Справа № 638/10939/24
Провадження № 2-ві/638/43/25
05 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Яковлева В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 від 02.12.2025 про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування вартості цього майна
встановив:
У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Харкова Щепіхіної В.В. перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 визнано необґрунтованою заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Щепіхіної Вікторії В'ячеславівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування вартості цього майна та заяву з матеріалами справи передано для розгляду іншому судді, який не входить до складу суду в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.
Частиною 7 статті 40 ЦПК України визначено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про відвід судді та матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Так про відвід судді Щепіхіної В.В., датована 02.12.2025, обґрунтована тим, що під час здійснення правосуддя у справі № 638/10939/24 головуючим суддею Щепіхіною В. В. на стадії підготовчого провадження свідомо порушуються норми процесуального закону, що унеможливлює реалізацію позивачем наданих йому процесуальних прав; ігноруються визначені статтею 2 ЦПК України завдання та основні засади цивільного судочинства щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 28 листопада 2025 року у підготовчому засіданні суддею Щепіхіною В. В. було поставлено запитання про можливість закінчення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті. Позивач категорично заперечував про закриття підготовчого провадження, пояснив, що має намір у підготовчому засіданні подати суду додаткові заяви і клопотання, у тому числі заяву про виклик свідків, і наголосив, що такі дії головуючого унеможливлюють реалізацію позивачем його процесуальних прав на стадії підготовчого провадження і перешкоджають доступу до справедливого правосуддя. 01 грудня 2025 року о 09:12 позивачем подано мотивоване клопотання про відкладення призначеного на 01 грудня 2025 року об 11:45 підготовчого засідання, яке суддею Щепіхіною В. В. проігноровано. Підготовче засідання проведено без участі позивача, оголошена ухвала про відмову у задоволенні другого клопотання позивача про призначення у справі експертизи, підготовче провадження закрито і справу призначено до розгляду по суті. Позивач вважає поведінку судді Щепіхіної В. В. при проведенні у справі № 638/10939/24 підготовчого провадження такою, що підриває авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду, проявом свідомої неповаги до учасників судового процесу у формі свідомого публічного ігнорування вимог закону. Дії судді Щепіхіної В. В. під час проведення у справі підготовчого судового засідання не тільки викликають у позивача доказові сумніви у неупередженості судді та її спроможності справедливо розглянути вказану справу, але й те, що суддя не є безсторонньою та їй бракує неупередженості під час розгляду справи № 638/10939/24
Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п.1-5 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пунктом 43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Так по суті позивач заперечує проти закриття підготовчого провадження по даній справі та відмови в задоволенні клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.
Разом з тим дії суду не свідчать про сприяння одній із сторін, про упередженість чи необ'єктивність суду.
В свою чергу, процесуальні рішення судді можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку, та водночас, не можуть бути підставою для відводу судді в розумінні вимог ст. 36 ЦПК України.
Зокрема частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів справи та заяви про відвід не вбачається.
Враховуючи викладене, передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, оскільки доводи заяви про порушення вимог процесуального законодавства свідчать про незгоду з процесуальними діями судді, що само по собі не є підставою для відводу судді, а відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив :
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 від 02.12.2025 про відвід головуючої судді Щепіхіної Вікторії В'ячеславівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування вартості цього майна- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Яковлева