Справа № 348/1549/25
02 грудня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Вінтоняка Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , розлученого, на утриманні нікого не має, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, особи з інвалідністю 3-тьої групи, учасника бойових дій, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, громадянина України,
за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,-
ОСОБА_1 , порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Також ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Правопорушення ним вчинено при наступних обставинах:
11.06.2025 року о 16год 10 хв. ОСОБА_1 керуючи Volkswagen transporter д.н. НОМЕР_1 в с. Білі Ослави, по вул. М.Підгірянки в Надвірнянського району, Івано-Франківської області, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспорнтним засобсом Renault Duster д.н.з НОМЕР_2 , який рухався на зустрічній смузі. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.. 124 КУпАП.
Крім того 11.06.2025року ОСОБА_1 близько 16год10хв. в с. Білі Ослави по вул. М.Підгірянки в Надвірнянського району, Івано-Франківської області керував Volkswagen transporter області д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольними спяніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації і рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події за допомогою газоаналізаторва Драгер Алкотест 6810 відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольногь сп'яніння в медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, що чим порушив пункту 2.5 Правил дорожнього руху України,, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень за обставин, установлених судом, не визнав та пояснив, що 11.06.2025 року біля 16 год.10 хв. він разом із ОСОБА_2 рухались на належному йому автомобілі Volkswagen transporter д.н. НОМЕР_1 в с. Білі Ослави, по вул. М.Підгірянки, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. За кермом перебував ОСОБА_2 . Він побачив, що зустрічний автомобіль Renault Duster д.н.з НОМЕР_2 , об'їзджаючи людину виїхав на зустрічну , вчасно не затормозив та вчинив зіткнення з їх автомобілем. Від удару Renault Dusterз'їхав в кювет. Водій ОСОБА_2 перебуваючи у шокову стані вибіг та побіг додому, а він вийшов з автомобіля та підійшов до іншого автоимобіля переконатись чи не має травмованих. Стверджує, що не перебував за кермом. Після приїзду поліцейських ОСОБА_2 підійшов на місце події та повідомив, що саме він перебував за кермом. Однак поліцейські не взяли дані обставини до уваги. Огляд він відмовився проходити так як не перебував за кермом та був тверезий. Твердить, що згідно відеозапису, він повідомив по приїзду поліцейських, що не керував транспортним засобом, а лише перебував в салоні автомобіля як пасажир та ОСОБА_2 теж повідомив що саме він керував автомобілем. Крім того до справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 який підтвердив, що він перебував за кермом автомобіля. Просить провадження у справі про адміністративні провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Вінтоняк Н.М. у судовому засіданні вказав на недоведеність вини його підзахисного у вчиненні правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП, тому просив закрити провадження у справі. Зокрема захисник вказав на те, що було порушено процедуру складання протоколів про адміністративне правопорушення,вказав на порушення порядку здійснення відео-фіксації. Ствердив, що надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-якого письмового доручення керівника підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов' язки, запиту, дозволу чи іншого документу, який й би свідчив про долучення до матеріалів справи поліцейським відеозаписів, як того вимагає Інструкція № 1026, яка у діяльності поліції регулює ці питання та є обов' язковою для виконання органами та підрозділами поліції. Також зазначив, що відеофіксація велася не безперервно.Відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не є безперервним, постійно переривався, при чому, не з технічних причин, а внаслідок дій самого працівника поліції, який навмисно припиняв здійснення відео-фіксації, а тому він не є належним та допустимим доказом у справі. Це свідчить про те, що відображені на відеозаписах дата та час є недостовірними та з них неможливо встановити час подій, зазначених працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення. Ствердив про недоведеність факту керування транспортним засобом. Так з наданих на дослідження суду відеозаписів вбачається що ОСОБА_1 по приїзду поліцейських та встановленню обставин ДТП відразу повідомив, що не керував транспортним засобом, а за кермом перебував інший чоловік, також зафіксовано на відеозаписах, що другий учасник ДТП повідомив працівнику поліції, що не бачив хто був за кермом та хто вийшов із водійського місця. Крім того зафіксовано на відеозаписах , що далі ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «Volkswagen transporter д.н. НОМЕР_1 », д.н.з. « НОМЕР_1 », підійшов до працівника поліції та повідомив його, саме він керував вищевказаним транспортним засобом на момент ДТП. Отже факт керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом не підтверджується долученими до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами та іншими доказами. Так як ОСОБА_1 не виконував функції водія, то в його діях відсутня об'єктивна сторона інкримінованого адміністративного правопорушення.
Отже всі докази, зібрані працівниками поліції з метою доведення винуватості ОСОБА_1 є недопустимими (в силу принципу «плоду отруйного дерева») та неналежними (оскільки він не виконував функції водія).
Крім того факту, що ОСОБА_1 не був водієм вищевказаного транспортного засобу, слід взяти до уваги, що законодавством: не тільки не передбачено право водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, а й встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.
Аналізуючи наявні у справі докази, вважає, що дії працівників поліції, які виразились, зокрема, у тому, що вони роз'яснили ОСОБА_1 його право відмовитись від проходження огляду на стан сп' яніння, тобто здійснювали роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, прав, які законодавством не передбачені, а по суті вчинені з метою спонукання ОСОБА_1 до висловлення відмови від проходження огляду.
Таким чином, сама пропозиція інспекторів відмовитись від проходження огляду, поряд з вимогою про проходження огляду на стан сп' яніння у відповідності до п.2.5- ПДР України, свідчить про провокацію з боку працівників поліції, оскільки ОСОБА_1 сприйнято такий варіант дій як законну альтернативу та не усвідомлено протиправність відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, незалежно від факту керування транспортним засобом, йому протиправно повідомлено, що він маю право відмовитись від такого огляду. Тому дії працівників поліції є незаконними.
Вважає, що направлені до суду матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 не доводять його винуватість у порушенні ПДР України, за яке передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушення правил здійснення відео-фіксації, відсутність доказів на доведення факту керування мною транспортним засобом, безпідставність висновків працівника поліції про факт такого керування та провокація відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є підставами для закриття провадження у справі. Тому просить провадження у справі про адміністративні провадження закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив,, що 11.06.2025р. о 16год 10 хв. він керуючитранспорнтним засобом Renault Duster д.н.з НОМЕР_2 . проїжджаючи по вул. М.Підгірянкив с. Білі Ослави, Надвірнянського району, Івано-Франківської області на повороті автомобіль марки Volkswagen transporter д.н. НОМЕР_1 виїхав на зустрічну смугу руху та не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з його автомобілем. Він намагаючись уникнути ДТП, різко затормозив, однак не зміг уникнути удару, прийшовся дотичний удар в його переднє крило та ліву дверку передню після чого його скинуло у кювет. Через декілька секунд він побачив як з автомобіля Volkswagen transporter вийшов старший чоловік віком 40-45 років повноватої тілобудови, високий, одягнений в яскраво зелену футболку. Він звернувся до нього «Чого він не затормозив?«, як йому зрозуміло це був водій. Вже пізніше коли стали сходитися люди, то якись чоловік повідомив, що нібито він був за кермом. Однак він бачив, що цей чоловік підійшов від житлових будинків. Зазначає, що за кермом був чоловік одягнений у яскравий одяг. Працівники поліції встановили, що водієм був ОСОБА_1 . Також у його присутності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився, так як стверджував, що він не керував .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, потерпілого, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження, зважаючи на таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Згідно п. 2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дор Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Правила дорожнього руху зобов'язують водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.
Аналіз диспозиції статті 124 КУпАП свідчить про те, що указана норма є бланкетною, а тому при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що, зокрема, було звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Відповідно до 13.1. ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу .
Отже, оскільки ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen transporter д.н. НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобсом Renault Duster д.н.з НОМЕР_2 . який рухався на зустрічній смузі, вважаю, що він порушив вимоги пункту п 13.1 ПДР, і такі порушення перебувають у причинномузв'язку з наслідками, що настали у вигляді пошкодження транспортного засобу Renault Duster д.н.з НОМЕР_2 ..
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 806075 від 11.06.2025 та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№358840 від 11.06.2025року які за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликають, містять всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушень, передбачених статтею 124 КУпАП та частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 2, 65);
Так протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 806075 від 11.06.2025 складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853.
Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також, протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі відсутні пояснення ОСОБА_1 по суті порушення чи будь-які зауваження з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення додана схема дорожньо-транспортної події. За даними схеми місця ДТП, де зображена ділянка дороги, на якій сталась ДТП, зафіксовані дані, які дають можливість визначити організацію дорожнього руху на ній, місця зіткнення, а також розташування транспортних засобів вже після ДТП.
До того ж, в схемі зазначено, що внаслідок ДТП автомобіль марки Volkswagen transporter д.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, а саме: ліва та права бокова фара лівий покажчик повороту, ліве крило, передній бампер, ліва передня дверка, лобове скло, підсилювач бампера, решітка радіатора, телевізор, капот ліве переднє колесо,
Автомобіль марки Renault Duster д.н.з НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження: ліве переднє крило, ліва передня дверк , передній бампер, ліве колесо, та праве лобове скло, вся права частина і передня та задня права дверка , заднє крило та задня дверка.
Зазначені пошкодження відповідають обставинам та механізму ДТП. При цьому розташування транспортних засобів після зіткнення та отримані механічні пошкодження свідчить про те, що зіткнення відбулось, коли автомобіль Volkswagen transporter д.н. НОМЕР_1 не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспорнтним засобом Renault Duster д.н.з НОМЕР_2 . який рухався на зустрічній смузі, що узгоджується також з поясненнями потерпілого ОСОБА_3 .
Водії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписали схему, чим підтвердили свою згоду з її змістом. Зі скаргами на дії працівників поліції ніхто з учасників не звертався, їх дії при складанні протоколу та схеми ДТП не були визнані неправомірними. Клопотань чи зауважень від ОСОБА_1 не зазначено.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться також долученою до матеріалів справи фототаблицею, на якій зображено розташування транспортних засобів після зіткнення та помітні пошкодження, які відповідають обставинам та механізму ДТП, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення та у схемі місця ДТП. Дата та час складення фототаблиці відповідають періоду вчинення правопорушення, вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення.
Пояснення потерпілого ОСОБА_4 , який попереджений про кримінальнку відповідальність за неправдиві покази дані в судовому засіданні відповідають обставинам та механізму ДТП, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, у схемі місця ДТП та у фототаблиці.
Показання потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо керування саме ОСОБА_1 відповідають також його письмовим поясненням дані ним на місці події, так і зафіксованими на відеозаписі працівників поліції.
Сумніви у достовірності та істинності доказів, які містяться в матеріалах справи, - відсутні.
Будь-яких обґрунтованих доводів, що вказане правопорушення ОСОБА_1 , не вчинялося, або його права було порушено при складанні протоколу, захисником в судовому засіданні не наведено.
Дослідивши докази у їх сукупності та проаналізувавши їх з точки зору належності, достовірності та взаємозв'язку, суд визнав їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
Твердження ОСОБА_1 та захисника про те, що водієм був ОСОБА_2 та посилання на його письмові пояснення та відео фіксацію, суд вважає необґрунтованими, оскільки факт керування підтвердив потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні, його покази є допустимим та відповідають поясненнями на відеозаписах поліцейських .
Для з'ясування факту керування іншим водієм судом за клопотанням сторони захисту викликався ОСОБА_2 та який був належним чином повідомлений. На неодноразові виклики в судове засідання ОСОБА_2 не з'явився. Письмові пояснення зазначеного свідка спростовуються наявним у справі відеозаписом, що дає підстави для сумнівів у їх достовірності
За таких обставин письмові пояснення ОСОБА_2 суд не бере до уваги, так як такі пояснення не є належними доказами.
За такого, зазначені вище докази, що наявні в матеріалах справи, переконливо доводять, що невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.13.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідками, а тому ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17грудня 2008року №1103 (зі змінами) (далі Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосуваннятаких засобівогляд проводитьсяу присутностідвох свідків.У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно зпунктом 8Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, в зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№358840 від 11.06.2025року ОСОБА_1 в с. Білі Ослави по вул. Марійки Підгірянки Надвірнянського району, Івано-Франківської близько 16год10хв. керував Volkswagen transporter області д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольними спяніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації і рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події за допомогою гпазоаналізаторва Драгер Алкотест 6810 відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольногь сп'яніння в медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, що чим порушив пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, , за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП
Протокол складений уповноваженою особою, а його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, протокол підписаний особою, яка його склала.
