24.11.2025 Єдиний унікальний номер 205/17130/25
Провадження 2-з/205/891/25
24 листопада 2025 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Грона Д.С., розглянувши заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Елли Гречки в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про забезпечення позову,-
20.11.2025 заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Елла Гречка в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернулася до суду із заявою про забезпечення позову в якій просила Накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1423983300:05:000:1290, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04340493 місцезнаходження юридичної особи: 87400, Донецька обл., Маріупольський район, смт. Мангуш, проспект Миру, будинок 72) та заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423983300:05:000:1290 площею 2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049035614239).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що Маріупольською окружною прокуратурою під час опрацювання відомостей, отриманих з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, встановлено порушення вимог земельного законодавства, які потягли вибуття з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області. Так, 04.03.2020 державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №35840574 про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1423983300:05:000:1290, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Комишуватської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів.
Підставою для внесення запису вказано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №6273-СГ від 21.11.2019 року «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення». Вказаний наказ підписано начальником ГУ Держгеокадастру у Донецькій області Іваном Якименком. Вказаним наказом начебто ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі ріллі площею 2,0000 га, з кадастровим номером 1423983300:05:000:1290, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення, для ведення особистого селянського господарства на території Комишуватської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів.
Крім того, зазначений наказ, поданий ОСОБА_1 (копія якого міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) дуже поганої якості, з відбитками печатки та штампу - по яких неможливо встановити їх приналежність, а також не можливо встановити особу, що засвідчила копію.
Також, в зазначеному наказі є посилання на наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 6267-СГ від 21.11.2019, яким нібито затверджено документацію із землеустрою 10 особам, серед яких зазначено і ОСОБА_1 . Водночас, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-1299/2-24 від 18.04.2024 та №10-5-0.3-741/2-24 від 01.03.2024 встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Управління із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №4085-СГ від 29.08.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Комишуватської сільської ради Мангушського району Донецької області. Проте, в подальшому, ОСОБА_1 із клопотанням про затвердження проекту землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не звертався. У зв'язку з вищезазначеним, управлінням не приймалося ніяких наказів відносно ОСОБА_1 щодо затвердження документації із землеустрою (наказ №6267-СГ від 21.11.2019) та щодо надання у власність земельної ділянки (наказ №6273-СГ від 21.11.2019), а зазначені накази приймалися щодо інших осіб.
Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило, що в системі електронного документообігу Головного управління СЕД «ДОК ПРОФ 3» зареєстрований накази Головного управління: від 21.11.2019 № 6267-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, за межами населених пунктів; від 21.11.2019 № 6273-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» громадянці ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області, за межами населених пунктів. Відповідно до інформації з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07.02.2024 № 10-28-0.152-1666/2-24 та від 08.10.2025 № 10-5-0.3 3434/2-25 встановлено, що з 03.10.2019 по 20.12.2019 включно обов'язки начальника Головного управління виконувала Підгорна Тетяна Олексіївна, начальник Міськрайонного управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську цього ж Головного управління (на період відсторонення ОСОБА_4 ).
Таким чином, 21 листопада 2019 рокусаме ОСОБА_5 мала повноваження на підписання наказів з питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Крім того, відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02.10.2019 № 123-то «Про покладання виконання обов'язків на ОСОБА_5 » покладено виконання обов'язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на ОСОБА_5 , начальника Міськрайонного управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську, з 03 жовтня 2019 року на період відсторонення ОСОБА_4 (лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2024 № 10-28-0.152 2279/2-24). Тобто, 21 листопада 2019 року ОСОБА_4 не мав повноважень на підписання наказів № 6267-СГ «Про затвердження документації із землеустрою» яким нібито, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 10 громадянам, серед яких зазначено і ОСОБА_1 , та № 6273-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» з кадастровим номером 1423983300:05:000:1290.
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5 0.3-1871/2-23 від 22.08.2023 встановлено, що відповідно до п.п. 1, 2 наказу Держземагенства України від 10.04.2014 № 129 «Про деякі питання реєстрації документів в автоматизованій системі діловодства» передбачена реєстрація усіх видів документів у системі електронного документообігу «ДОК ПРОФ». Документи головних управлінь Держземагенства в областях, що створені після дати видання цього наказу та які не зареєстровані у системі, вважати недійсними.
На теперішній час, оригінали наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області: від 21.11.2019 № 6267-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства; від 21.11.2019 № 6273-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» громадянці ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, перебувають в матеріалах кримінального провадження № 42024052290000023 від 06.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (зазначене підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 10-5-0.3-3434/2-25 від 08.10.2025) . Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1423983300:05:000:1290, а остання вибула з державної власності поза її волею.
Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що відповідач по справі ОСОБА_1 на даний час має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що у свою чергу обумовлює високу вірогідність здійснення повторного її відчуження, зміни її конфігурації (об'єднання, поділу) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а саме: витребування на користь держави, та для забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, виникає необхідність у накладені арешту на спірну земельну ділянку
Дослідивши матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. До яких серед інших належить накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Оскільки предметом спору є визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, що є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Між сторонами дійсно існує спір на вирішення якого позивач звернувся до суду з вказаним позовом, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження земельної ділянки внаслідок чого може бути істотно ускладнене чи взагалі унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того суду звертає увагу, що вид забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки нерухоме майно фактично перебуває у її володінні, а обмежується лише будь-яка можливість відчуження його.
Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначену вищу земельну ділянку до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.
Керуючись ст.ст. 149-151 ЦПК України, суд
Заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Елли Гречки в інтересах Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1423983300:05:000:1290, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04340493, місцезнаходження юридичної особи: 87400, Донецька обл., Маріупольський район, смт. Мангуш, проспект Миру, будинок 72).
Заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423983300:05:000:1290 площею 2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049035614239).
Копію ухвали направити відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. Старокозацька, б. 58, кабінет 213, ел. адреса: adminposlug@dniprorada.gov.ua) - для виконання.
Копію ухвали, відповідно до ч. 2ст. 157 ЦПК України, до відома направити заявнику та відповідачам.
Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала, постановлена без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Денис ГРОНА
.