Справа №345/6550/25
Провадження № 3/345/1016/2025
03.12.2025 року м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Якимів Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від т.в.о.начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Сідляр Ю.І. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого ФОП по пасажирських перевезеннях, громадянин України, за ч.1 ст. 173-6 КУпАП ,-
На розгляд до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №737720 складений 12.11.2025 т.в.о.начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції Сідляр Ю.І., в якому зазначено, що ОСОБА_1 24.10.2025 о 17.12 год. вчинив умисні дії психологічного характеру, спрямовані відносно неповнолітньої ОСОБА_2 через її приналежність до жіночої статі та уявлення про становище жінки в суспільстві, а саме, телефонуючи до неї чинив психологічний тиск, вказуючи, що події, які мали місце 2.10.2025 вважаються нормальним явищем відносно жінки, переконуючи при цьому забрати заяву з поліції, так як це матиме негативний вплив на неї, чим була завдана шкода психічному здоровю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 173-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вини в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що він дійсно 24.10.2025 телефонував ОСОБА_2 та казав їй, що вона може забрати з поліції заяву, яку вона подала відносно нього про притягнення його до відповідальності. Він пропонував їй зустрітися з ним, щоб обговорити дане питання, однак вона відмовилась. Він сказав, що це її право забирати чи не забирати заяву, та жодного тиску психологічного характеру відносно неї він не вчиняв. Жодного наміру завдати шкоди психічному здоровю ОСОБА_2 він не мав. Вважає, що протокол відносно нього складено безпідставно.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 24.10.2025 ввечері їй зателефонував ОСОБА_1 та сказав, щоб вона забрала з поліції заяву, подану нею відносно його протиправних дій. Він наполягав, щоб вона забрала заяву, інакше дана подія дістане розголос на весь ОСОБА_3 . Через дану розмову, вона відчувала пригнічення та переживання. Дану телефонну розмову записувала її сестра ОСОБА_4 на відео. Вони з сестрою розповіли про все батькові ОСОБА_5 ..
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона являється сестрою потерпілої ОСОБА_2 ..Сестрі зателефонував ОСОБА_1 та пропонував забрати з поліції заяву, яку сестра подала через його протиправні дії відносно неї. Він телефонував з невідомого номера та всю розмову вона записувала на відео. Під час всієї розмови ОСОБА_1 пропонував забрати з поліції заяву, інакше дана подія стане відома на весь ОСОБА_3 . В процесі розмови вона не помітила жодного психологічного тиску на сестру чи чогось протиправного з боку співрозмовника. Він хотів зустрітися із сестрою та питав, коли в неї День народження. Під час розмови її сестра була спокійною. Про дану розмову вони повідомили батька.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є батьком неповнолітньої дочки ОСОБА_6 .. Його дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розповіли про телефонну розмову з ОСОБА_1 та показали відеозапис даної розмови. Він запитав ОСОБА_7 , чому вона розмовляла з ОСОБА_1 та не заблокувала його номер. Вона відповіла, що той зателефонував її з невідомого номера. Через дану розмову дочка сказала, що має певний острах, так як ОСОБА_1 хотів зустрітися з нею та міг десь очікувати на неї. Тому він певний час проводив дочку до місця навчання. Звернувся в поліцію із заявою щодо протиправних дій ОСОБА_1 аж 04.11.2025, оскільки його побратими по АТО порадили йому це зробити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання та надавши оцінку доказам, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до положень частини 1 статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. При цьому зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення дані повинні узгоджуватись з іншими доказами доданими до нього.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення - це процесуальний документ, в якому певній особі ставиться у провину (висувається) вчинення того чи іншого правопорушення, обов'язковому доказуванню підлягають, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення (подія правопорушення).
У протоколі про адміністративне правопорушення від 12.11.2025 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 173-6 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст. 173-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства за ознакою статі, тобто:
- умисне вчинення будь-яких діянь (дій чи бездіяльності ) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі;
- стереотині уявлення про соціальні ролі (становище, обов'язки, поведінку тощо) жінки чи чоловіка в суспільстві;
внаслідок чого була завдана шкода (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоровю потерпілої особи.
Об'єктом цього правопорушення є недоторканість конкретної особи через її приналежність до певної статі .
Об'єктивна сторона правопорушення передбачена ст.173-6 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій чи бездіяльності ) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі жінки чи чоловіка в суспільстві, внаслідок чого була завдана шкода (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоровю потерпілої особи.
Таким чином, стаття 173-6 КУпАП визнає певні дії як вчинення насильства за ознакою статі лише за умови, що вони були спрямовані проти конкретної особи через її приналежність до певної статі стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обовязки, поведінку, тощо) жінки чи чоловіка в суспільстві.
У відповідності до п.14 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоровю особи.
У відповідності до ст.1 ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» насильство за ознакою статі - діяння, спрямоване проти особи через її неналежність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов'язки, поведінку, тощо) жінки або чоловікав суспільстві, або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкодичи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.
Гендерна рівність - рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у сферах життєдіяльності суспільства.
Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173-6 КУпАП необхідна наявність у цих діях мотиву посягання проти конкретної особи через її приналежність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі цієї особи у суспільстві. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не з вказаних вище мотивів, утворює інший вид правопорушень, тобто, таке діяння не може кваліфікуватися за ст. 173-6 КУпАП, як вчинення насильства за ознакою статі, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів).
З наданих матеріалів, показань допитаних в судовому засіданні учасників судового розгляду встановлено, що відомостей про те, що дії зі сторони ОСОБА_1 були направлені власне на вчинення насильства за ознакою статі, у матеріалах справи відсутні. В діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на протиправні дії відносно ОСОБА_2 через її приналежність до жіночої статі, як це визначено ст.173 - 6 КУпАП. Не доведено, що дії з його сторони обумовлені саме мотивами та прагненням вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти ОСОБА_2 через її належність до жіночої статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі її, як жінки в суспільстві, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173-6 КУпАП - вчинення насильства за ознакою статі.
Суд не бере до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 737720 від 12.11.2025 року на підтвердження вини ОСОБА_1 , оскільки викладена в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суть правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи, а саме, не зазначено які саме дії зі сторони ОСОБА_1 були направлені на вчинення насильства за ознакою статі. У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано які саме дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямовані проти ОСОБА_2 через її належність до жіночої статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі її, як жінки в суспільстві. Тому, наявний в матеріалах справи зазначений протокол не є підтверджуючим доказом скоєння даного адміністративного правопорушення, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП.
З пояснень наданих ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні не випливає, що дії з боку ОСОБА_1 були спрямовані проти ОСОБА_2 через її належність до жіночої статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов'язки, поведінку, тощо) її, як жінки суспільстві.
З долученої до матеріалів відео фіксації вбачається, що під час всієї телефонної розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , він пропонував забрати їй з поліції заяву про притягнення його до відповідальності. В процесі розмови жодного психологічного тиску на ОСОБА_2 , як на особу жіночої статі судом встановлено не було. Будь-яких даних, які б вказували на кваліфікуючі ознаки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-6 КУпАП встановити не є можливим.
За змістом ст. ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213,221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Крім того, незважаючи на те, що у КУпАП протокол про правопорушення віднесений до виду доказів вини правопорушника, суд вважає, що це суперечить принципу верховенства права і протокол не може бути доказом вини особи, а лише актом адміністративного звинувачення.
Таким чином, враховуючи, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст.173-6 КУпАп, з урахуванням вимог ст.62 Конституції України, суддя тлумачить сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на її користь.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, суддя дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-6 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-6 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя