Справа № 490/7726/25
нп 2/490/4371/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
05 грудня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
18.09.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 31113,47 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.02.2017 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Ліміт - 200000,00 грн, процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований, обов'язковий мінімальний платіж - 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та станом на 23.02.2021 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 31113,47 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
22.02.2021 року між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "ФК "Форт" було укладено договір факторингу №1, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.
23.02.2021 року між ТОВ «ФК «Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу №01-23-02/21, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином ТОВ "ФК " Еліт Фінанс " набуло статусу кредитора за кредитним договором від 21.02.2017 року, укладеним між АТ "Альфа Банк" та відповідачем.
Враховуючи наведене вище позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 31113,47 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом 19.09.2025 року було направлено відповідні запити та 30.09.2025 року отримана інформація щодо місць проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .
Як вбачається з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області від 30.09.2025 року, ОСОБА_1 з 27.06.1997 року значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 01.10.2025 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 01.10.2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками. Поштові відправлення повернулись на адресу суду 27.10.2025 року та 27.11.2025 року з відмітками «повертається, за закінченням терміну зберігання».
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в тому числі і шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
21.02.2017 року між АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Ліміт - 200000,00 грн, процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований, обов'язковий мінімальний платіж - 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
Відповідач користувався кредитною карткою, про що свідчить виписка по рахунку за кредитною карткою за період з 21.02.2017 року по 22.02.2021 року.
Станом на 23.02.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 31113,47 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 ст. 1054 цього Кодексузастосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 31113,47 грн.
Відповідач в ході розгляду справи не надав альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
22.02.2021 року між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "ФК "Форт" було укладено договір факторингу №1, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином ТОВ "ФК "Форт" набуло статусу кредитора за кредитним договором від 21.02.2017 року, укладеним між АТ "Альфа Банк" та відповідачем.
Згідно п. 2.1 Договору факторингу №1 від 22.02.2021 року Фактор (ТОВ "ФК "Форт") зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (АТ "Альфа-Банк") за плату, а Клієнт (АТ "Альфа-Банк") відступає Фактору (ТОВ "ФК "Форт"), а Фактор (ТОВ "ФК "Форт") набуває належне Клієнтові (АТ "Альфа-Банк") Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до Договору.
Відповідно до витягу Додатку 1-1 до Договору факторингу №1 від 22.02.2021 року ТОВ "ФК "Форт" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 31113,47 грн.
23.02.2021 року між ТОВ «ФК «Форт» та ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" було укладено договір факторингу №01-23-02/21, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" набуло статусу кредитора за кредитним договором від 21.02.2017 року, укладеним між АТ "Альфа Банк" та відповідачем.
Згідно п. 2.1 Договору факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 року Фактор (ТОВ "ФК "Еліт Фінанс") зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ «ФК «Форт») за плату, а Клієнт (ТОВ «ФК «Форт») відступає Фактору (ТОВ "ФК "Еліт Фінанс"), а Фактор (ТОВ "ФК "Еліт Фінанс") набуває належне Клієнтові (ТОВ «ФК «Форт») Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до Договору.
Відповідно до витягу Додатку 1-1 до Договору факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 року ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 31113,47 грн.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає погашати заборгованість по кредитному договору, то вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію Договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року з адвокатом Литвиненко О.І., акт №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9438/10 адвоката Литвиненко О.І., платіжну інструкцію про сплату вартості правових послуг №2696 від 10.06.2025 року.
Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 9200,00 грн.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 9200,00 грн. є завищеним.
Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з'являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 9200,00 грн. є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 31113,47 грн.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, оскільки суд вважає, що вона буде об'єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на його користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3028,00 гривень судового збору, розмір якого підтверджено платіжною інструкцією №13624 від 05.09.2025 року.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (юридична адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 21.02.2017 року у розмірі 31113 (тридцять три тисячі сто тринадцять) гривень 47 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судові витрати у розмірі 6028 (шість тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок, які складаються з судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін