Справа № 185/6543/25
Провадження № 2-а/185/31/25
іменем України
04 листопада 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення
До суду в інтересах ОСОБА_1 звернувся представник адвокат Євдокимова Ю.В. з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 09.06.2025 о 11:59:46 год дороги АД м-30 Стрий-Ізварине 277 км.700м водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, без посвідчення водій, тобто не маючи права керування таким транспорним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР України, у зв'язку з чим відносно нього було складено постанову серії ЕНА № 4929441 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн. Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. З положень ч.2 ст.126 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Тобто, для притягнення водія до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, у особи яка притягається не повинно бути права керування транспортним засобом відповідної категорії взагалі, бо у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, то такі дії підпадають під кваліфікацію ч.1 ст. 126 КУпАП. Таким чином, вина позивача в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні повинна доводитися відповідними доказами і матеріали справи повинні містити докази безпосереднього керування позивачем транспортним засобом та відсутність у нього права керування транспортними засобами взагалі та/або відповідної категорії. Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. За змістом ч.2 ст.126 КУпАП суб'єктом вчинення цього адміністративного правопорушення у виді керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права. Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Таким чином, при розгляді справ цієї категорії доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і встановлення що така особа не має права керування таким транспортним засобом. Тобто, необхідною умовою адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП є відсутність у особи права керування певною категорією транспортних засобів. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом Nissan sunny н.з. НОМЕР_1 , відповідно до технічної характеристики автомобіля Nissan sunny, даний автомобіль має 5 місць та повну масу - 1510 кг. Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяться на категорії, у т.ч.: В автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, восьми. Таким чином, з врахуванням технічних характеристик автомобіля Nissan sunny та норм 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, для керування автомобілем Nissan sunny достатньо наявності посвідчення водія категорії-В. В свою чергу позивач має посвідчення водія з відкритою категорією А,В,С серія ЯАА номер 524398, видане 10.10.2003 року Павлоградським МРЕВ ДАІ УМВС України, що само по собі є підставою неможливості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за ч.2 ст. 126 КУпАП. Якщо особа керувала транспортним засобом без посвідчення водія, яке вона має, але не мала при собі або не пред'явила поліцейському, то дії такої особи підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Разом з тим, дії ОСОБА_1 , які описані в протоколі були неправильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення стягнення. Отже, фабула, яка викладена у протоколі про накладення стагнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4929441 від 09.06.2025, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позов підтримала.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, був повідомлений належний чином.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на такі підстави.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Постановою поліцейського серії ЕНА № 4929441 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 09.06.2025 о 11:59:46 год дороги АД м-30 Стрий-Ізварине 277 км.700м водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, без посвідчення водій, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1аПДРУкраїни.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 та статті 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.126 КУпАП суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення у виді керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Таким чином, при розгляді справ цієї категорії доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і встановлення що така особа не має права керування таким транспортним засобом.
Тобто, необхідною умовою адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП є відсутність у особи права керування певною категорією транспортних засобів.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом Nissan sunny н.з. НОМЕР_1 , відповідно до технічної характеристики автомобіля Nissan sunny, даний автомобіль має 5 місць та повну масу - 1510 кг.
Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяться на категорії, у т.ч.: В автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, восьми.
Таким чином, з врахуванням технічних характеристик автомобіля Nissan sunny та норм 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, для керування автомобілем Nissan sunny достатньо наявності посвідчення водія категорії - В.
Як доказ, позивач надав копію посвідчення водія з відкритою категорією А,В,С серія ЯАА номер 524398, видане 10.10.2003 року Павлоградським МРЕВ ДАІ УМВС України.
Якщо ж особа керувала транспортним засобом без посвідчення водія, яке вона має, але не мала при собі або не пред'явила поліцейському, то дії такої особи підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, дії ОСОБА_1 , які описані в протоколі були неправильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення стягнення.
Отже, фабула, яка викладена у протоколі про накладення стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4929441 від 09.06.2025, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст.7 КУпАП).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які свідчать про вчинення позивачем порушень вимог ПДР України та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.
Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю. Нормами спеціальної ст. 286 КАС України таке право суду як «визнання постанови протиправною» не передбачено, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. 2, 9, 10, 73-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4929441 від 09.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.1226КУпАП скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя:В. О. Головін