грама кожний, з метою їх подальшого роздрібного збуту.
Так, 06.03.2025, приблизно о 15 год. 34 хв., в ході телефонної розмови ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , домовилась з ОСОБА_10 , який діяв на підставі постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, придбати у неї наркотичний засіб, при цьому роз'яснила умови його придбання та визначила місце збуту, на що ОСОБА_10 погодився.
В той же день, 06.03.2025, ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та на виконання злочинного плану, прибули на автомобілі марки «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 до вулиці Поперечної в місті Ізмаїл Одеської області, де біля дитячого садочку «Дельфінятко» ОСОБА_4 , перебуваючи в зазначеному автомобілі, передала ОСОБА_9 три згортки з сумішшю метадону та дифенгідраміну (димедролу) для подальшого збуту ОСОБА_10 .
У свою чергу, ОСОБА_9 , з метою конспірації, сховав отримані від ОСОБА_4 згортки з наркотичною речовиною, тим самим зберігав їх при собі.
У той же день, тобто 06.03.2025, о 15 год. 57 хв., ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , перебуваючи безпосередньо біля дитячого садочку «Дельфінятко» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Поперечна, 2А, незаконно збув ОСОБА_10 , який діяв на підставі постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, три згортки з наркотичним засобом за 900 гривень та повернувся назад до авто.
Надалі, 06.03.2025, приблизно о 15 год. 59 хв., ОСОБА_10 ,який діяв на підставі постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, придбавши у ОСОБА_9 наркотичний засіб, перебуваючи за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр-т Миру, 12, у присутності понятих, добровільно видав три згортки з наркотичним засобом співробітникам правоохоронних органів.
Установлено, що видана ОСОБА_10 кристалічна речовина білого кольору в трьох згортках містить у своєму складі метадон, який відноситься до наркотичного засобу, обіг якого обмежено, та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), загальна маса метадону 0,266г.
Крім того, ОСОБА_8 , продовжуючи протиправну діяльність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , при невстановлених обставинах, придбав невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, яку, спільно з ОСОБА_4 , почали зберігати з метою збуту за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_2 .
Надалі, при невстановлених обставинах, перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_8 , розфасувала заздалегідь придбаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, в двадцять два згортки дрібнішого об'єму, які продовжила зберігати з метою їх подальшого роздрібного збуту за вказаною вище адресою свого проживання.
У подальшому, 07.08.2025, у період часу з 08 год. 22 хв. по 11 год. 30 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено двадцять два полімерні згортки з кристалічною речовиною білого кольору, в яких, відповідно до детектора (експрес-тесту) «Methadone Identification», серійний номер LOT:8533122A, встановлено наявність наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон.
За вищевикладених обставин, 07.08.2025, в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_4 затримана, та 08.08.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:
- ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинені за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.
29.09.2025 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 07.12.2025, та в межах досудового розслідування та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 тобто до 28.11.2025, з визначенням розміру застави 1 816 800 грн.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано слідчим з дотриманням строків, встановлених ч.1 ст.199 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя враховує:
По-перше: Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження:
-протоколом огляду місця події (у кримінальному провадженні № 12025166150000054) від 17.02.2025;
-протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження з особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях від 18.02.2025;
-висновком експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/116-25/4253-НЗПРАП від 27.03.2025;
-протоколом допиту підозрюваного (у кримінальному провадженні №12025166150000054) ОСОБА_10 від 16.05.2025;
-протоколом огляду місця події (у кримінальному провадженні за №12025166150000056) від 19.02.2025;
-висновком експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/116-25/4439-НЗПРАП від 25.03.2025;
-протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 06.03.2025;
-протоколом огляду учасника проведення оперативної закупки і вручення грошових коштів від 06.03.2025;
-протоколом отримання добровільно наданого предмету від 06.03.2025;
-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 06.03.2025;
-висновком експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ19/113-25/9154-НЗПРАП від 01.05.2025;
-протоколами про результат проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
-протоколами обшуків від 07.08.2025 та іншими матеріали кримінального провадження у сукупності.
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.
Дані, що містяться у наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 могла вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.307 України, та виправдовують подальше розслідування.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
По-друге: ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до умисного тяжкого та корисливого злочину, що передбачений ч. 2 ст. 307 КК України у сфері незаконного обігу наркотичних засобів повторно за попередньою групою осіб.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Слідчий суддя враховує, що підозрювана не має офіційного місця роботи та легальних доходів, неодружена. Проживає в прикордонному районі Одеської області.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
Також прокурором доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме органу досудового розслідування необхідно:
здійснити тимчасові доступи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «АКЦЕНТ-БАНК», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл»;
провести огляд та детальний аналіз інформації, отриманої під час здійснення тимчасових доступів до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «АКЦЕНТ-БАНК», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл»;
допитати осіб, які володіють відомостями, які мають значення для доказування у кримінальному провадженні;
закінчити розсекречення матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій та ухвал про дозвіл на їх проведення;
за результатами оцінки зібраних під час досудового розслідування доказів визначити остаточну кваліфікацію злочинних дій підозрюваних та повідомити про зміну підозри ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 ;
встановити всіх осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів, та їх місце перебування, вирішити питання щодо повідомлення їм про підозру;
Ухвалою слідчого судді від 27.11.2025 строк досудового розслідування продовжено до 6 місяців, а саме до 07.02.2026.
Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що а також зменшення встановлених ризиків, її ролі в інкримінованих діях, можливий розмір неправомірного доходу, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом. Тому слідчий суддя не вбачає підстав для зменшення розміру застави.
Висновки слідчого судді
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню.
Зважаючи на викладене клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 25.01.2026, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Визначений раніше ухвалою слідчого судді від 29.09.2025 року розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) грн. - залишити без змін.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану строком до 25.01.2026, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1