Справа № 199/13058/25
(3/199/6718/25)
іменем України
05.12.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, місце роботи невідомо, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
11.09.2025 року, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450626 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25.09.2025 року справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було направлена до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро для розгляду та прийняття рішення, та згідно із протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана у провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Корнєєвій В.В.
Під час перебування вищевказаної справи про адміністративне правопорушення в провадженні судді Корнєєвої В.В., останньою не було жодного разу призначено судового засідання, та викликано учасників справи про адміністративне правопорушення до суду.
Згідно до розпорядження керівника Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Обори Б. від 04.12.2025, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була призначена для повторного автоматизованого розділу судових справ, у зв'язку із наказом Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 02.12.2025 №92 про відрахування судді Корнєєвої В.В. зі штату Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра (відрядженої з Добропільського міськрайонного суду Донецької області) оскільки закінчено строк її відрядження з 03.12.2025 року.
04.12.2025 року, по справі відносно ОСОБА_1 було здійснено автоматизований розподіл судових справ між суддями, та передано у провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйову В.Л. до розгляду справи та винесення рішення, та у зв'язку із чим.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450626 від 11.09.2025 року слідує, що «11.09.2025 року приблизно о 13-30 годин, за адресою: м. Дніпро, шосе Полтавське е/о №39, ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ ACTROS 2535 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під час випередження та зустрічного роз'їзду не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом SCANIA G450 державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , котрий рухався ліворуч в зустрічному напярмку, чим порушив вимоги п. 13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. При зіткненні транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитків. Постраждалих осіб не має».
У судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду, ОСОБА_1 не з'явився.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд враховує те, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 05.12.2025, смс-повідомленням, та судовою повісткою про виклик до суду, та на яку у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Вважаю, що ОСОБА_1 був судом належним чином повідомлений на 05.12.2025.
Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Суд вважає такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, неявка ОСОБА_1 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
Суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не звертався до суду з заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення - 05.12.2025, щодо свого наміру особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_1 , та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
Суд, з огляду на викладене, констатує той факт, що ОСОБА_1 скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Оскільки відсутня така вищевказана заява ОСОБА_1 , яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд, ОСОБА_1 був належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 з'явився в судове засідання, не бажає з'являтися у судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, тому вважаю за можливе на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .
При цьому також враховую, що 24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Потерпілий ОСОБА_2 до суду не з'явився. Був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 05.12.2025 судовою повісткою про виклик до суду та SMS-повідомленням, яке він завчасно, отримав на свій особистий абонентський номер телефону, та на яке у зазначений час та місце до суду не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується повністю наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 серії ЕПР1 №450626 від 11.09.2025 року,що оформлений згідно з вимогами КУпАП.
- схемою місця ДТП від 11.09.2025 року;
- письмовими пояснення особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від 11.09.2025 року, слідує, 11.09.2025 о 13-30, рухався по Полтавському шосе в бік м. Дніпра, при об'їзді машини, яка рухалась в крайній правій полосі попутно моєму руху, відбувся удар в ліву сторону транспортного засобу MERCEDES-BENZ ACTROS 2535 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який виїхав на роздільну полосу зустрічного руху. Встиг зреагувати та звернути праворуч. Авто яке рухалось на зустрічній полосі SCANIA G450 державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_3 .
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 11.09.2025 року, слідує, що 11.09.2025 року, керуючи транспортним засобом SCANIA G450 державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_3 ., та рухаючись правій смузі по Полтавському шосе, в напрямку с. Партизанське, робив об'їзд авто чорного кольору, що рухалось з правої сторони по крайній лівій смузі, яке рухалось з аварійним знаком. Назустріч виїхав Вантажний автомобіль MERCEDES-BENZ ACTROS 2535 з державним номерним знаком НОМЕР_1 світлого кольору, виїхав через дві суцільні лінії, в результаті ДТП, було розбито водійське дзеркало, скло водійської двері. Отримав травми через розбите скло та запчастини від дзеркала.
Відповідно до п. 13.3 ПДР України, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Окрім цього, відповідно до п.2.3.б) ПДР України, водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Також, згідно з п.2.3.д) ПДР України, водій зобов'язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого їй адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який до суду не прибув, ступінь вини, пояснення останнього та потерпілого, які були надані працівникам поліції, відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що він у минулому притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, відсутність в матеріалах справи відомостей про настання негативних або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб, вважаю за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: В.Л. Воробйов
05.12.2025