ОСОБА_1 своїм правом надати пояснення, висловити будь-які зауваження або заперечення щодо оформлення протоколу чи його неправдивості, не скористався, відмовившись при цьому від його підписання.
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 11.06.2025року ОСОБА_1 направлявся на огляд в заклад охорони здоров'я. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відмовився (а.с.7).
З наявного в матеріалах справи відеозапису випливає очевидний висновок, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на уникнення проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку. Зокрема на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану сп'яніння, роз'яснював наслідки відмови від проходження огляду, на що він протягом неодноразового спілкування з поліцейськими відмовився , мотивуючи що не керував. Проте на відеозаписах зафіксовано, що на місці події поліцейський дійшов висновку що саме він керував, в тому числі з пояснень потерпілого, який вказував на нього як на водія.( дані відеозапису о 16:50:23с потерпілий вказаує на ОСОБА_1 як на водія)
Дії водія ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та саме з підстав відмови від такого огляду на нього складено протокол про адміністративне правопорушення.
Отже відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП.
За приписами статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис є доказами у справі про адміністративне правопорушення та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами,.
Оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд не бачить підстав не довіряти вищезазначеним доказам, оскільки вони не спростовані матеріалами справи.
Щодо доводів захисника ОСОБА_1 адвоката Вінтоняка Н.М.. про те, що відеозаписи, які було надано до суду, є небезперервними та складаються з окремих файлів з значним розривом у часі, то суд їх відхиляє, тому що КУпАП не містить застережень щодо об'єму відеозапису, який може бути наданий до суду як доказ у справі про адміністративне правопорушення, а для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, з вищевказаних доказів вбачається, що інспекторами поліції були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Наведене мало наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення алкогольного сп'яніння.
Також не можуть бути прийняті до уваги посилання захисника на те, що у даному випадку мала місце провокація та схиляння водія працівниками поліції до відмови від проходження огляду, оскільки вони є безпідставним з огляду на таке.
КУпАП не містить визначення поняття провокація, як і в цілому національне законодавство. Натомість, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зробив дефініцію такого поняття та критерії для розмежування законних дій співробітників поліції від провокації до вчинення злочину. Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу "справедливого судочинства" (Рішення ЄСПЛ у справах "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 09 червня 1998 року, "Худобін проти Російської Федерації" від 26 жовтня 2006 року, "Ваньян проти Російської Федерації" від 15 грудня 2005 року, "Раманаускас проти Литви" від 05 лютого 2008 року).
Під провокацією (поліцейською) ЄСПЛ розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того, щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі "Раманаускас проти Литви" від 05 лютого 2008 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", ухваленого 15 травня 2008 року; п.33 рішення у справі "Гурепка проти України", ухваленого 06 вересня 2005 року).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі "Раманаускас проти Литви" зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування. У рішеннях ЄСПЛ, ухвалених у справах "Тейшейро де Кастро проти Португалії", "Раманаускас проти Литви", "Баннікова проти Російської Федерації" та інших.
Судом зазначено, що притягнення особи до відповідальності за правопорушення, вчинене внаслідок провокації (підбурювання) із сторони поліцейських буде свідчити про порушення ст. 6 Конвенції. При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст.6 Конвенції, відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
Суд вважає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, наведених захисником, того, що працівники поліції вмовляли, схиляли, примушували чи спонукали ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також того, що такі дії поліцейських були повністю сплановані та виконані задля складання протоколу про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Інші доводи захисника про порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів є формальними, не спростовують фактичні обставини справи, тому клопотання захисника про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Враховуючи вищевикладене, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення,передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та, будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна інших осіб.
Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Як вбачається зі змісту протоколу, днем вчинення правопорушення є 11.06.2025. Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП на ОСОБА_1 закінчився 12.09.2025.
Враховуючи вище наведене, а також те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закінчився, суд вважає, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення відповідно до статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. у дохід держави.
Керуючись статтями 33, 34, 36, 40-1, 124, 130, 268, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф стягнути на користь держави (Отримувач - ГУК в Iв.-Франк.об/Iв.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998, Банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку - UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 358840 від 11.06.2025).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України(ЕАП), Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106, Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору). При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Міськевич О.Я.