05.12.2025
Справа № 497/1765/25
Провадження № 2/497/1174/25
05.12.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Цоєвої В.В.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Болградський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану, про встановлення батьківства, -
29.07.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить постановити судове рішення, яким визнати відповідача ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим внести зміни до актового запису про народження дитини.
Вимоги обґрунтовує тим, що вона позивач є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_3 та її біологічним батьком є відповідач по даній справі, ОСОБА_2 . Коли народилася дочка, вони з ОСОБА_2 дуже посварились, і з цих причин ОСОБА_2 не з'явився до органів реєстрації актів цивільному стану, щоб зареєструвати народження дочки ОСОБА_3 . Тому вона, при реєстрації народження дитини, вказала батька дитини « ОСОБА_5 ». Коли доньці виповнилось приблизно рік, вони з ОСОБА_2 знову наладили відносини і стали проживати разом, однією сім'єю. 21 жовтня 2014 року вони зареєстрували шлюб і вона змінила прізвище на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 у них, вже в зареєстрованому шлюбі, народилась донька ОСОБА_7 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_8 . На даний час доньці ОСОБА_3 виповнилось 15 років, і вона хоче, щоб її прізвище було таке як у молодших сестер та відповідач вже офіційно був вказаний батьком в свідоцтві про її народження. На даний час вони з відповідачем разом не проживають, але він постійно спілкується з дітьми, в тому числі з донькою ОСОБА_3 . Для офіційної реєстрації батьківства у відповідних документах та зміни прізвища дитини, вона звертається до суду з позовними вимогами.
Ухвалою судді від 04.08.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
В подальшому ухвалою суду від 03.10.2025 року було витребувано актовий запис про народження дитини. Запитувана інформація надійшла 14.11.2025 року.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, пояснив, що він є біологічним батьком дитини, він в цьому впевнений, на даний час вони перебувають в зареєстрованому шлюбі та у них є спільні діти, які народилися під час перебування у шлюбі та зареєстровані за його прізвищем. Він згодний щоб в актовому записі дочки ОСОБА_3 він був вказаний батьком.
Третя особа - Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області в особі начальника Тріщук М., надала 06.10.2025 року листа за вих.№395/24.8-29 від 27.09.2025 року, в якому просила розглянути справу без участі відділу, заперечень проти розгляду справи не має (а.с.26).
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Охорона дитини в Україні регулюється Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини (1989 року), міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейним кодексом України, а також, інших нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини у даній сфері.
Як зазначено в Конвенції ООН про права дитини (1989р.), «…дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, ..дитина має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві та вихована в дусі ідеалів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, і особливо в дусі миру, гідності, терпимості, свободи, рівності і солідарності..».
Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Болград Болградського району Одеської області, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області 27 квітня 2010 року було складено актовий запис про народження №43, на підставі якого видано свідоцтво про її народження серії НОМЕР_1 (а.с.40). Як вбачається з актового запису витребуваного судом, державна реєстрація народження дитини проводилася на підставі ч.1 ст.135 СК України за заявою ОСОБА_11 , тому батьком дитини вказаний « ОСОБА_5 », а матір'ю - « ОСОБА_1 ».
Так, 21 жовтня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб та після його реєстрації прізвище дружини було змінено на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 21 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області (а.с.8).
Під час шлюбу у сторін народилися дві дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10), та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
Сім'я ІНФОРМАЦІЯ_7 отримує пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 , яке видане 16 травня 2019 року, строком дії до 10 квітня 2028 року (а.с.18). В свідоцтво вписані три дочки, в тому числі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Місце проживання сторін зареєстроване за різними адресами, а саме відповідач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою адміністратора центру надання адміністративних послуг Болградської міської ради Тащі І.Г. за вих.№10-28/15 від 10.06.2025 року (а.с.12) та позивач ОСОБА_1 з дітьми зареєстрована за адресю: АДРЕСА_2 (а.с.13).
Відповідно до ч.1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 цього Кодексу.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно з ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 та 125 СК України.
Відповідно до ч.2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною 2 ст. 128 СК України передбачено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК.
Згідно з ч.3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі - Постанова), спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Пунктом 8 Постанови визначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Правилами ст. 134 СК України встановлено, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установленням неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Пунктом 2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил передбачено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Також пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч.1 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15-ц зазначено, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після.
Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах неповнолітньої дитини, суд вважає можливим задовольнити позов і визнати відповідача батьком дочки позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 126, 128, 134, 145, 148 СК України, ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Болградський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану, про встановлення батьківства- задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Болград Болградського району Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Болград Болградського району Одеської області.
Внести зміни до актового запису про народження № 43 від 27 квітня 2010 року, який складений відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та записати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, змінити прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Відомості про батьківство ОСОБА_5 - виключити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца