Справа № 490/7985/25
нп 2/490/4483/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
05 грудня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
29.09.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 03.11.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №8774936, а також 06.01.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №73987349. На виконання умов вказаних договорів відповідачу були надані кошти. Відповідач умови договорів щодо повернення коштів не виконав, таким чином має непогашену заборгованість за кредитним договором №8774936 від 03.11.2024 року в розмірі 19754,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17,40 грн - сума заборгованості за відсотками, 11954,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1782,60 грн - комісія за надання кредиту, а також відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором №73987349 від 06.01.2025 року в розмірі 8250,00 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 375,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 375,00 грн - комісія за надання кредиту.
27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК "Європейська агенція з поверненя боргів" укладено Договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за договорами №8774936 від 03.11.2024 року та №73987349 від 06.01.2025 року.
З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
29.09.2025 року матеріали справи передані судді.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом 30.09.2025 року було направлено відповідні запити та 08.10.2025 року отримана інформація щодо місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .
Як вбачається з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області від 08.10.2025 року, ОСОБА_1 з 07.02.2006 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 09.10.2025 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 09.10.2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія позовної заяви з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 07.11.2025 року з відміткою «повертається, за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також і шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України, телефонограмою та надсиланням копії ухвали про відкриття провадження у справі на відому електронну адресу відповідача, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
03.11.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №8774936.
На виконання умов вказаного договору відповідачу були надані кошти в сумі 6000,00 грн. Відповідач умови договору щодо повернення коштів не виконав, таким чином має непогашену заборгованість за кредитним договором №8774936 від 03.11.2024 року в розмірі 19754,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17,40 грн - сума заборгованості за відсотками, 11954,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1782,60 грн - комісія за надання кредиту.
Крім того, 06.01.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73987349, який було підписано останнім електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 11600.
На виконання умов вказаного договору відповідачу були надані кошти в сумі 2500,00 грн.
З паспорту споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73987349 від 06.01.2025 року, який було підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 81132, вбачається, що сторони погодили наступні умови: тип кредиту: надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту), сума/ліміт кредиту: 2500,00 грн, строк кредитування: 30 днів, процентна ставка: 0,5% в день, 182,5% річних, комісія за надання кредиту: 15% від суми кредиту 375,00 грн, загальні витрати за кредитом: 750,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: 3250,00 грн, реальна річна процентна ставка: 2617,16% річних.
Відповідач умови договору щодо повернення коштів не виконав, таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором №73987349 від 06.01.2025 року в розмірі 8250,00 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 375,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 375,00 грн - комісія за надання кредиту.
27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК "Європейська агенція з поверненя боргів" укладено Договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за договорами №8774936 від 03.11.2024 року та №73987349 від 06.01.2025 року.
Відповідно до п. 3.1. вищезазначеного договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників в казується в таких реєстрах боржників
Додатковою угодою №1 від 27.03.2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року реєстр боржників №1 від 27.03.2025 року було передано ТОВ «ФК «ЄАПБ» в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року.
Додатковою угодою №4 від 27.05.2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року реєстр боржників №6 від 27.05.2025 року було передано ТОВ «ФК «ЄАПБ» в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року.
Відповідно до Реєстрів Боржників №1 від 27.03.2025 року та №6 від 27.05.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами №8774936 від 03.11.2024 року та №73987349 від 06.01.2025 року в загальному розмірі 28004,00 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором №8774936 від 03.11.2024 року складає 19754,00 грн (6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17,40 грн - сума заборгованості за відсотками, 11954,00 грн - сума заборгованості за пенею, 1782,60 грн - комісія за надання кредиту); заборгованість за кредитним договором №73987349 від 06.01.2025 року складає 8250,00 грн (2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 375,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 375,00 грн - комісія за надання кредиту).
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, перехід від ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників.
Акт прийому-передачі Реєстру боржників №1 за вказаним Договором факторингу підписано ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» 27.03.2025 року та акт прийому-передачі Реєстру боржників №6 підписано 27.05.2025 року.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиці яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №8774936 від 03.11.2024 року на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», слід зазначити наступне.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст. 77 - ст. 80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за договором позики №8774936 від 03.11.2024 року, позивачем було надано копію кредитного договору, договору факторингу, витяг з реєстру боржників, а також розрахунок заборгованості за укладеним кредитним договором.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі укладеного договору та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на яких наполягає позивач.
Також суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по кредитному договору №8774936 від 03.11.2024 року були перераховані грошові кошти у розмірі, який зазначеней позивачем.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимога в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №8774936 від 03.11.2024 року на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не підлягає до задоволення, у зв'язку із недоведеністю.
Щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №73987349 від 06.01.2025 року на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд зазначає наступне.
Позивачем до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості який створений первісним кредитором, з якого вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №73987349 від 06.01.2025 року складає 8250,00 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 375,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 375,00 грн - комісія за надання кредиту.
При цьому, щодо нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем своїх боргових зобов'язань у розмірі 5000,00 грн, суд звертає увагу на наступне.
Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.
Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов'язання.
Отже, беручи до уваги період виникнення зазначених договірних відносин кредитування, що мало місце з 06 січня 2025 року та період відповідного прострочення, вимоги позивача у частині нарахування пені не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №73987349 від 06.01.2025 року у загальному розмірі 3250,00 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 375,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 375,00 грн - комісія за надання кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 351,25 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №133571 від 16.09.2025 року.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, Симона Петлюри, буд. 30) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №73987349 від 06.01.2025 року у розмірі 3250 (три тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 375,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 375,00 грн - комісія за надання кредиту.
В іншій частині позову, відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 351 (триста п'ятдесят одну) гривню 25 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Саламатін