Постанова від 02.12.2025 по справі 932/5075/25

Справа № 932/5075/25

Провадження № 3/932/2974/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із УПП в Дніпропетровській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 101360 від 31 березня 2025 року, ОСОБА_1 31 березня 2025 року о 22:18 год. у м. Дніпро по просп. Б. Хмельницького, 186, керував автомобілем «Daewoo», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння (огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився на місті із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», результат 2,64 ‰), чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. Суд приймав всі можливі заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою, вказаною в протоколі.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення та будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи; не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколів, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.

Дослідивши матеріали справи, суддя зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 та ч.1 ст. 2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, передбачених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження провини ОСОБА_1 до суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 101360 від 31 березня 2025 року;

- рапорт від 31 березня 2025 року;

- роздруківка результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння з технічного приладу «Drager Alcotest 6820» від 31 березня 2025 року № 3240, результат 2,64 ‰;

- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів від 31 березня 2025 року, відповідно до якого, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, результат 2,64 ‰;

- довідка від 03 квітня 2025 року про відсутність посвідчення водія;

- довідка УПП в Дніпропетровській області ДПП про відсутність можливості надати відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів окремих працівників УПП в Дніпропетровській області ДПП до протоколу БР № 101360 від 31 березня 2025 року.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , встановлено, що свідки до процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння останнього не запрошувались.

Таким чином, законною процедурою проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 слід вважати огляд, проведений з використанням спеціальних технічних засобів.

Разом з цим, статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Тобто, положення вказаного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20 травня 2025 року даний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП повертався до УПП в Дніпропетровській області ДПП для належного оформлення, а саме для долучення зазначеного у рапорті поліцейського відеозапису з відеореєстратора, який був відсутній у матеріалах справи.

Оскільки УПП в Дніпропетровській області ДПП, відповідно до їх довідки, неможливо надати відеозапис з нагрудних відеореєстраторів окремих працівників УПП в Дніпропетровській області ДПП до протоколу БР № 101360 від 31 березня 2025 року, а інших допустимих доказів, як б доводили як факт керування транспортним засобом, так і фіксували процес проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять, у той час як факт вчинення адміністративного правопорушення має бути підтверджений лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, вважаю, що наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон протии Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України,ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (п.1 ст. 247 КУпАП).

Враховуючи, що поліцейськими не надано доказів дотримання процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , чим порушено вимоги ст. 266 КУпАП, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони вказаного правопорушення, вважаю за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст. 247, ст. 284КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.

Суддя

Попередній документ
132357105
Наступний документ
132357107
Інформація про рішення:
№ рішення: 132357106
№ справи: 932/5075/25
Дата рішення: 02.12.2025
Дата публікації: 08.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.12.2025)
Дата надходження: 16.07.2025
Розклад засідань:
30.07.2025 15:30 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
24.09.2025 10:20 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
24.10.2025 09:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
02.12.2025 11:50 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Учасники справи:
головуючий суддя:
МІРОСЄДІ АНДРІЙ ІЛЛІЧ
ЮДІНА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
МІРОСЄДІ АНДРІЙ ІЛЛІЧ
ЮДІНА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Німець Олександр Віталійович