Справа №: 398/4632/25
провадження №: 2/398/2810/25
Іменем України
"05" грудня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, Олександрійський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, Олександрійський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.
Ухвалою суду від 11.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судове засідання, призначене на 09 вересня 2025 року, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, позивач не з'явився. Від позивача, через канцелярію суду, 09.09.2025 року надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату, з метою подання додаткових доказів (а. с. 39).
Судом задоволено заяву позивача про відкладення, у зв'язку з чим відкладено судове засідання на 02 жовтня 2025 року.
В судове засідання, призначене на 02 жовтня 2025 року, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, позивач не з'явився,причини неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність, не звертався. Судом здійснювалось повідомлення ОСОБА_1 шляхом вручення повістки про виклик в судове засідання, яка ним отримана 09.09.2025 року особисто (а. с. 51).
В зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 07 листопада 2025 року.
В судове засідання, призначене на 07 листопада 2025 року, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, позивач не з'явився,причини неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність не звертався. Судом здійснювалось повідомлення позивача ОСОБА_1 шляхом направлення судової повістки про виклик в судове засідання за зареєстрованим місцем проживання позивача, яка ним отримана 20 жовтня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 70).
В зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 05 грудня 2025 року.
В судове засідання, призначене на 05 грудня 2025 року, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи учасники справи, не з'явилися.
Позивач причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутність не звертався. Судом здійснювалось повідомлення позивача ОСОБА_1 шляхом направлення судової повістки про виклик в судове засідання за зареєстрованим місцем проживання позивача. Судова повістка повернулась з відміткою про відсутність відповідача за адресою місця проживання, що зареєстрований у встановленому законом порядку (а. с. 82). Відповідно до п. 2 ч. 7 та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є таким, що про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутність не зверталася.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, подали заяви про проведення судового засідання у відсутність їх представників.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
За приписами ч. 4ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №756/6049/19, залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
У цій справі заява про розгляд справи за відсутності позивача подана не була, при цьому дана категорія справи передбачає безпосередню участь та заінтересованість позивача в розгляді справи. Судові повістки про виклик в судове засідання надсилали ся позивачу на вказану ним у позові адресу місця проживання, яка також є його адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади №2025/009567918 від 158.07.2025 року (а.с. 13). Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).
Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 р.).
Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов'язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, на який покладено обов'язок керування справою, зобов'язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 р у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 р. у справі № 9901/11/19 дійшла висновку, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Враховуючи, що належним чином повідомлений позивач тричі не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, а також те, що заяв про розгляд справи за його відсутності або відкладення такого розгляду з поважних причин до суду не надходило, то суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257,ст.260 ЦПК України,суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради, як орган опіки та піклування, Олександрійський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, які були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Авраменко