Справа № 199/14215/25
(2/199/6579/25)
іменем України
(заочне)
03.12.2025
м. Дніпро
справа №199/14215/25
провадження № 2/199/6579/25
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Костючик В.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У жовтні 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначив, що 20.05.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №4182116, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало останньому кредит в розмірі 4 700,00 грн., строком на 30 днів, а відповідач зобов'язався його повернути в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами відповідно до умов договору.
У подальшому, 30.12.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами позивачу відповідно до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за кредитним договором №4182116 від 20.05.2021, що був укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Станом на 23.09.2025 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №4182116 від 20.05.2021 в розмірі 15 574,90 грн., з яких: 4 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 716,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 137,27 грн. - інфляційні збитки; 21,63 грн. - нараховані 3% річних.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №4182116 від 20.05.2021 в розмірі 15 574,90 грн., а також понесені ним судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 24.10.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.
Судом встановлено 20.05.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №4182116, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надав позичальнику кредит в розмірі 4 700,00 грн., строком на 30 днів, а відповідач зобов'язався його повернути в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно п.п. 1.5.1 Кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Відповідно до п.п. 1.5.2 Кредитного договору знижена процентна ставка становить 1,33 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Згідно п.п. 4.3.1 Кредитного договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в п.п. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору (п.п. 4.3.2 Кредитного договору).
Договір про надання споживчого кредиту №4182116 укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С316297.
Факт перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 6 000,00 грн. підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за вих. № 5460-ВП від 10.12.2024.
30.12.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 30-12/2021-21, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру боржників від 30.12.2021 до Договору факторингу №30-12/2021-21 від 30.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №4182116 від 20.05.2021 на суму 15 416,00 грн., з яких: 4 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 716,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги за договором №4182116 від 20.05.2021, що був укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , позивачу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023.
Відповідно до реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №4182116 від 20.05.2021 на суму 15 574,90 грн., з яких: 4 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 716,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 158,90 грн. - сума відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу приписів ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судовим розглядом встановлено, що вищевказаний кредитний договір був укладений між сторонами в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Порядок укладення електронного договору визначений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Істотні умови електронного договору визначені Цивільним кодексом України та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 3-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частинами 1 -2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторін.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наданим позивачем розрахунком встановлено, що ОСОБА_1 , станом на 23.09.2025, має заборгованість за кредитним договором №4182116 від 20.05.2021 в розмірі 15 574,90 грн., з яких: 4 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 716, 00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 137,27 грн. - інфляційні збитки; 21,63 грн. - нараховані 3% річних.
Підстав вважати, що заборгованість за відсотками є завищеною не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача, суд не вбачає, оскільки у п.п. 4.3.1 та 4.3.2 Кредитного договору між ТОВ ««АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 були належним чином узгоджені умови пролонгації кредиту, які у подальшому недійсними не визнавались. Тоді як укладення договору на таких умовах відповідає принципу свободи договору (стаття 627 ЦК України).
Нараховані проценти, у даному випадку, не виконують компенсаційну функцію за невиконання зобов'язання (не є неустойкою, а є винагородою позикодавця, яку сторони погодили).
Доказів того, що відповідач сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано.
Підписанням кредитного договору №4182116 від 20.05.2021 без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з усіма умовами такого договору, а тому суд вважає, що з останнього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №4182116 від 20.05.2021 в розмірі 15 574,90 грн., з яких: 4 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 716, 00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 137,27 грн. - інфляційні збитки; 21,63 грн. - нараховані 3% річних.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1-2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн. та 2 422,40 грн. сплаченого судового збору за подання даного позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018 суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; прайс-лист з переліком виду послуг та вартістю послуг; заявку на надання юридичної допомоги №77 від 01.09.2025; копію витягу з акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, відповідно до якого 2 години витрачено на надання усної консультації, що коштує 3 000 грн. 00 коп., 2 години витрачено для складання позовної заяви, що коштує 6 000 грн. 00 коп.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
Суд зазначає, що втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).
Перевіривши зміст наданих документів, суд зазначає, що заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 9 000 грн. не є співмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, оскільки складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до 4 000,00 грн.
У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн..
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4182116 від 20.05.2021 в сумі 15 574 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 90 коп., з яких: 4 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 716, 00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 137,27 грн. - інфляційні збитки; 21,63 грн. - нараховані 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., а всього 6 422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 05 грудня 2025 року.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження - вулиця Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ, 01133.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Суддя О.Б.Подорець