Справа № 346/6328/25
Провадження № 6/346/101/25
05 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -
в поданні вказано, що на виконанні у вказаному відділі ДВС знаходиться виконавче провадження ВП №78083853 з виконання виконавчого листа №809/3108/14, виданого 12.11.2014 року про стягнення з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю “М. ІМ.», відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, податковий борг з єдиного податку в сумі 37 786, 04 грн., одержувач Коломийське УДКСУ. Однак, вказаний виконавчий документ боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вказаних заходів примусового виконання. Не виконано ним це рішення і на час звернення з даним поданням, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Тому державний виконавець вказаного відділу ДВС просить обмежити у праві виїзду за межі України керівника ТОВ “М. І М.» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до виконання вказаних зобов'язань.
Державний виконавець Коломийського відділу ДВС Юрчук М.М. подав заяву про розгляд даного подання без участі представника цього відділу.
В зв'язку з відсутністю в судовому засіданні державного виконавця фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Судом встановлено, що 15.05.2025 року відкрито виконавче провадження № 78083853 про примусове виконання виконавчого листа №809/3108/14, виданого 12.11.2014 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “М.І М.» відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, податковий борг з єдиного податку в сумі 37 786, 04 грн., одержувач Коломийське УДКСУ ( а. с. 5, 6).
03.12.2025 року державним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника ( а.с. 6 зворот, 7 ).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у графі “ відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові ( за наявності ), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи » вказано “ ОСОБА_1 - керівник » ( а.с. 7 зворот ).
Згідно з відповідями органів Державної податкової служби України, Міністерства внутрішніх справ України, в ТОВ “М.І М.» наявні розрахункові рахунки в банківських установах, за ним не зареєстровані транспортні засоби (а.с. 8, 8 зворот) .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до положень ч.1-3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Одним із заходів виконання рішення суду може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, зобов'язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що передбачено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
При цьому, предметом доказування є саме факт умисних винних дій, спрямованих на ухилення боржника від виконання зобов'язань за умови об'єктивної спроможності боржника виконувати зобов'язання, відсутності перешкод для цього (наприклад, приховування майна, коштів, документів, порушення умов щодо арешту майна та заборони його відчуження, створення інших перешкод для виконання рішення тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Таким чином, самої наявності заборгованості недостатньо для прийняття рішення про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за кордон.
Подання повинно містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, а в наданих суду матеріалах будь-які обґрунтування чи докази умисного ухилення боржника від погашення заборгованості відсутні. Матеріали подання не містять доказів на підтвердження вчинення боржником умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї державним виконавцем у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду. Крім того, доказів про обізнаність боржника за наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання суду не надано. Слід також зазначити, що згідно з долученими до подання документами боржником є саме ТОВ “М.І М.», а не ОСОБА_1 .
Обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення виконавцем всіх інших можливих заходів із такого забезпечення.
Факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на неї судовим рішенням обов'язків.
Тому суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст.81, 441, 353, 354 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
в задоволенні подання державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: Яремин М. П.